Справа № 367/10014/21
Провадження №2/367/3590/2022
Іменем України
(заочне)
23 вересня 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді Кравчук Ю.В.,
за участю:
секретаря судових засідань - Шаповала О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського Владислава Юрійовича, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно отриманих коштів, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 66413108, приватний виконавець виконавчого округу Луганської області Лиманський Владислав Юрійович здійснює примусове виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем.Відкрито виконавче провадження № 66413108. Як вбачається із зазначеної постанови, у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського Владислава Юрійовича знаходився на примусовому виконанні виконавчий напис нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича від 22.06.2021 зареєстрований в реєстрі №198721, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіпцом маркет» у безспірному порядку грошових коштів у сумі 19 085 грн., відповідно до кредитного договору № 0861694801/Т/972113 від 14.06.2013 укладеного з Публічним акціонерним товариством «Актабанк». На сьогоднішній день із пенсії позивача відбувалися утримання грошових коштів на погашення невідомого йому боргу, що є порушенням прав позивача.
Позивач вважає, що спірний виконавчий напис вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, норм матеріального права, суми заборгованості зазначені у виконавчому написі є необгрунтованими та безпідставними і, як наслідок, неправомірне виконавче провадження щодо виконання вищевказаного виконавчого напису. Зокрема, оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчувався. Крім того, позивачу не направлено листа про інформування про вчинення виконавчого напису, відсутні докази отримання такого повідомлення. Відповідно до змісту виконавчого напису Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. від 22.06.2021 реєстраційний №198721 вбачається, що ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право вимоги на підставі Договору відступлення прав вимоги №180621-ВП від 18.06.2021 р. Тобто, фактично виконавчий напис було вчинено приватним нотаріусом без повідомлення боржника про зміну кредитора та без фактичного повідомлення про наявність заборгованості, оскільки з моменту отримання ТОВ «Фінпром Маркет» до моменту вчинення виконавчого напису пройшов 1 (один) робочий день.
Позивач не погоджується із наявністю заборгованості та не вважає її безспірною, оскільки не брав кредит у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет». Жодних договорів, які можуть бути підставою для стягнення заборгованості, не було укладено між позивачем та відповідачем - ТОВ «Фінпром Маркет». Грошові кошти від відповідача не отримувалися. Жодних претензій, вимог про сплату боргу позивач не отримував. Нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було перевірено безспірності заявлених вимог. Таким чином, боргові зобов'язання, зазначені у виконавчому написі, не є безспірними. Зважаючи на викладене, позивач переконаний, що наявність таких обставин не свідчить про безспірний характер заборгованості, оскільки її розмір не був погоджений з позивачем, а тому при вчиненні виконавчого напису у приватного нотаріуса були відсутні підстави вважати безспірною заборгованість позивача за кредитним договором, а відтак вказану нотаріальну дію приватним нотаріусом вчинено без дотримання вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п.п.3.1 п. З Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року. Сума заборгованості зазначена у виконавчому написі нотаріуса ймовірно виникла у 2013 році, натомість виконавчий напис вчинений у 2021 році. Тому, позивач заявляє про застосування строків позовної давності по оскаржуваному виконавчому написі нотаріуса.
При цьому, позивач вказує на таку підставу визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, як відсутність в матеріалах нотаріальної справи первинного документу, який підтверджує, що позивач отримав від ТОВ «Фінпром маркет» будь-які кошти. Як вбачається із матеріалів справи, нотаріусу не подавались жодні первинні платіжні документи про здійснення платежів від кредитора до позичальника. Тим самим, неможливо пересвідчитись у виконанні ТОВ «Фінпром Маркет» обов'язку по наданню кредитних коштів позивачу, в якому розмірі та яку дату.
Крім того, ОСОБА_1 вказує, що в процесі виконання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса ТОВ «Фінпром маркет» отримав 19085,00 грн., а приватний виконавець виконавчого округу Луганської області Лиманський Владислав Юрійович отримав 10% винагороди - 1908,50грн., 452,00 грн. витрат по виконавчому провадженню.
У зв'язку з чим, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис зареєстрований в реєстрі №198721 від 22.06.2021 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» у безспірному порядку грошових коштів у сумі 19 805,00 грн., стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у сумі 19 805,00 грн., стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманський Владислав Юрійович на його користь безпідставно набуті грошові кошти у сумі 1908,50 грн. - 10% винагорода, 452,00 грн. - витрати виконавчого провадження, а всього 2360,50 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Відповідач - ТОВ «Фінпром Маркет» в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в тому числі і через оголошення на сайті «Судова Влада України».
Відповідач - приватний виконавець виконавчого округу Луганської області Лиманський Владислав Юрійович в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в тому числі і через оголошення на сайті «Судова Влада України».
Тому відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, про дату, місце, дату та час судового розгляду справи повідомлена належним чином.
Враховуючи, що позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу заочно на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис № 198721 яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінпром Маркет" грошові кошти в розмірі 19 085 (дев'ятнадцять тисяч вісімдесят п'ять) гривень 00 коп.
Приватним виконавцем виконавчого округу Луганської області Лиманським Владиславом Юрійовичем 05.08.2021 на підставі виконавчого напису № 198721 від 22 червня 2021 року відкрито виконавче провадження № 66413108.
05.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Луганської області Лиманським Владиславом Юрійовичем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, відповідно до якої для боржника ОСОБА_1 постановлено визначити загальну суму мінімальних витрат 452 грн.
