Справа №336/2968/22
Провадження № 2/336/3257/2022
30 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Звєздової Н.С., за участі секретаря судового засідання Бублій Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
за участі: представника позивача - адвоката Борисенкова В.С.,
відповідачки - ОСОБА_2 ,
представника відповідачки - адвоката Щербини О.Г.,
встановив:
Представник позивача - адвокат Яковенко О.С. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому після уточнення, просив визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Приморське Василівського району Запорізької області, РНОКПП НОМЕР_1 , у порядку поділу спільного майна подружжя, право приватної власності на 1/2 частку квартири номер АДРЕСА_1 , загальною площею 55,87 кв.м., житловою площею 40.6 кв.м.
Ухвалою суду від 15.07.2022 відкрито провадження по вказаній справі, розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 09.08.2022 розгляд справи призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 10.11.2022 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Після закриття підготовчого судового засідання, 30.11.2022 представником відповідачки заявлено клопотання про відновлення підготовчого судового засідання для допиту позивача в якості свідка по справі. Також заявлено клопотання про визнання обов'язковою явку позивача в судове засідання.
Відповідачка підтримала заявлене адвокатом клопотання.
Представник позивача вирішення клопотання про обов'язкову явку ОСОБА_1 в судове засідання залишив на розсуд суду. Що стосується клопотання про допит позивача в якості свідка, просив суд відмовити задоволенні клопотання, оскільки вона подано з пропуском процесуального строку.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Вислухавши пояснення учасників по справі, вивчивши подані адвокатом Щербиною О.Г. клопотання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що хоча приписами ЦПК України не передбачено право подавати до суду заяви та процесуальні документи після завершення підготовчого провадження, але і не містить такої заборони.
Завданням цивільного судочинства у контексті статті 2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права.
При цьому слід зазначити, що надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм і вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, зважаючи на обставини конкретної справи, і необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів у цивільному судочинстві може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд.
У відповідності ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Об'єктивний, повний та всебічний розгляд цивільної справи в значній мірі залежить від ефективного та всебічного дослідження судом доказів, які надаються сторонами конфлікту та аргументують їхню позицію по справі і тим самим надають судді можливість вивчити обставини, які спричинили конфлікт.
Процес доказування та докази, які надаються в обґрунтування позиції сторін, використовуються сторонами для того, щоб довести свою правоту в конфліктних правовідносинах і захистити чи відновити свої права. І саме, від якості та повноти, поданих доказів, залежить майбутня позиція суду у вирішенні цього конфлікту між сторонами і прийняття мотивованого рішення.
Доказування в цивільному процесі тісно пов'язане з реалізацією принципу цивільного судочинства «змагальності сторін». Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», п. 63).
Разом з тим, принцип змагальності сторін у цивільному процесі нерозривно пов'язаний і з принципом рівності сторін.
Для справедливого судового розгляду в контексті належного доказування непересічне значення має, з погляду Європейського суду з прав людини, наявність у судовому рішенні достатніх підстав та аргументів, на основі яких воно було ухвалене. Підтвердження цього відображено у цілій низці судових прецедентів Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні в справі «Руіс Торіа проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року Європейський суд наголосив, що «у відповідності зі встановленим прецедентним правом, яке відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином вказані підстави, за якими вони були ухвалені. Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини зобов'язує судові інстанції вказувати мотивацію ухвалених ними рішень» [1, с. 13-14].
Відповідно до положень ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд: 1) оголошує склад суду, а також прізвища, імена та по батькові секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з'ясовує наявність підстав для відводів; 2) з'ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; 3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; 4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; 5) може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; 6) з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; 7) з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; 8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; 9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення; 10) вирішує заяви та клопотання учасників справи; 11) направляє судові доручення; 12) встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; 13) встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення; 14) встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення; 15) призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; 16) встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; 17) з'ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат; 18) вирішує питання про колегіальний розгляд справи; 19) здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
Дослідивши ухвалу суду про закриття підготовчого судового засідання, вислухавши пояснення учасників, суд вважає можливим повернутись до стадії підготовчого судового засідання, оскільки таке повернення зумовлене необхідністю встановити фактичні обставини справи, що мають значення для її вирішення та підтвердження належними доказами, з метою справедливого та неупередженого вирішення справи.
З урахуванням зазначеного, оскільки право на подачу сторонами доказів в обґрунтування законності своєї позиції по справі передбачено лише в підготовчому провадженні, яке по даній справі вже закрито, то виходячи із завдань цивільного судочинства, з метою сприяння учасникам справи у реалізації їх права на обрання ефективного, на думку сторін, способу захисту їх порушених прав, суд дійшов до висновку про задоволення клопотання представника відповідачки та повернення розгляду справи у стадію підготовчого провадження.
Крім того, відповідно до ст.223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з наступних підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Положеннями ст.92 ЦПК України передбачено, що сторони, треті особи та їхні представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.
Згідно п.3 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Згідно ст. 258 ЦПК України, викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Таким чином, розглянувши клопотання представника відповідачки - адвоката Щербини О.Г.. вислухавши думку учасників по справі, суд вважає, що для повного та всебічного розгляду справи, для встановлення у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а також для об'єктивного розгляду справи та необхідністю отримання від позивача ОСОБА_1 особистих пояснень, суд визнає його явку обов'язковою та відкладає судове засідання.
Керуючись ст. 43, 92, 128, 197, 213, 223, 240, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
постановив:
У цивільній справі за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - повернутись до стадії підготовчого судового засідання.
Відкласти підготовче судове засідання на 09.00 год. 20 грудня 2022 року, яке відбудеться у залі Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд.117-А, каб. 24.
Визнати обов'язковою явку позивача ОСОБА_1 до суду.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається http://court.gov.ua.
Суддя: Н.С. Звєздова