79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
05.08.10 Справа№ 9/110(2010)
Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,
при секретарі Козак І.Б.,
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Позивача: ОСОБА_1, проживає: АДРЕСА_1
До відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», Львівська область, Сокальський район, с. Поториця,
До відповідача-2: ОСОБА_2, проживає: АДРЕСА_2
Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Закрите акціонерне товариство «Львівське фондове агентство», м. Львів, площа Міцкевича, 8,
Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Закрите акціонерне товариство «Агротехкомплекс»м. Львів, вул. Ніщинського, 35.
Про: визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Добробут», оформлені протоколом № 1 від 15 січня 2007 року.
За участю представників:
Від позивача: ОСОБА_3 -п/к за довіреністю від 17.06.2010р., нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Радехівського районного округу Львівської області ОСОБА_4, зареєстрована за реєстраційним № 1372,
Від відповідача-1: Василишин В.Р. -п/к за довіреністю від 02.08.2010р.
Від відповідача-2: ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 30.04.1996р. Володимир-Волинським МВ УМВСУ у Волинській області, Сафулько С.Ф. - п/к за довіреністю від 20.03.2010р. нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Мокальського районного округу Львівської області Бойчук Н.І. зареєстрована за реєстраційним № 1006.
Від третьої особи-1: представник не прибув;
Від третьої особи-2: представник не прибув.
Представникам роз”яснено права та обов”язки сторін відповідно до статей 22, 27 ГПК України, зокрема, право відводу судді, відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді -не подано.
Представники сторін попереджені, що проводиться фіксація судовового процесу технічними засобами.
Суть спору: розглядається справа за позовом ОСОБА_1 (прож. Львівська область, Сокальський район, с. Поториця) до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут»(Львівська область, Сокальський район, с. Поториця), до відповідача-2: ОСОБА_2 (АДРЕСА_2), Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Закрите акціонерне товариство «Львівське фондове агентство»( м. Львів, пл. Міцкевича, 8), Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Закрите акціонерне товариство «Агротехкомплекс»(м. Львів, вул. Ніщинського, 35) про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Добробут», оформлені протоколом № 1 від 15 січня 2007 року.
Провадження у справі порушено 05.07.2010р. та розгляд справи призначено на 27.07.2010р.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.07.2010р. залучено до участі у справі, відповідно до статті 24 ГПК України, відповідачем-2: ОСОБА_2 (проживає: АДРЕСА_2) /п. 2 резолютивної частини ухвали) та відповідно до статті 27 ГПК України, третю особу-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Закрите акціонерне товариство «Львівське фондове агентство»(м. Львів, пл. Міцкевича, 8) та третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Закрите акціонерне товариство «Агротехкомплекс»(м. Львів, вул. Ніщинського, 35) /п.3 резолютивної частини ухвали/.
З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 27.07.2010р. у справі № 9/110(2010) розгляд справи відкладено на 05.08.2010р.
З метою ознайомлення представників сторін з матеріалами справи, в судовому засіданні, 05.08.2010р. оголошено перерву до 05.08.2010р. до 16 год. 00 хв.
Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовільнити з підстав зазначених у позовній заяві та додатковому поясненні до позову, зокрема, позивач, свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що порушеним правом позивача є визначене Конституцією та законами України право власності, яке полягає у тому, що 15.01.2007 року, без участі та відому позивача, за відсутності рішення про виключення учасника (позивача) з товариства, за відсутності факту оплати учасником (позивачем) його внеску в статутний капітал ТзОВ «Добробут», за відсутності правочину про відчуження позивачем начежної йому частки третій особі, за відсутності питання про перерозподіл часток, про зміну складу учасників та про внесення змін до установчих документів ТзОВ «Добробут»на порядку денному зборів, які відбулись 15.01.2007року, позивача частку у статутному капіталі ТзОВ «Добробут»було розподілено між іншими особами, а саме: передано третій особі - ОСОБА_2
Позивач стверджує, що Протоколу від 15.01.2007 року він (позивач) не отримував, а про порушення свого права дізнався у липні 2007 року, після того, як, 03.07.2007 року було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТзОВ «Добробут», котрі стосувались зміни складу учасників.
На заяву відповідача-2 про застосування строку позовної давності, позивач пояснив, що законодавчо встановлений трирічний строк позовної давності позивачем не пропущено, що проведення позачергових зборів учасників ТзОВ «Добробут»було ініційовано самим же позивачем, що офіційних оголошень про проведення не робилось, що збори проводились в «режимі дискусії», без визначеного порядку денного.
Позивач зазначає, що за його участі розглядалось лише одне питання про надання йому згоди відчужити частку на запропонованих ним умовах.
Представник позивача наполягає, що заява позивача про наміри відступити належну йому частку в статутному капіталі ТзОВ «Добробут»ОСОБА_2 розглядалась ним (позивачем), як попередній договір, котрий містить лише наміри, і ця заява була посвідчена відповідно до ст. 34 Закону України «Про нотаріат», оскільки основний договір повинен був бути посвідчений нотаріально, що в заяві міститься посилання на ст.147 ЦК України, згідно з п. 3 якої, неоплачена частка учасника товариства не може бути відчужена.
