Справа № 367/4227/21
Провадження №2/367/2279/2022
(заочне)
14 листопада 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді Кравчук Ю.В.,
за участю:
секретаря судових засідань - Шаповала О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи: Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття арешту з нерухомого майна,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зняття арешту з нерухомого майна, в обґрунтування зазначивши наступне.
ОСОБА_1 є одним з співвласників квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 належить їм на праві спільної сумісної власності.
ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ОСОБА_4 , один з співвласників квартири за адресою: АДРЕСА_1 , про що 29 березня 2017 року Виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради міста Ірпеня Київської області було зроблено відповідний актовий запис 34. Після смерті ОСОБА_4 спадкоємці звернулись до Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області для оформлення спадщини.
З метою оформлення договору ОСОБА_1 разом з іншими співвласниками та спадкоємцями, звернувся до Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області для виділення часток, оформлення спадщини та внесення відповідної інформації про нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що необхідно для оформлення угоди, оскільки будь- яка інформація про вищезазначене нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 відсутня.
Зазначає, що Ірпінською міською державною нотаріальною конторою Київської області їм було відмовлено у вчиненні будь-яких дій з нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки усе нерухоме майно ОСОБА_4 (померлого співвласника) перебуває під арештом.
Зазначає, що згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_4 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі постанови серії АА № 2337-46 від 11.04.2008 року Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського УЮ накладено арешт.
З метою зняття арешту ОСОБА_1 звернувся з листом до Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з відповідним обґрунтуванням та проханням зняти арешт з нерухомого майна, але йому було відмовлено з поясненням, що виконавчі провадження, які були завершені до 2014 року не збереглися у зв'язку з закінченням терміну їх зберігання. Будь-які відомості про виконавче провадження та наявність підстав для арешту усього нерухомого майна померлої особи відсутні. Крім того, відсутні будь-які відомості про наявність боргу ОСОБА_4 . В той же час, арешт, накладений в межах виконавчого провадження на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського УЮ серії АА № 2337-46 від 11 квітня 2008 року не скасований та продовжує діяти, що позбавляє його, як співвласника нерухомого майна, розпоряджатися своїм майном - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначає, що в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право він не має можливості, тому він звернувся до суду з вказаним позовом.
У зв'язку із зазначеним, просить суд зняти арешт з нерухомого майна, виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про арешт нерухомого майна під реєстраційним номером обтяження 7150496 від 08 травня 2008 року, що накладений на підставі постанови серії АА № 2337-46 від 11 квітня 2008 року Відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського УЮ, стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 27 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 17 лютого 2022 року було закрито підготовче провадження та призначено до розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Представник Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини не явки суду не відомі.
Суд дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 04 листопада 1999 року виданого Коцюбинською селищною радою згідно з розпорядженням № 14 від 04 листопада 1999 року, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісно власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
Згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради міста Ірпеня Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ОСОБА_4 , про що 29 березня 2017 року Виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради міста Ірпеня Київської області було зроблено відповідний актовий запис 34.
Відповідно до копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 28 травня 2021 року № 64941391, спадкоємці звернулись до Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта сформованого державним нотаріусом Пласконь А.Ю. 28 травня 2021 року за №258867565 наявний запис про обтяження № 7150496 від 08 травня 2008 року, арешт на підставі постанови Відділу держаної виконавчої служби Ірпінського МУЮ № АА № 2337-46 від 11 квітня 2008 року на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_4 , який мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі постанови серії АА № 2337-46 від 11квітня 2008 року накладено арешт.
Як видно із копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 2337-46 державним виконавцем державної виконавчої служби Говоровим Павлом Володимировичем постановлено накласти арешт на все майно, що належить ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі судового наказу №2-н-17 від 22 січня 2008 року виданого Ірпінським міським судом.
Відповідно до копії листа Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24 грудня 2020 № 40194, ОСОБА_1 звернувся до останнього для зняття арешту з квартири АДРЕСА_2 , на що йому повідомлено, що перевіркою даних автоматизованої системи виконавчого провадження, єдиного реєстру виконавчих проваджень встановлено відсутність зареєстрованого виконавчого документа постанова АА № 2337-46 від 11.04.2008 ВДВС Ірпінського міського управління юстиції відносно ОСОБА_4 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку із чим у Відділі відсутні технічні можливості щодо припинення та вилучення вказаних обтяжень є Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна. Надання інформації за виконавчими документами, які перебували на примусовому виконанні у відділі та були завершеними за період включно по 2014 рік не вбачаються можливим зважаючи на закінчення терміну їх зберігання.
Згідно статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Таким чином, державний виконавець зобов'язаний здійснювати примусове звернення стягнення з боржника в порядку, врегульованому Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ст. ст. 48, 50, 56 цього Закону, відповідно до яких першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності на об'єкти нерухомості.
Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
Положеннями ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03 червня 2016 при розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з'ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, неухильно дотримуватися при цьому як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і положень про належність та допустимість доказів.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплений принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю
У ч. 1ст. 317 Цивільного кодексу України зазначається, що власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена лише у випадку і порядку, встановлених законом.
Згідно із ч. 1ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Пункт 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» містить роз'яснення, що застосовуючи положення статті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору, або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Пунктом 7 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1844/5 від 14.12.2012 року передбачено, що у разі коли при розгляді заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якої державній реєстрації підлягає припинення обтяження речового права на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі прав, встановлено наявність запису про таке обтяження в Реєстрах, державний реєстратор переносить відомості запису про таке обтяження до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію припинення обтяження речового права на нерухоме майно вносить запис про припинення такого обтяження до Державного реєстру прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Таким чином, арешт накладений на майно порушує право позивача, як співвласника майна, на яке накладено арешт, вільно користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Враховуючи зазначені обставини, суд погоджується з доводами позовної заяви та вважає, що відомості в реєстрі про заборону на нерухоме майно впливають на права позивача, а тому, з метою недопущення порушення прав позивача, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо зняття арешту з майна задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 321, 391, 1216, 1220, 1296 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 30, 76-89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи: Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття арешту з нерухомого майна - задовольнити.
Скасувати обтяження у виді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 7150496, зареєстроване 08 травня 2008 року реєстратором Ірпінської міської державної нотаріальної контори, на підставі постанови АА №2337-46 від 11 квітня 2008 року, виданої Відділом державної виконавчої служби Ірпінського міського УЮ, об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно, власником якого є ОСОБА_4 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Кравчук