Справа № 548/2043/22
Провадження № 2/548/639/22
24.11.2022 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі
головуючого судді Коновод О.В.
за участю секретаря судового засідання - Листопад В.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження в м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 до Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) , адреса знаходження : вул. Незалежності, 21А, м. Хорол Лубенського району Полтавської області про скасування арешту,
17.11.2022 року позивач звернувся до суду з позовом до Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про скасування арешту.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 07.05.2010 року було накладено арешт на все позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , нерухоме майно згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 19054496. Згідно даних спецрозділу АСВП виконавче провадження 19054496 було відкрито на підставі виконавчого листа № 2-501 від 03.12.2009 виданого Хорольським районним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ "Банк"Фінанси та кредит" в особі філії Г1РУ ВАТ "Фінанси та кредит" м. Полтава вул. Жовтнева,77 заборгованість в сумі 255884 грн. 91 коп.. сплачений судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 120 грн. Всього:257704,91 грн.
13.06.2013 виконавче провадження було завершено на підставі п.3 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».
З листа Хорольського відділу ДВС Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) вбачається, що станом на 11.11.2022 року згідно даних АСВП виконавчі документи, за якими позивач, ОСОБА_1 є боржником, на виконанні у Хорольському ВДВС не перебувають.
Таким чином, на час звернення з позовною заявою до суду за наявності арешту (обтяжень), накладених на майно, порушується право позивача, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі використати своє законне право розпоряджатися власним майном.
Позивач в судове засідання не з'явилася, але прохала про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в судове засідання не з'явився , через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи за їх відсутності, при вирішення справи покладається на розсуд суду.
Згідно ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 2, 12 ЦПКУкраїни цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 07.05.2010 року було накладено арешт на все позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , нерухоме майно згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 19054496. Згідно даних спецрозділу АСВП виконавче провадження 19054496 було відкрито на підставі виконавчого листа № 2-501 від 03.12.2009 виданого Хорольським районним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ "Банк"Фінанси та кредит" в особі філії Г1РУ ВАТ "Фінанси та кредит" м. Полтава вул. Жовтнева,77 заборгованість в сумі 255884 грн. 91 коп.. сплачений судовий збір в сумі 1700 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 120 грн. Всього:257704,91 грн.
13.06.2013 виконавче провадження було завершено на підставі п.3 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Згідно з п.2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч. 1 та 2ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Стаття 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає випадки зняття арешту з майна, в тому числі арешт майна може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до положень ч.1,2ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Згідно ч. 1, 2ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Частиною четвертою ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, частиною п'ятою цієї статті встановлено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Враховуючи встановлені обставини, суд погоджується з доводами позивача, що накладення арешту на належне йому майно порушує його права як власника, оскільки в порушення вимог закону, при закінченні виконавчого провадження, арешт і заборона відчуження, накладений на майно позивача державним виконавцем не знято, тому є підстави для задоволення позовних вимог.
Таким чином, з огляду на те, що судом з'ясовано, що власником вказаного нерухомого майна є позивач, він має всі підстави для усунення перешкод в реалізації свого права вільного володіння та користування своїм нерухомим майном, шляхом зняття арешту з майна.
Як встановлено судом, наразі вказане виконавче провадження закінчене 13.06.2013 виконавче провадження було завершено на підставі п.3 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Позивач не може реалізувати свої права та інтереси щодо арештованого майна, у зв'язку з тим, що був накладений арешт.
Частиною 1ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1ст. 77ЦПК України).
Відповідно до ст.ст.316,317,319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Вимоги позивача, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.
Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для суду.
Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на майно позивача, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в іншій спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту захистити свої порушені права не може, а також враховуючи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту її права шляхом скасування такого арешту, а відтак і про задоволення позову.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги цивільного позову є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст.316,319,321 ЦК України, ст.ст.259,264-265,268,273 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 до Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) , адреса знаходження : вул. Незалежності, 21А, м. Хорол Лубенського району Полтавської області про скасування арешту, - задовольнити.
Зняти арешт з усього рухомого та нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , мешканці : АДРЕСА_1 , який був накладений згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 19054496 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст судового рішення складено 24.11.2022 року.
Суддя : О.В. Коновод