Крім того, як стверджує позивач, умови даного попереднього договору не були узгоджені із учасниками товариства, які користувались переважним правом на придбання даної частки на нових умовах, що позивач мав намір вийти з товариства шляхом відчуження частки, на умовах, які були запропоновані ним, в заяві від 05.01.2007 року, і отримав на це 15.01.2007 року від учасників згоду. Однак, ані 15.01.2007р., ані в подальшому, на умовах, погоджених із учасниками, частка позивача відчужена ним не була.
Позивач зазначає, що у травні 2007 року він змінив свої наміри щодо продажу частки, і, 30.05.2007 року написав заяву про намір відчужити частку на інших умовах.
Позивач стверджує, що і дана заява містить лише повідомлення про наміри, не могла бути реалізованою в силу положень п. 3 ст.147 ЦК України, а також, вона не була подана на розгляд зборів учасників ТзОВ «Добробут».
Позивач просить визнати недійсними всі, без виключення, рішення зборів учасників ТзОВ «Добробут» від 15.01.2007 року, оскільки не було дотримано законодавчо встановленого порядку скликання та проведення зборів, на яких ці питання приймались, крім того, рішення з питань, які значаться в оскаржуваному протоколі під №№ 2 «Про прийняття в Товариство нового учасника», 4 «Про перерозподіл часток у статутному фонді Товариства»та 5 «Про внесення змін до установчих документів Товариства», взагалі, не були включені до порядку денного, приймались без участі позивача, і є такими, що не відповідають фактичним обставинам (стосовно відображення складу учасників товариства та належних їм часток).
Представник відповідача-1 подав письмовий відзив на позовну заяву, позовні вимоги позивача визнав в повному обсязі, просить позов задоволити та пояснив, що дійсно, 15 січня 2007 року були проведені позачергові Збори Учасників ТзОВ «Добробут», що про проведення таких зборів, а також про їх порядок денний учасники товариства жодних повідомлень офіційно не робили, що відповідно до п. 5.4. Статуту ТзОВ «Добробут»в редакції, яка діяла станом на 15.01.2007 року, збори Учасників Товариства могли приймати рішення тільки з питань, які були включені у порядок денний, який, у свою чергу, мав бути розісланий учасникам не пізніше ніж за 20 днів до початку засідання Зборів Учасників.
Представник пояснив, що наскільки відповідачу відомо, проведення Зборів Учасників ініціював учасник товариства - ОСОБА_1 (позивач) який звернувся із заявою від 05.01.2007 року «Про вихід з товариства шляхом відчуження частки», в якій містилось прохання до учасників придбати у нього частку в статутному капіталі ТзОВ «Добробут».
Представник, зокрема, пояснив, що дана заява є свідченням наміру позивача відступити частку в порядку ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», і містить вказівки на ряд умов, на яких ця частка могла бути відчужена (в т.ч. третій особі, яка, на думку представника, не є учасником товариства), що вказана заява не була нотаріально посвідченою, і фактично, дана заява є єдиним документом, що містить вказівку на перелік питань, які могли бути винесені на порядок денний позачергових Зборів Учасників ТзОВ «Добробут».
Крім того, як зазначив представник відповідача-1, в даній заяві було вказано, що до 15.01.2007 року ОСОБА_1 внесе свій вклад, в розмірі 6 105, 00 грн., проте, ані станом на 15.01.2007 року, ані в подальшому, ОСОБА_1 свою частку у статутному капіталі ТзОВ «Добробут»так і не сплатив, що апріорі унеможливлювало її передачу третій особі (ОСОБА_2.) в порядку ст. 53 Закону України «Про господарські товариства». Відтак, представник відповідача приходить до висновку, що питання, яке виносилось на порядок денний позачергових Зборів Учасників ТзОВ «Добробут»від 15.01.2007 р. стосувалось виключно розгляду пропозиції учасника стосовно відчуження належної йому частки, всі інші питання (про прийняття в товариство нового учасника, про перерозподіл часток у статутному фонді товариства, про внесення змін до установчих документів Товариства тощо) не могли бути предметом розгляду на позачергових Зборах Учасників ТзОВ «Добробут», які відбулись 15.01.2007р., оскільки рішення про виключення ОСОБА_1 з Товариства учасниками не приймалось, факту відчуження ОСОБА_1 належної йому частки в користь ОСОБА_2 станом на 15.01.2007 року не було, передача частки ОСОБА_1 третій особі була неможливою в силу Закону (вклад цього учасника не був внесеним), відповідно, висновки, які містяться у протоколі зборів учасників ТзОВ «Добробут»від 15.01.2007 року, щодо припинення 15.01.2007 року ОСОБА_1 своєї участі у ТзОВ «Добробут»та зміни станом на цю дату складу учасників ТзОВ «Добробут»є такими, що не відповідають фактичним обставинам.
На думку представника відповідача-1, що будь-яке рішення з будь-якого питання, з числа тих, що розглядались Зборами Учасників ТзОВ «Добробут»15.01.2007 р. підлягає визнанню недійсним, з тих підстав, що самі ці збори були проведені з порушенням вимог чинного законодавства України та установчих документів ТзОВ «Добробут»стосовно порядку їх скликання та проведення (не було зроблено офіційного повідомлення про збори з визначеним порядком денним, а прийняті рішеннястосуються питань, які не виносилися на порядок денний.