05.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Луганської області Лиманським Владиславом Юрійовичем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди, відповідно до постановлено стягнути із ОСОБА_1 основну винагороду у сумі 1 908 грн. 50 коп.
Одночасно, 05.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Луганської області Лиманським Владиславом Юрійовичем винесено постанову про арешт коштів боржника, постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою постановлено здійснювати відрахування із доходів ОСОБА_1 у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу 21 445, 5 грн.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За загальним правилом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595).
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Згідно з ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.
Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.
Пунктом 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 до Переліку, визнано незаконними та нечинними, а саме:
визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 рішення суду залишено без змін.
Суд враховує в якості консультаційних роз'яснень викладене у п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» за змістом якого визнання акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 (в редакції постанови КМУ від 29.11.2001).
Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.
Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Суд враховує, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 22.06.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14.
Відповідно до правовової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), де, зокрема, зазначено наступне: «укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
Пізніше вказану правову позицію підтвердила і Велика Палата Верховного Суду, яка в п.п. 93-95 постанови від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21) вказала, що оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на наведене, вбачається, що нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис на підставі кредитного договору, який не був нотаріально посвідчений, з огляду на що, позов підлягає задоволенню в частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, береться до уваги, що у постанові від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У постанові від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278гс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла аналогічного висновку, викладеного вищевказаній постанові від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19). При цьому у справі, яка переглядається, відповідачем не доведено, що сума заборгованості була такою, як зазначено у оскарженому виконавчому написі нотаріуса.
Відповідно до підпунктів 1.1-1.2 Глави 16 Розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій) та статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік документів), для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1 1 цього переліку) подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Постановою Пленуму ВСУ від 31.01.1992 №2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчинені» у пункті 13 роз'яснено, що відповідно до статей 34. 36, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими спеціальним нормативним актам з цього приводу, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності, не минув цей строк.
Також, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) вказала, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений ст. 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов'язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб'єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові аналізувала інші відносини і вказувала на подібність строку зазначеного у ст. 88 Закону України «Про нотаріат» зі строком позовної давності, який визначений ст. 256 ЦК України в контексті застосування єдиного трирічного строку для захисту прав як фізичних так і юридичних осіб.
Дійсно, строк визначений у ст. 88 Закону України «Про нотаріат» відноситься до строків захисту цивільних прав, однак це не свідчить про розповсюдження на нього правил ст. 264 ЦК України щодо переривання перебігу позовної давності.
Позовну давність слід відрізняти від інших видів строків захисту цивільних прав. Так, не є позовною давністю строк для вчинення виконавчих написів та деякі інші строки. До вказаних строків правила глави 19 ЦК України про зупинення, переривання, поновлення позовної давності не застосовуються.
Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, що підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки.
Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувана з підписом боржника про його отримання.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи повідомлявся позивач про наявність такої заборгованості (отримання вимоги про усунення порушень). За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заборгованість позивача перед відповідачем на час винесення оскаржуваного виконавчого напису була безспірною.
Одночасно, враховуючи що виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 22.06.2021, а заборгованість стягнуто за період з 22.03.2018 по 22.06.2021 включно, вказана обставина підтверджує, що заборгованість не була безспірною за цей період, оскільки об'єктивно боржник не був повідомлений про заборгованість саме за цей період.
Щодо стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» безпідставно набутих коштів, суд враховує, що згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти:
1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи;
2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Позивач звернувся до суду з позовом про повернення безпідставно стягнутих з нього сум заборгованості за виконавчим написом, який визнається судом таким, що не підлягає виконанню.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню інший стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Таким чином, сутність зобов'язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.
Нормами ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.
Частиною 7 статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Як свідчить аналіз матеріалів справи, 05.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Луганської області Лиманським Владиславом Юрійовичем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, відповідно до якої для боржника ОСОБА_1 постановлено визначити загальну суму мінімальних витрат 452 грн. 05.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Луганської області Лиманським Владиславом Юрійовичем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди, відповідно до постановлено стягнути із ОСОБА_1 основну винагороду у сумі 1 908 грн. 50 коп. Одночасно, 05.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Луганської області Лиманським Владиславом Юрійовичем винесено постанову про арешт коштів боржника, постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої постановлено стягувати із доходів боржника кошти у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу 21 445, 5 грн. Одночасно, до матеріалів справи позивачем долучено виписку по картковому рахунку із АТ «Ощадбанк»,з якої вбачається, що із карткового рахунку позивача знімалися кошти на погашення арештованої суми. Таким чином, суд вважає правильним задовольнити позовні вимоги позивача в частині стягнення безпідставно набутих грошових коштів.
Керуючись ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот) гривень.
Керуючись ст.ст. 4,12,81, 263-268 ЦПК України суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського Владислава Юрійовича, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно отриманих коштів - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 198721, вчинений 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінпром Маркет" грошових коштів у розмірі 19085 (дев'ятнадцять тисяч вісімдесят п'ять) гривень 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (адреса: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9А, оф. 204, код ЄДРПОУ: 43311346) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) безпідставно набуті кошти у сумі 19 085 (дев'ятнадцять тисяч вісімдесят п'ять) гривень 00 коп.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського Владислава Юрійовича (вул. Федоренка, 4-б, офіс 21, м. Сєвєродонецьк, Луганська область) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) безпідставно набуті кошти у сумі 2360 (дві тисячі триста шістдесят) гривень 50 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (адреса: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд. 9А, оф. 204, код ЄДРПОУ: 43311346) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua
Суддя Ю.В. Кравчук