Справа № 752/30948/21
Провадження №2-а/367/210/2022
Іменем України
29 листопада 2022 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області
у складі головуючого судді Одарюка М.П.,
за участю секретаря судових засідань Довгополої І.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу №752/30948/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 роти Б №1 УПП у ДПП у м. Києві лейтенанта поліції Шелельо Любов Тарасівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
22 грудня 2021 року позивач звернувся з вищезазначеним позовом та просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, від 10 грудня 2021 серія ЕАО № 5133283 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 10 грудня 2021 року стосовно нього працівником поліції було незаконно винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП, оскільки під час руху по вул. Саксаганського о 16 годині 10 грудня 2021 року автомобіль Фіат, державний номерний знак НОМЕР_1 скоїв наїзд на автомобіль позивача, в результаті чого позивачу було завдано матеріальної шкоди. Під час складання протоколу за наслідками ДТП інспектором було винесено незаконну постанову, при цьому аналізом протоколу та постанови можна встановити невідповідність часу, місця скоєння за рішенням відповідача порушень, хоча місцерозташування автомобілів не було змінено. Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 КУпАП, є недоведеним і необґрунтованим, а складання оскаржуваної постанови було вчинене з порушенням норм закону.
Сторони будь - яких клопотань та заяв до Ірпінського міського суду Київської області не подавали.
Відповідач в судове засідання не з'явився, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, відзив на позов суду не надсилав.
Третя особа надала пояснення, згідно яких вказала, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КупАП, під час складання постанови інспектор вірно вирішив справу, а тому підстав для задоволення позову немає.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Позивач у позовній заяві посилається на те, що 10 грудня 2022 року стосовно позивача інспектором 1 роти Б №1 УПП у ДПП у м. Києві було винесено постанову серія ЕАО № 5133283 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КупАП.
Факт винесення постанови сторонами не оспорюються.
При цьому, до позовної заяви відповідну постанову не було долучено, та клопотань про її витребування позивачем не заявлялось.
Як на підставу порушення вимог під час винесення постанови позивач посилається на складений відносно нього незаконний протокол серії ААБ №299875.
Питання притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 124 КупАП було розглянуто, за результатами розгляду чого позивача було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП (постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 23.05.2022р., постанова Київського апеляційного суду від 26.09.2022р., справа №752/282/22).
У постановах зазначається, зокрема, що з наявного в матеріалах справи відеозапису, який був досліджений як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, убачається, що водій ОСОБА_1 , виїхавши на перехрестя вулиць Саксаганського та Паньківської, де для його напрямку руху був затор, допустив своїми діями невідповідність вимогам п. 16.4 ПДР України, чим спричинив створення небезпечної ситуації для руху транспортних засобів, оскільки розпочав перетинати смуги руху, по яким рухався автомобіль «FIAT» вже на червоний сигнал світлофору, в той час, як для водія «FIAT» вже горів зелений сигнал світлофору і смуга для його руху почала звільнятись.
Відповідно до пункту 16.5 ПДР України, у разі подання сигналу регулювальником, або ввімкнення сигналу світлофору, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що звершують рух через перехрестя.
Оцінюючи дорожню обстановку, що склалася на перехресті вулиць Саксаганського та Паньківської, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 виїхав на перехрестя та зупинився на смузі руху тих автомобілів, які рухались праворуч з вул. Паньківської, оскільки був затор.
В цей час, автомобіль, який стояв в заторі перед автомобілем ОСОБА_1 , трохи проїхав вперед, і водій ОСОБА_1 , не переконавшись, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, не зважаючи на початок руху автомобілів праворуч з вул. Паньківської, розпочинає рух і здійснює зіткнення з автомобілем «FIAT» приблизно посередині перехрестя.
На відеозаписі зафіксовано, що для водія автомобіля «FIAT», який рухався праворуч (з вул. Паньківської), вже загорівся зелений сигнал світлофору, і його смуга руху почала звільнятись.
Отже, дані відеозапису вказують, що ОСОБА_1 виїхав на перехрестя та зупинився на смузі руху тих автомобілів, які рухались з вул. Паньківської, оскільки був затор, а потім розпочав рух вже на червоний сигнал світлофора.
Відповідно до п.16.4. Правил дорожнього руху забороняється виїжджати на будь-яке перехрестя, у тому числі при сигналі світлофора, що дозволяє рух, якщо утворився затор, який змусить водія зупинитися на перехресті, що створить перешкоду для руху інших транспортних засобів і пішоходів.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення про порушення Правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів
Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 5 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі; нормативно-правовий акт № 1395 від 07.11.2015 р. передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Згідно статті 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, зокрема і передбачених частиною першою, другою і третьою статті 122, статтями 124-1 -126. Постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух»зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом статті 31 Закону України «Про національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Дослідженням наданих доказів вбачається, що позивача було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, що підтверджує вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КупАП.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача ґрунтуються на законі, а тому підстави для задоволення позову відсутні, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП не спростовано, підтверджується наявними у матеріалах доказами, позивачем, у свою чергу не спростовано, тому суд вважає за необхідне постанову серії ЕАО №5133283 від 10.12.2021 року, винесену відповідачем - залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 - без задоволення.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 2, 5, 6-10, 20, 77, 122, 241-246, 255, 257, 263, 295 КАС України, ст. 293 КУпАП, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора 1 роти Б №1 УПП у ДПП у м. Києві лейтенанта поліції Шелельо Любов Тарасівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Ірпінський міський суд Київської області (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень КАС України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Суддя М.П. Одарюк