Відповідачем-2 подано письмовий відзив на позовну заяву, позовних вимог позивача не визнає, стверджує, що він є учасником ТзОВ «Добробут»з 15.01.2007р., зазначає, що позивач приймав участь при розгляді всіх питань порядку денного Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут», які відбулися 15 січня 2007 року, протокол № 1 Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут»від 15 січня 2007р. підписаний обраним головою Гладуном Ю.Є. та секретарем зборів Малаховським Ю.Б., їх підписи засвідчено печаткою ТзОВ «Добробут», пояснив, що заява позивача від 30.05.2007р., яка нотаріально посвідчена, є документом, на підставі якого позивач відступив відповідачу-2 належну позивачу частку, реально та фактично, на безоплатній основі, заяву особи щойно про наміри, та/або попередній договір, жоден нотаріус не засвідчує, оскільки нотаріус зобов»язаний дотримуватися вимог чинного законодавства, зокрема, зобов»язаний роз»яснити вимоги ст.ст. 57-74 Сімейного кодексу України та ст. 147 ЦК України, про що зазначено у самій заяві, відтак, нотаріус засвідчував не наміри, а реальну дію позивача в частині відступлення частки в статутному фонді ТзОВ «Добробут»відповідачу-2 (ОСОБА_2), а позивач підписуючи вказану заяву, усвідомлював значення своїх дій, розумів обставини, які мають істотне значення, діяв за своєю власною волею, стверджує, що перехід частки ОСОБА_1 у статутному фонді ТзОВ «Добробут»відбувався шляхом відступлення (відчуження) ним цієї частки на користь відповідача-2 (ОСОБА_2.), на безоплатній основі. Відповідач-2 стверджує, що позивачем пропущено термін позовної давності, оскільки позивачу було відомо про прийняті зборами рішення 15.01.2007р., на яких він приймав участь, голосував з питань порядку денного і приймав участь в уповноваженні відповідача-2 здійснити реєстраційні дії нової редакції Статуту товариства, просить застосувати до вказаних правовідносин наслідки спливу позовної давності, про що подав додаткову Заяву (вхідний № 14110 від 04.08.10р.). Відповідач-2, відзив відповідача-1 та спільну заяву третіх осіб-1 та 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, вважає необгрунтованими, на його думку, оформленими однією особою, за домовленістю між позивачем, ТзОВ «Добробут»та третіми особами 1 і 2, заперечення позивача, відповідача-1 та третіх осіб, на думку відповідача-2, виникли з 31.12.2009р., коли ОСОБА_2 подав заяву про вихід з товариства та вимогою визначення його частки учасника в майні та частки прибутку при виході з ТзОВ «Добробут», які були винесені на розгляд Загальних зборів учасників товариства, які відбулися 22.03.2010р., які не затвердили річного звіту тороти товариства за 2009р., прийняли до відома вимоги відповідача-2 про виплату частки майна та притутку, і ці питання розглянути на наступних зборах 28.05.2010р. Однак, на наступні позачергові збори, як стверджує відповідач-2, 28.05.2010р. його не допустили. З наведених у відзиві обставин та поданих відповідачем-2 доказів, просить в позові відмовити повністю.
Третя особа-1 та третя особа-2, без заявлення самостійних вимог на предмет спору (ЗАТ «Львівське фондове агентство»та ЗАТ «Агротехкомплекс»), повноважних представників у судове засідання не направили, подали спільну письмову заяву (вхідний № 14883 від 05.08.10р.) у якій зазначили, що 05 січня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до ЗАТ «Львівське фондове агентство», в особі його голови правління, із письмовою заявою про вихід з товариства шляхом відчуження належної йому частки у статутному капіталі ТзОВ «Добробут»за ціною 61 050, 00 грн., що представником ЗАТ «Львівське фондове агентство», який одночасно був головою вищого органу управління ТзОВ «Добробут»(загальних зборів учасників) було запропоновано ОСОБА_1 та іншому учаснику ТзОВ «Добробут»- ЗАТ «Агротехкомплекс»розглянути дане питання 15.01.2007 року, що 15.01.2007 року, в ході обговорення пропозиції ОСОБА_1 було вирішено його заяву задовільнити, і надати йому згоду на продаж частки третій особі (ОСОБА_2) на тих же умовах, які були запропоновані ОСОБА_1 учасникам товариства, тобто, за ціною 61 050, 00 грн. і після повної сплати ним свого вкладу, який був неоплачений. У спільній заяві третіх осіб вказано, що інших питань 15.01.2007 року учасники не розглядали, що через декілька днів після такого засідання, під час чергової робочої зустрічі на підприємстві (ТзОВ «Добробут») ОСОБА_2 повідомив, що ним вже укладено з ОСОБА_1 договір на продаж частки, на вищезгаданих умовах, у зв'язку з цим, у січні 2007 року було проведено ще одне засідання (вже без повідомлення і участі ОСОБА_1) і складено протокол, в якому було відображено факт надання згоди учасниками ТзОВ «Добробут»ОСОБА_1 на відчуження належну йому частки в користь ОСОБА_2, на визначених у заяві ОСОБА_1 від 05.01.2007 року умовах, а також доповнено рішеннями з ряду інших питань, які розглядались без участі ОСОБА_1, оскільки, у зв'язку з отриманою від ОСОБА_2 інформацією, учасники, приймаючи такі рішення, вважали ОСОБА_1 таким, що вже продав свою частку, що реєстрацією нової редакції установчих документів ТзОВ «Добробут»займався безпосередньо ОСОБА_2, і які саме документи він подав реєстратору учасникам не було відомо, що учасникам не було відомо і про існування заяви ОСОБА_1 від 30 травня 2007 року, в якій міститься намір відступити частку ОСОБА_2 на якихось інших умовах, відмінних від тих, що були запропоновані учасникам ТзОВ «Добробут», на думку третіх осіб-1 та 2, без самостійних вимог на предмет спору, у заяві ОСОБА_11 від 30.05.2007р. вказується лише ппро його наміри, які він об'єктивно не міг би реалізувати без настання певних обставин, а саме, без дотримання умов про переважне право учасників на придбання частки, без обговорення такого питання і отримання на це згоди решта учасників товариства, і без дотримання вимоги Закону про повну сплату частки, яка підлягає відчуженню, однак, жодної з цих передумов дотримано не було.
