Справа 362/4082/22
Провадження 3/362/2269/22
24.11.2022 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича Олега Васильовича розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, фізична особа-підприємець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
за частиною 1 статті 185-1 КУпАП і
встановив:
01 жовтня 2022 року о 12:00 ОСОБА_1 по вул. Грушевського, 10, в парку «Венеція» в м. Василькові організував мітинг та зібрав мешканців громади, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 185-1 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував зазначені фактичні обставини, при розгляді справи про адміністративне правопорушення поклався на розсуд суду.
Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.
Суд установив, що ОСОБА_1 разом із іншими особами 28 вересня 2022 року направили до Обухівської районної військової адміністрації Київської області повідомлення про ініціювання зборів виборців, за змістом якого на 01 жовтня 2022 року заплановано проведення зборів виборців Васильківської міської громади. Розпочати збори виборців планується о 12:00 на території скверу імені «Воїнів-інтернаціоналістів» (називають парк «Венеція») у місті Василькові на розі вулиць Шевченка та Грушевського. Термін проведення зборів - до 60 хвилин. Орієнтовна кількість учасників - 200 осіб.
У відповідь на вказане повідомлення Обухівська районна військова адміністрація Київської області направила лист від 29 вересня 2022 року № 60/07-25/2498, в якому, із посиланням на пункт 8 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Порядок проведення масових заходів на території Київської області в умовах правового режиму воєнного стану, затверджений протоколом оперативного штабу Ради оборони Київської області від 07 липня 2022 року № 145, заборонила проведення зазначеного у повідомленні заходу.
01 жовтня 2022 року о 12:00 за вищевказаною адресою за участю ОСОБА_1 проведено збори мешканців громади.
Вирішуючи справу по суті, суд керується таким.
Частина 1 статті 9 КУпАП передбачає, що адміністративним порушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 252 цього ж Кодексу докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Диспозицією частини 1 статті 185-1 встановлено відповідальність за порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.
Тобто, вказана норма є бланкетною та повинна розкриватись у відповідному законодавстві чи підзаконних нормативно-правових актах.
З урахуванням вимог Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Вєренцов проти України» (заява № 20372/11) суд констатує, що ні Верховна Рада України, ні Уряд України дотепер не встановили порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.
Статтею 39 Конституції України обумовлено, що громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Разом із цим, відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Тобто, гарантоване статтею 39 Конституції України право може бути обмежено в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України з 05:30 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який діє дотепер.
За змістом пункту 8 частини 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, зокрема, забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів.
В умовах воєнного стану забороняються: зміна Конституції України; зміна Конституції Автономної Республіки Крим; проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування; проведення всеукраїнських та місцевих референдумів; проведення страйків, масових зібрань та акцій (частина 1 статті 19 цього ж Закону).
Таким чином, під час дії воєнного стану встановлено пряму законодавчу заборону на проведення страйків, масових зібрань та акцій.
За наведених обставин суд дійшов висновку про правильність кваліфікації діяння ОСОБА_1 за частиною 1 статті 185-1 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, суд не встановив.
Отже, зважаючи на характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступень його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, до нього слід застосувати захід адміністративного стягнення відповідно до санкції частини 1 статті 185-1 КУпАП у виді попередження.
З урахуванням положень статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» і статті 7 Закону України «Державний бюджет України на 2022 рік» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 496,20 гривень.
Керуючись статтями 33-35, 40-1, 283, 284 КУпАП, суд
постановив:
1. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185-1 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді попередження.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шести) гривень 20 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Попович