Справа № 309/3538/22
Провадження № 2/309/684/22
28 листопада 2022 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Орос Я.В.
секретаря судового засідання Гаклик Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовною заявою:
ОСОБА_1
до
Хустського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції
(м. Івано-Франківськ),
про зняття обтяження на майно
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хустського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про зняття обтяження на майно.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він є спадкоємцем ОСОБА_2 , який помер в м. Хуст ІНФОРМАЦІЯ_1 . До спадщини ОСОБА_2 належить нерухоме майно - квартира за адресою: АДРЕСА_1 . При перевірці документів для видачі свідоцтва про право на спадщину у нотаріуса в реєстрі заборон виявилися обтяження/заборони на майно покійного. Таким є обтяження, зареєстроване Хустською державною нотаріальною конторою на підставі постанови про арешт АА № 200274 від 16.10.2006 року Державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області, зареєстроване в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 3940749. У Хустському відділі ДВС жодних відомостей щодо походження цього обтяження немає. Жодного виконавчого провадження, в межах якого був накладений арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_3 , в архіві відділу не збережено. Ідентифікувати виконавче провадження у будь-який спосіб з метою з'ясування виникнення обтяження, його підстав та перебігу - неможливо. Не зважаючи на те, що як у провадженні, так і на архівному зберіганні у Хустському відділі ДВС, немає жодного виконавчого провадження, в якому було складено постанову державного виконавця АА № 200274 від 16.10.2006 року, відсутні будь-які відомості щодо походження підстав цієї постанови або виконавчого провадження, Хустським відділом ДВС відмовлено позивачу у задоволенні заяви про зняття арешту з майна, зареєстрованого в ЄРЗ за №3940749. Внаслідок такої відмови позивач змушений звернутися до суду з метою захисту своїх прав, оскільки з-за запису в ДРРП про арешт майна нотаріус не може видати йому свідоцтво про спадщину на спадщину ОСОБА_2 .
Вважає відмову Хустського відділу ДВС скасувати арешт майна за викладених вище обставин, тобто за відсутності виконавчих проваджень/виконавчих документів, будь-яких відомостей про такі провадження, такою, що порушує його права власника спадкового майна, яке прийняв у встановленому законом порядку після смерті спадкодавця як спадщину.
Посилаючись на вищевикладене, просить суд зобов'язати Хустський відділ ДВС у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) зняти арешт з нерухомого майна реєстраційний номер обтяження 3940749, дата та час реєстрації 24.10.2006 16:00:03, підстава обтяження - постанова про арешт АА № 200274 від 16.10.2006 Державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження речових прав в Державному реєстрі речових прав.
Відповідно до ч.2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами та було запропоновано подати відзив.
На виконання ухвали відповідачем - представником Хустського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) письмовий відзив не подано.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, відповідно до приписів ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Чіжмаря С.І. від 18.08.2022 року за №420/01-16 ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 , який помер в м. Хуст ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_2 належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на все майно ОСОБА_2 накладено обтяження/заборону, зареєстроване Хустською державною нотаріальною конторою на підставі постанови про арешт АА № 200274 від 16.10.2006 року Державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області, зареєстроване в Єдиному реєстрі заборон відчуження А об'єктів нерухомого майна за № 3940749.
З листа Хустського відділу ДВС від 28.07.2022 р. № 20.13-38/25197 вбачається, що у Хустському відділі ДВС відсутні дані щодо виконавчого провадження, в якому було складено постанову державного виконавця АА № 200274 від 16.10.2006 року, якою накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_2 .
Відповідно до частини 1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
У частині 4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувана про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
Як вбачається із ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Отже, законом передбачена процедура зняття арешту з майна в судовому порядку шляхом звернення до суду з відповідним позовом, тобто в порядку позовного провадження, оскільки спір про скасування арешту на майно є цивільно-правовим та має бути вирішений за правилами цивільного судочинства за позовною заявою про порушення права власності на майно.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «East/West Alliance Limited» проти України», яке набрало статусу остаточного 02.06.2014 р., в п.167 рішення Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.
Так, положеннями ст. 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Права власності є непорушним.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов може бути пред'явлений власником або особою, яка володіє на підставі закону чи договору, або іншій законній підставі майном, що належить боржнику.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відовідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. З ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Наявність накладеного арешту перешкоджає позивачу в отриманні свідоцтва про право на спадщину, порушує його права як власника спадкового майна.
Суд констатує, що арешт на майно померлого ОСОБА_2 накладено на підставі постанови про арешт серії АА №200274 від 16.10.2006 року, однак згідно бази даних АСВП відсутні відомості щодо виконавчого провадження, в межах якого державним виконавцем винесено дану постанову. При цьому позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем майна померлого за законом, який прийняв спадщину, і за жодних обставин не може вважатися стороною виконавчого провадження, в межах якого накладено арешт, а тому його права підлягають захисту саме шляхом пред'явлення позову про знаття арешту з майна.
Таким чином, оскільки накладена заборона нерухомого майна порушує право позивача на оформлення спадкових прав, зняття заборони майна не може бути проведено на загальних підставах, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись вимогами ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити .
Скасувати заборону відчуження нерухомого майна реєстраційний номер 3940749 зареєстровану 24.10.2006 р. на підставі постанови відділу ДВС у Хустському районі серії АА № 200274 від 16.10.2006 р. та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження речових прав в Державному реєстрі речових прав.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Хустського
районного суду: Орос Я.В.