Треті особи-1 та 2 без заявлення самостійних вимог на предмет спору (ЗАТ «Львівське фондове агентство»та ЗАТ «Агротехкомплекс») вважають, що рішення, які відображені в протоколі від 15.01.2007 року дійсно підлягають визнанню недійсними, оскільки були прийняті у спосіб, який не відповідає Закону, і є наслідком отриманої учасниками ТзОВ «Добробут» від ОСОБА_2 неправдивої інформації щодо придбання ним у січні 2007 року частки ОСОБА_1 на умовах, які той пропонував учасникам згідно із заявою від 05.01.2007 року.
Суд заслухав пояснення представників позивача, відповідача-1, відповідача-2, оглянув та дослідив подані сторонами та третіми особами 1 та 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 докази, з»ясував фактичні обставини, які мають значення для справи, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1, свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що на зборах учасників ТзОВ «Добробут»15.01.2007р. вирішувалось лише одне питання - про вихід позивача з ТзОВ «Добробут»шляхом відчуження частки, що інших рішень позивач на зборах учасників ТзОВ «Добробут»15.01.2007р. не приймав, що ОСОБА_2 (відповідач-2 -у справі) мав придбати частку позивача шляхом укладення з позивачем договору купівлі-продажу чи іншим способом, але цього не відбулось, що підписана позивачем та нотаріально засвідчена заява від 30.05.2007р., нічого крім наміру передати частку, не означає та органам управління ТзОВ «Добробут»на подавалась, що зі слів інших учасників ТзОВ «Добробут»позивачу стало відомо, що відповідач-2 (ОСОБА_2 займався реєстрацією установчих документів ТзОВ «Добробут»і повідомив, що між позивачем і відповідачем-2 є наявним договір про відчуження частки. Позивач стверджує, що ні станом на 15.01.2007р., ні в подальшому його вклад у статутному капіталі ТзОВ «Добробут»внесений не був (навіть частково), а тому позивач не міг передати відповідачу-2 ні частки, ні її частини. Позивач стверджує, що про існування рішень прийнятих на зборах учасників ТзОВ «Добробут»15.01.2007р. йому стало відомо лише 03.07.2007р.
У додаткових поясненнях від 27.07.2010р. позивач, незважаючи на доводи, викладені в позовній заяві, зазначає, що 15.01.2007р. розподіл частки було проведено без його участі та без його відому, що питання про перерозподіл часток, зміну складу учасників та внесення змін до установчих документів, порядку денного зборів на цих зборах не розглядалося та не ставилося, що позивачем не було отримано протоколу зборів від 15.01.2007р., а Заява від 30.05.2007р. розглядалась ним як попередній договір і була нотаріально засвідчена відповідно до статті 34 Закону України «Про нотаріат»з метою наступного нотаріального посвідчення основного договору купівлі частки.
Позивач просить суд визнати недійсними всі рішення, які були прийняті загальними зборами учасників ТзОВ «Добробут»15.01.2007р., що оформлені Протоколом № 1 від 15.01.2007р.
Як вбачається оригіналу поданого відповідачем -1 Протоколу № 1 Зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобробут»від 15 січня 2007р., порядок денний містить ряд пи тань, які винесені на вирішення на цих зборах, а саме:
1. Про обрання голови та секретаря зборів;
2. Про прийняття в Товариство нового учасника;
3. Про вихід з товариства учасника;
4. Про перерозподіл часток у статутному фонді Товариства;
5. Про внесення змін до установчих документів Товариства.
Як випливає з тексту цього Протоколу, кожне з питань обговорювалось, заслуховувалась особа, яка висту пала з кожного питання і по кожному з питань проводилось голосування та приймалось рішення.
Одним із питань порядку денного вказаних Зборів учасників товариства (п.2 Порядку денного) було прийняття в Товариство нового учасника, ОСОБА_2, який звернувся із заявою про вступ у ТзОВ «Добробут», саме: 15.01.2007р., і позивач: ОСОБА_1 -на вказаних зборах учасників запропонував прийняти в Товариство ОСОБА_2
Як вбачається із Протоколу № 1, всі учасники Товариства голосували «ЗА»- одноголосно та вирішили: прийняти в Товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут»ОСОБА_2
Протокол підписано обраними головою зборів Гладуном Ю.Є. та секретарем зборів Малаховським Ю.Б., скріплено печаткою ТзОВ «Добробут»(оригінал Протоколу № 1 від 15.01.2007р. -в матеріалах справи).
Отже, ОСОБА_2 був прийнятий зборами учасників Товариства у ТзОВ «Добробут»лише 15.01.2007р., відтак не міг, до його прийняття у Товариство, формувати думку учасників Товариства з порядку денного, виносити на порядок денний будь-які питання Товариства, скликати збори учасників тощо.
