79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.08.10 Справа№ 9/99 (2010)
Господарський суд Львівської області в складі судді Данко Л.С.
При секретарі Козак І.Б.,
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Позивача: Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, м. Жидачів,
До відповідача: Колективного виробничого підприємства “Енергомонтаж”, м. Львів,
Про стягнення 2 057 грн. 70 коп. та стягнення судових витрат.
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_2, доручення № 1 від 01.07.2010р.
Від відповідача: не прибув.
Представнику роз”яснено права та обов”язки сторін відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема, право відводу судді, відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді -не заявлено та не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.
Суть спору: розглядається справа за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Колективного виробничого підприємства “Енергомонтаж”, про стягнення 2 057 грн. 70 коп., в т.ч. 1 900 грн. 00 коп. основного боргу, 157 грн. 70коп. інфляційних втрат та стягнення судових витрат.
Ухвалою суду від 08.07.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 22.07.2010 року, про що сторони були належним чином повідомлені, в порядку передбаченому п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГС України від 10.12.2002р. № 75.
У зв'язку з неприбуттям представника відповідача в судове засідання 22.07.2010 року - розгляд справи було відкладено на 10.08.2010 року.
Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав наведених у тексті позовної заяви, просить позов задовільнити, подав для огляду оригінали документів, які вимагалися судом.
Відповідач, повторно, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неприбуття, суд, належним чином, не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про що зазначено вище у цьому рішенні, вимог ухвал суду, без поважних причин, не виконав, відзиву на позовну заяву не подав (не надіслав).
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України -за наявними у ній матеріалами.
В ході розгляду справи встановлено.
Між Позивачем -Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 та Відповідачем -Колективним виробничим підприємством «Енергомонтаж»було досягнуто домовленості на проживання в готелі «Удеч»м Жидачів працівників підприємства відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України, правочини можуть вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 статті 639 ЦК України).
В нашому випадку, сторони обрали усну форму правочину (договору), що не суперечить вимогам чинного законодавства України.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач свої зобов»язання виконав у повному обсязі, протягом 2007 -2008 років надав відповідачу послуги на суму 17 045 грн. з проживання у готелі «Удеч»м Жидачів працівників підприємства відповідача, що підтверджується Рахунками: № 02 від 30.04.08р., № 04 від 30.05.08р., Рахунком б/н від 31.05.07р., б/н від 30.07.08р. (оригінали оглянуто у судовому засіданні, копії -у справі).
Відповідач за надані позивачем послуги розрахувався частково, а саме: платіжними дорученнями № 1284 від 11.08.2008р., № 1011 від 15.05.09р., № 1791 від 20.05.2008р., №1607 від 10.01.2008 р., сплатив 15 145 грн. 00 коп. (докази -в матеріалах справи).
Залишилася неоплаченою, решта, 1 900 грн. основного платежу (17 045 грн. -15 145 грн.).
Оскільки між сторонами договору (угоди) у письмовій формі не укладалося, позивач, в порядку передбаченому частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України, виставив відповідачу претензію-вимогу від 21.01.2010р. № 3-2, з вимогою оплатити решту 1900 грн. у семиденний термін на рахунок позивача.
Зазначена претензія-вимога залишена відповідачем без задоволення та оплати. На час розгляду даної справи господарським судом заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 900 грн. основного платежу.
Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.
Особа, яка порушила зобов”язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 614 ЦК України), одностороння відмова від зобов”язання -не допускається.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати в сумі 157 грн. 70 коп., які нараховано позивачем на відповідача у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України (розрахунок суми інфляційний витрат -в матеріалах справи), а саме: індекс інфляції в вересні 2009р. становить 100,8 %, так: 1 900 (сума боргу) х 0,8 % = 15,20 грн.; індекс інфляції в жовтні 2009 р. становить 100,9 %, так: 1900 (сума боргу) х 0,9 % = 17,10 грн.; індекс інфляції в листопаді 2009р. становить 101,1 %, так: 1900 (сума боргу) х 1,1 % = 20,90 грн.; індекс інфляції в грудні 2009 р. становить 100,9 %, так: 1900 (сума боргу) х 0,9 % = 17,10 грн.; індекс інфляції в січні 2010 р. становить 101,8 %, так: 1900 (сума боргу) х 1,8 % = 34,20 грн.; індекс інфляції в лютому 2010 р. становить 101,9 %, так: 1900 (сума боргу) х 1,9 % = 36,10 грн.; індекс інфляції в березні 2010 р. становить 100,9 %, так: 1900 (сума боргу) х 0,9 % = 17,10 грн.
Всього 15,20+17,10+20,90+17,10+34,20+36,10+17,10 = 157,70 грн.
При розрахунку інфляційних втрат, у даній справі, використано офіційно встановлений Державним комітетом статистики індекс інфляції.
Суд заслухав пояснення представника позивача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.
Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, згідно із вимогами ст. 44 - 49 ГПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 1, 2, 4, 43 -47, 12, 15, 18, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 75, 82 -85, 116 -118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовільнити повністю.
2. Стягнути з боржника: Колективного виробничого підприємства «Енергомонтаж»(79000, пл. Ринок, 6, м. Львів, ЄДРПОУ 01018671; поштова адреса: 79005, вул. Богомольця,11, м. Львів) на користь стягувача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов»язкових платежів НОМЕР_1) 1 900 грн. 00 коп. - основного боргу; 157 грн. 70 коп. - інфляційних втрат, 102 грн. 00 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Данко Л.С.
Господарським судом, після виходу із нарадчої кімнати, 10.08.2010 р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення складена, оформлена відповідно до статті 84 ГПК України, та підписана -11.08.2010 р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України -після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя