Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/1347/22
3/287/2753/22
22 листопада 2022 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Кононихіна Н.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 377477 від 14.08.2022, 14.08.2022 року о 22 год. 30 хв. в м. Олевську по вул. Промисловій водій ОСОБА_1 керував авто Skoda Oktavia A5 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у медичному закладі у лікаря-нарколога зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан сп'яніння підтверджується висновком КУ «Олевська ЦЛ» №60 від 14.08.2022 о 22 год. 48 хв. Водія відсторонено від керування транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнав, вважає дії працівників поліції неправомірними, пояснив у 14.08.2022 року під час вказаної події він перебував у знайомого, який проживає по вул. Промисловій у м. Олевську, не керував транспортним засобом, який в той момент знаходився на стоянці, їхати не збирався, однак на вимогу працівників поліції змушений був поїхати в лікарню.
Дослідивши письмові матеріали, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п. 1 ч. 1ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно зі ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за даною статтею настає, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто, одними із ознак складу правопорушення є факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тому орган, який складає матеріали справи про адміністративне правопорушення повинен довести дані факти.
Згідно із ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Під час дослідження в судовому засіданні матеріалів справи, зокрема під час перегляду диску доданого до матеріалів справи встановлено, що на ньому відсутній відеозапис, на який посилається поліцейський, як на доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а тому не має можливості перевірити та встановити зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ДПР18 № 377477 щодо ОСОБА_1 обставини законності проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП «Олевська ЦЛ».
Враховуючи викладене, проведений огляд на стан сп'яніння є таким, що відбувся з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, а його результати є недійсними, як це прямо передбачено ч. 5 ст. 266 КУпАП,.
Разом з цим, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння здійснювався у КУ "Олевська ЦЛ", тому суд не бере до уваги як доказ, що може засвідчувати факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, оскільки спеціальний технічний засіб працівниками поліції не застосовувався відповідно до розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735.
Слід також зазначити, що наявна в матеріалах справи копія постанови серії БАБ № 163493 від 14.08.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122, ч.1 ст.126 КУпАП не підтверджує факт керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Матеріали адміністративної справи містять «розписку про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП», проте вказана розписка не містить підпису посадової особи, яка її відібрала, а тому вона не може бути доказом про роз'яснення прав та обов'язків особі, яка притягується до адміністративної відповідальності;
Матеріали адміністративної справи містять «розписку про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу «Drager Alkotest 6810», проте вказана розписка не містить підпису посадової особи, яка її відібрала, даний пристрій працівниками поліції не застосовувався під час вказаної події, а тому вона не може бути доказом інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння.
Окрім того, на диску, що міститься в матеріалах справи, відсутні відеозаписи події які б підтверджували, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №377477 було складено в присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності та ознайомлено з місцем розгляду справи та про те, що йому запропоновано дати письмові пояснення по суті справи.
На доданому до адміністративних матеріалів диску відсутні відеозаписи події, що дають суд можливість пересвідчитись в тому, що поліцейськими ОСОБА_1 було доведено та роз'яснено положення ч.3 ст.266 КУпАП, зокрема, що у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Крім того, суд звертає увагу, що долучений до матеріалів справи рапорт поліцейського від 14.08.2022 року не може бути доказом вини ОСОБА_1 , оскільки працівник поліції є зацікавленою особою, а сам рапорт є документом внутрішнього користування, зміст якого полягає в тому, що працівник поліції інформує начальника ВП про правомірність дій працівників поліції щодо складання протоколу.
Аналогічну позицію висловив ВАС ВС по справі № 524/5741/16-а від 20.05.2020.
Також, підпис ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення не може свідчити про доведення факту керування останнім транспортним засобом, а може свідчити лише про складання стосовно нього протоколу та отримання документу.
Крім того, свідок ОСОБА_2 пояснив суду, що 14.08.2022 року після гри в баскетбол він запросив хлопців до себе додому відсвяткувати свій день народження, і вони поїхали на авто ОСОБА_1 , припаркувавши його на узбіччі. Через деякий вони вийшли на вулицю, і ОСОБА_1 вирішив забрати свої речі з автомобіля, після чого біля них зупинився автомобіль чорного кольору, після спілкування з пасажирами якого під'їхав автомобіль патрульних, які сказали проїхати ОСОБА_1 з ними для проходження тесту на алкоголь, він не відмовився, оскільки автомобілем до розмови з поліцейськими не керував.
Аналогічні пояснення надав також свідок ОСОБА_3 .
Інших доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом під час вищеказаної події зі справи не вбачається.
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 № 377477 від 14.08.2022 року не може бути визнаний єдиним належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Як на зібрану і наявну доказову базу, працівник поліції вніс запис до протоколу про адміністративне правопорушення про те, що свідки ним не залучались через відеофіксування події.
Транспортний засіб мав бути зупинений, тобто до самої зупинки мав знаходитись в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли він рухається, коли ж особа перебуває біля свого транспортного засобу склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутній, оскільки така особа не керувала транспортним засобом.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, а ст.252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту вищевказаних норм Закону можна дійти висновку, що збирання судом доказів не допускається.
Таким чином, підсумовуючи вище викладене суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено, поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння при зазначених в протоколі та встановлених судом обставинах, а оскільки відповідно до змісту ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, провадження на підставі п.1 ст. 247 КУпАП слід закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.283, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, суд -
Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на користь держави за розгляд судом справи про адміністративне правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Н. Ю. Кононихіна