Таким чином, крім не обґрунтованої заяви позивача, в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, про вирішення вказаними Зборами учасників 15.01.2007р. лише одного питання - про вихід позивача з ТзОВ «Добробут»шляхом відчуження частки, позивач іншими належними та допустимими доказами не спро стовує того факту, що 15.01.2007р. відбувалися Збори учасників ТзОВ «Добробут»і на цих зборах приймалися зазначені у Протоколі №1 рішення.
Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач одночасно визнає, що збори відбувалися і, що на них були присутні 3 (три) особи - учасники ТзОВ «Добробут».
Позивач приймав участь при обговоренні, вирішенні, голосуванні з усіх питаннь, перелік яких міститься у Протоколі № 1 від 15.01.2007р., оскільки іншого, з вказаного Протоколу не випливає, так як всі питання порядку денного Зборів учасників Товариства, які відбулися 15.01.2007р. приймалися одноголосно, про залишення ким небуть із учасників вказаних Зборів та/або не голосування, утримання від голосування, голосування проти цього чи іншого питання порядку денного - у Протоколі № 1 від 15.01.2007р. - не відображено.
Відтак, судом не приймаються твердження позивача, що він залишив збори, які відбувалися 15.01.2007р., оскільки таке твердження не підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України.
В судовому засіданні була предметом дослідження заява позивача від 30.05.2007р., яка була 30 травня 2007 року нотаріально засвідчена приватним нотаріусом Сокальського нотарівального округу, Львівської області, Сироїд Г.І. та зареєстрована в реєстрі за № 917.
Вказана заява позивача: ОСОБА_1 є документом, на підставі якого позивач відступив відповідачу-2 належну йому частку на безоплатній осно ві.
Твердження позивача про те, що відповідач-2 (ОСОБА_2) мав придбати частку позивача шляхом укладення з ним договору купівлі-продажу чи іншим способом, але цього не відбулось, не відпові дають дійсності.
Як стверджує відповідач-2, позивач (ОСОБА_1.) не подавав зборам заяв від 05.01.2007р. та від 15.01.2007р., які складені в простій письмовій формі, як не надав їх жодному з учасників ТзОВ «Добробут».
Відповідач-2 стверджує, що вказані за яви, вперше, появилися, як додатки до його позовної заяви.
Оглянувши та дослідивши, Заяву позивача від 30.05.2007р., судом встановлено, що вона нотаріально засвідчена приватним нотаріусом Сокальського нотарівального округу, Львівської області, Сироїд Г.І. та зареєстрована в реєстрі за № 917, адресована Сокальській районні державній адміністрації Львівської області, справжність пі дпису гр. ОСОБА_1 на якій засвідчено приватним нотаріусом Сокальського районного нотаріа льного округу 30.05.2007р., була підписана ОСОБА_1 як оформлення відступлення свої частки в статутному фонді ТзОВ «Добробут»відповідачу-2 (ОСОБА_2.).
Судом не піддаються сумніву обставини, що перед складанням та підписанням позивачем (ОСОБА_1) зазначеної заяви, йому, приватний нотаріус, обов»язково, роз»яснив вимоги статей 57-74 Сімейного кодексу України та ст.147 Цивільного кодексу України, про що зазначено в самій заяві.
Статті 57-74 Сімейного кодексу України від 10.01.2002р. № 2947-111, містяться в Главі 7 «Право особистої приватної власності чоловіка та дружини»та Главі 8 «Право спільно сумісної власності по дружжя».
Статтею 147 Цивільного кодексу України передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства (частина 1).
Частиною 2 цієї статті визначено, що відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її части на) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переваж ним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.
У частині 3 зазначеної статті передбачено, що частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.
У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов»язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку та в порядку, встановлених статутом і законом, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 144 ЦК України (частина 4).
Відповідно до частини 5 вказаної статті, частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізи чної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не перед бачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.
Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень статті 148 цього Кодексу.
Виходячи з вищенаведеного, позивач, в повній мірі, усвідомлював значення своїх дій та мав можливість керу вати ними, розумів обставини, які мають істотне значення, без застосування до нього фізичного, чи психічного впливу (тиску) з боку інших осіб, за своїм волевиявленням, відступив мені належну йому ча стку у статутному фонді ТзОВ «Добробут», про і вказав в заяві від 30.05.2007р.
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про господарські товариства»від 19.09.1991р. №157б-ХІІ у редакції Закону № 997-У від 27.04.2007р., тобто на дату підписання ОСОБА_1 заяви про відступ лення мені частки було передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її части на) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переваж ним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.
Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено.
У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зо бов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.
Отже, перехід частки позивача (ОСОБА_1) у статутному фонді ТзОВ «Добробут»відбувався шляхом відступлення (відчуження) ним цієї частки на користь відповідача-2 ОСОБА_2) на безоплатній основі.
У тексті вказаної заяви чітко зазначено, що /дослівно/: «Відступлення частки здійснюється мною на безоплатній основі з дотриманням вимог чинного зако нодавства щодо процедури юридичного оформлення переходу до правонаступників відповідних прав на умовах, які були нами попередньо узгоджені.
Цією заявою одночасно стверджую, що ніяких претензій, у тому числі майнових, до підприємства я мати не маю і мати не буду».
Відтак, позивач визнав передачу (відчуження) ОСОБА_2 частки на безоплатній основі, і за відсутності будь яких, в тому числі майнових, претензій. Цією ж заявою він визнав, що передає ОСОБА_2 свою част ку згідно з вимогами чинного законодавства, так як ніхто інший з учасників ТзОВ «Добробут»на його частку не претендував.
Разом з тим, заява позивача від 30.05.2007р., яка посвідчена нотаріально, не є попереднім договором, як стверджує позивач.
Стаття 34 Закону України «Про нотаріат»від 02.09.1993р. № 3425-Х11 визначає перелік нотаріа льних дій, що вчиняють нотаріуси.
Позивачем не вказано, яку саме дію він має на увазі.
Посвідчення нотаріально заяви про відступлення частки не може бути дією, що свідчить про укладення договору про наміри та/або попереднього договору, так як пунктом 11 ч. 1 ст. 34 цього Закону України «Про нотаріат»передбачено, що нотаріуси, серед інших, вчиняють такі нотаріальні дії: 11) засвідчують справжність підпису на документах.
Відповідно до частини першої ст. 635 Цивільного кодексу України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
У заяві позивача від 30.05.2007р. чітко зазначено, що: «Відступлення частки здійснюється мною на безоплатній основі з дотриманням вимог чинного зако нодавства щодо процедури юридичного оформлення переходу до правонаступників відповідних прав на умовах, які були нами попередньо узгоджені.
Цією заявою одночасно стверджую, що ніяких претензій, у тому числі майнових, до підприємства я мати не маю і мати не буду».
Крім цього, як вбачається з п. 260 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. № 20/5, зареєстрова ної в Міністерстві юстиції України 03.03.2004р. за №283/8882, нотаріус засвідчує справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові і які не ма ють характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини.
Таким чином заява про відступлення позивачем (ОСОБА_1) відповідачу-2 (ОСОБА_2.) частки не могла бути угодою, в тому чис лі попередньою.
Як вбачається з матеріалів справи, здійснити дії, пов»язані з державною реєстрацією нової редакції Статуту ТзОВ «Добробут»у встановленому законом порядку відповідача-2 уповноважено рішенням Зборів учасників ТзОВ «Добробут»(п. 5 Протоколу № 1 від 15.01.2007р.).
Із Протоколу № 1 Зборів учасників ТзОВ «Добробут»від 15.01.2007р. п»ятим питання порядку денного Зборів учасників ТзОВ «Добробут»було внесення змін до установчих документів Товариства. Зазначене питання обговорювалось зборами і ставилось на голосування, в якому приймав участь, безпосередньо, і позивач. Збори, проголосували: «За»одноголосно, вирішили: «За твердити у новій редакції Установчу угоду, Статут товариства та зареєструвати відповідно до чинного законодавства, новим учасникам підписати Установчу угоду та Статут у новій редакції, а ОСОБА_2 уповноважити здійснити державну реєстрацію нової редакції Статуту ТзОВ «Добробут» в органах державної влади з правом підпису (оригінал Протоколу № 1 від 15.01.2007р. -в матеріалах справи).
Відповідачем-2 заперечується та обставина, що між позивачем та відповідачем-2 була домовленість та/або велися переговори тощо, щодо укладення договору про відступлення частки.
Позивачем доказів в розумінні статей 33 та 34 ГПК України теж таких доказів суду не представлено.
Заявою позивача, яка складена за його волевиявленням та нотаріально ним посвідчена, спростовується твердження позивача щодо укладення у наступному між ним та відповідачем-2 договору про відчуження частки, оскільки позивач відступив відповідачу-2 частку на безоплатній основі, що було відомо іншим учасникам товариства.
В судовому засіданні встановлено, що позивач припинив свою участь у ТзОВ «Добробут»з 15.01.2007р., шляхом подання відповідної заяви про вихід (питання за 3 Протоколу № 1 від 15.01.2007р.), а ОСОБА_2, в свою чергу, став учасником ТзОВ «Добробут»з 15.01.2007р.
Моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.
Позивач (ОСОБА_1.) подавав таку заяву ТзОВ «Добробут»на зборах, що відбулися 15.01.2007р., про що зазначено у Протоколі №1 Зборів учасників ТзОВ «Добробут»(питання № 3: Про вихід з товариства учасника).
В тексті Протоколу № 1 від 15.01.2007р. вказано, що ОСОБА_1 звернувся із за явою про вихід з товариства (оригінал протоколу № 1 -в матеріалах справи).
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що частка позивача до статутного фонду Товариства була внесена, що підтверджується належними доказами у справі, а саме: особовим рахунком (Ф.-3) № 260089024, який видано Сокальським відділенням ВАТ «Райффайзен Банком «Аваль»02.03.2010р., прибутковим касовим ордером серії 01АААК № 653810 від 07.02.08р., касовим (відривним) листком № 7 від 07.02.2008р. (докази -у справі).
Вказаними доказами спростовується твердження позивача про те, що ні станом на 15.01.2007р., ні в подальшому його частка у статут ному капіталі ТзОВ «Добробут»взагалі не був внесений (навіть частково), а відтак є необгрунтованою позиція позивача, що він не міг передати відповідачу-2 ні частки, ні її частини у статутному капіталі товариства.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення про створення ТзОВ «Добробут»прийнято зборами Учасників ТзОВ «Добробут»04.08.2003р. (Протокол № 1) та зареєстровано Розпорядженням № 483 від 03.09.2003р. голови Сокальської райдержадміністрації.
Згідно п. 3.1. Статуту, статутний фонд становить 18 500,00 грн., частка позивача ( ОСОБА_1.) складає 6105,00 грн.
Частиною 2 ст. 52 Закону України «Про господарські товариства», в редакції Закону № 1987-III від 21.09.2000р. передбачено, що до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного фонду не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутно го фонду грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2003р. позивачем зараховано на тимчасовий рахунок ТзОВ «Добробут»1831,50 грн., що становить 30% від суми вкладу учасника, з призначенням платежу: «Внесення до статутного фон ду», що видно з банківської виписки рахунку № 260089024, який видано Сокальським відділенням ВАТ «Райффайзен Банком «Аваль»02.03.2010р.
Державну реєстрацію змін Статуту ТзОВ «Добробут»(нова редакція), який був зареєстрований на підставі рішень Зборів учасників ТзОВ «Добробут»від 15.01.2007р. (Протокол №1), було проведено 03.07.2007р.
Відповідно до ч. 3 ст.147 Цивільного кодексу України, частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.
07.02.2008р. відповідачем-2 (ОСОБА_2), згідно прибуткового касового ордеру Серії 01АААК №653810/ було внесено в касу ТзОВ «Добробут»4 273,50 грн., як внесок до статутного фонду, про що зазначено як у прибутковому касовому ордері, який підписано го ловним бухгалтером та касиром ТзОВ «Добробут», їх підписи засвідчено печаткою ТзОВ «Добробут», так і з листа № 7 до касової книги ТзОВ «Добробут»за 07.02.2008р. (докази -в матеріалах справи).
Викладені вище обставини справи, крім наведених вище письмових доказів, підтверджуються Висновком № 1 від 22.03.2010р. з економічного експертного дослідження, складеного 22 березня 2010р. експертом (приватним підприємцем) ОСОБА_13 ( докази -в матеріалах справи).
Виходячи з аналізу вищенаведених обставин справи, суд приходить до висновку, що позивачем в позовній заяві вказано відомості, що не відповідають дійсності щодо не внесення частки позивача у статутний капітал ТзОВ «Добробут», оскільки, як вбачається з поданих документів, частка позивача у статутному фонді є сплаченою в повному обсязі, частково самим позивачем, в сумі 1831,50 грн., а решту частки -сплачено відповідачем-2, а сумі 4273,50 грн.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що визнанню недійсними підлягають всі без виключення рішення Зборів учасників товариство від 15.01.2007р., однак позивачем не наведено та не обгрунтовано жодних для цього підстав.
Разом з тим, як вбачається із поданих відповідачем-2 доказів, ним 31.12.2009р. бу ло подано ТзОВ «Добробут»заяву про вихід з товариства.
В цій заяві, на підставі ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», відповідач-2 просив виплатити йому вартість частини майна ТзОВ «Добробут»пропорційну його частці у статутному капіталі товари ства та виплатити належну йому частку прибутку, одержаному товариством в 2009 році (докази -у справі).
З поданих доказів вбачається, що вказане питання було винесено на розгляд Загальних зборів учасників ТзОВ «Добробут», які відбулися 22.03.2010р.
В результаті збори прийняли рішення не затверджувати річного звіту роботи ТзОВ «До бробут»за 2009 рік, лише прийняти до відома мої законні вимоги про виплату мені вартості частини майна та прибутку, і ці питання розглянути на наступних зборах 28.05.2010р.
Рішення, прийняті на зборах, що відбулися 22.03.2010р., оформлено Протоколом №1/010.
Як стверджує відповідач-2, на позачергові збори, призначені на 28.05.2010р., його допущено не було.
За таких обставин ОСОБА_2, 28.05.2010р. було надіслано Загальним зборам учасників ТзОВ «Добробут», по пошті, письмову заяву з проханням письмово повідомити його про прийняті на позачергових зборах рішення та на дати йому належним чином засвідчену копію протоколу цих зборів.
Клопотання ОСОБА_2 залишені без реагування.
На думку відповідача-2 (ОСОБА_2), вищевказані обставини вказують на те, що саме ці події стали підставою подання ОСОБА_1 позовної заяви про визнання недійсним рішення загальних зборів від 15.01.2007р.
Разом з тим, відповідач-2 стверджує, що відповідач-1 у відзиві від 23.07.2010р. визнає позов ОСОБА_1, перед цим вчиняючи дії направлені на неповернення йому частки майна товариства, вважає, що є очевид ною домовленість між позивачем і ТзОВ «Добробут».
Позивачем не надано жодного доказу, що про прийняті Загальними зборами учасників ТзОВ «Добробут»від 15.01.2007р. йому стало відомо лише 03.07.2007р., не пояснив зазначених обставин і представник позивача у судовому засіданні, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Разом з тим, Позивач, відповідно до п. «г»ч. 1 ст.10 Закону України «Про господарські товариства»: Учасники товариства мав право, одержувати інформацію про діяльність товариства.
На вимогу учасника товариство зобов'язане надава ти йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.
Однак, позивач доказів про звернення до товариства про надання йому інформації про діяльність товариства -не представив.
Виходячи з аналізу викладеного у Протоколі №1 зборів учасників товариства від 15.01.2007р., суд приходить до висновку, що позивач знав про існування вказаного Протоколу № 1 зборів учасників товариства та про прийняті зборами товариства 15.01.2007р. рішення, оскільки був присутнім на Зборах учасників товариства 15.01.2007р.
Як зазначено вище у цьому рішенні, позивач (ОСОБА_1.) 15.01.2007р. був особисто присутнім на зборах учасників товариства, приймав участь в обговоренні та голосуванні з усіх питань порядку денного цих зборів, тому позивач з 15.01.2007р. знав про прийняті на цих Зборах рішення, тобто знав про порушення його прав, та/або в порядку передбаченому «г» ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»міг дізнатися про порушення його прав.
Відповідач-2 просить про застосування насдідків спливу строків позовної давності ( частина 3 статті 267 ЦК України), про що подав заяву (вхідний № 14810 від 04.08.10р.), крім того, вказана вимога вказана ним у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частиною першою ст. 261 Цивільного кодексу Украї ни, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про пору шення свого права або про особу, яка його порушила.
Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Оскільки оскаржуване рішення прийнято зборами 15.01.2007 року, позовна заява подана до господарського суду Львівської області 29.06.2010р. (вхідний № 3907), загальний строк позовної давності відповідно до статей 257, 261 ЦК України сплив, 15.01.2010р.
Позивачем стверджується, що про прийняте Загальними зборами учасників ТзОВ «Добробут»від 15.01.2007р. йому стало відомо з 03.07.2007р.
Проте, судом встановлено, що позивачу було відомо як про проведення Зборів учасників ТзОВ «Добробут»15.01.2007р., так і про обрання голови та секретаря на цих зборах, про прийняття в товариство нового учасника -ОСОБА_2, про вихід з товариства самого позивача, про перерозподіл часток у статутному фонді товариства та про внесення змін до установчих документів товариства, про наявність протоколу цих зборів, які підписано головою зборів, сектетарем зборів та їх підписи посвідчено печаткою ТзОВ «Добробут».
Статтею 10 Закону України «Про господарські товариства»встановлено перелік прав учасників господарського товариства, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах та одержувати інформацію про діяльність товариства, якими позивач не скористався, що свідчить про те, що позивач міг дізнатися своєчасно про порушення його права.
Посилання представника позивача на те, що строк позовної давності на спірні правовідносини не поширюється, оскільки корпоративне право є особистим немайновим правом судом до уваги не прийнято, оскільки ст. 10 Закону України «Про господарські товариства»передбачено також майнові права учасника товариства - право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи. Таким чином, право участі у товаристві має економічний зміст, а тому не тотожне поняттю особистого немайнового права визначеного в ст. 269 ЦК України з урахуванням ч. 1 ст. 91 ЦК України.
Незважаючи на перелік належних йому прав як учаснику товариства, позивач, починаючи з дня проведення загальних зборів (15.01.2007р.), всі рішення яких позивач просить визнати недійсними і до моменту звернення із позовом до господарського суду (29.06.2010р.), не здійснював права на захист своїх прав як учасника товариства.
Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків встановлених законом. Визначення: перебігу строку позовної давності знаходиться у взаємозв'язку із правом позивача на здійснення своїх цивільних прав як учасника товариства і здійсненням права на захист цих прав. Нездійснення позивачем своїх прав не відноситься до тих причин, які від нього не залежали і свідчили б про обмеження його дієздатності. У випадку належного використання своїх прав наданих, як учаснику товариства, позивач міг дізнатися про порушення свого права, у вигляді рішення зборів учасників у день проведення цих зборів, тобто 15.01.2007р., оскільки про розгляд вказаного питання на зборах позивач знав, був присутнім на зборах, що частково, позивачем не заперечується.
Доказів про те, що позивач покинув вказані збори у Протоколі № 1 зборів учасників ТзОВ «Добробут»від 15 січня 2007 року не зазначено, а самим позивачем таких доказів суду -не представлено.
Також не прийнято до уваги посилання позивача на те, що його не було повідомлено про результати прийнятих рішень, оскільки не свідчить про неможливість позивача дізнатися про прийняте рішення іншим способом. Особа здійснює свої цивільні права на власний розсуд. Позивачем не подано здійснення ним інших заходів щодо відновлення своїх прав як учасника товариства, зокрема, скликання зборів учасників товариства чи звернення до суду за захистом своїх прав щодо належного отримання інформації чи порушення порядку скликання зборів учасників.
Позов ОСОБА_1 поданий до господарського суду 29.06.2010р. Перебіг строку позовної давності для позивача розпочався 16.01.2007р., з наступного дня від дати прийняття відповідного рішення зборами учасників ТзОВ «Добробут». Загальна позовна давність встановлюється у три роки (ст. 257 ЦК України). Таким чином, на день звернення позивача із позовом до суду строк загальної позовної давності сплив.
Згідно вимог ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки відповідачем-2 -ОСОБА_2 заявлено про застосування позовної давності до спірних правовідносин, місцевий господарський суд, дішов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним рішення зборів засновників, прийнятого у формі Протоколу № 1 від 15.01.2007 року, за строком позовної давності.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 1, 2, 4, 4-4 -4-7, 12, 15, 18, 21, 22, 23, 24, 32, 33, 34, 43, 38, 44 -49, 69, 77, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.
Суддя
Після виходу із нарадчої кімнати, 05.08.2010р. господарським судом Львівської області проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Повний текст рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України та підписано 10.08.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 ГПК України. Рішення
набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.