справа № 278/2579/22
01 грудня 2022 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Євгена Татуйка, за участю секретаря Наталії Вербовської, розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення коштів, стягнення штрафу та моральної шкоди, -
Направленим позовом заявник просить суд стягнути з відповідача внесений авансовий платіж, штраф та моральну шкоду. В обґрунтування заявленого суду повідомив наступне. Між сторонами укладено попередній договір купівлі - продажу земельної ділянки. У зв'язку із закриттям реєстрів через початок війни такий правочин не можливо було укласти одразу, у день підписання, попереднього договору. В подальшому, після відкриття реєстрів, відповідач ухиляється від виконання взятого на себе зобов'язання щодо укладення основного правочину.
Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та у відсутність фіксації його перебігу. Підстав для зміни такого порядку сторонами не наведено і судом не встановлено.
Відповідач направленим відзивом заперечував задоволення позову. Власну позицію пояснював наступним. Дійсно, між сторонами укладено попередній договір. В подальшому, через відкриття виконавчих проваджень, позбавлений був можливості укласти основний правочин, оскільки не зміг цього зробити. Про дані обставини був повідомлений позивач, однак саме остання відмовилась від виконання попереднього договору і заявила даний, та на переконання відповідача, безпідставний позов. За таких обставин, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідив ставлення сторін до наявного спору, судом встановлено наступні фактичні обставини справи на підставі доказів поданих сторонами. Інших доказів суду не подано, як і не ставилось на вирішення суду питань про долучення додаткових матеріалів.
Позивачка є громадянкою України, отримувала код платника податків, має зареєстроване місце проживання та при зверненні до суду звільнена від сплати судового збору через наявність пільг пов'язаних з інвалідністю ІІ групи.
14 квітня 2022 року між сторонами укладено попередній договір відповідно до якого відповідач, як власник майна, мав продати, а позивач придбати земельну ділянку площею 0,970 га з кадастровим номером 1822083000:02:001:0929, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . На виконання даного договору позивач передала, а відповідач отримав грошові кошти в розмірі 93 тисячі гривень. Відповідач, направленим відзивом визнав отримання грошових коштів. Правочином, серед іншого, передбачено наступне. Сторони зобов'язуються в майбутньому після відновлення доступу до державного реєстру речових прав на нерухоме майно укласти договір купівлі - продажу зазначеної земельної ділянки (пункт 1.1.). у випадку невиконання зобов'язань, передбачених даним договором, незалежно від причин їх невиконання, стороною 2, грошова сума в розмірі 93 тисячі гривень залишається у сторони 1 (пункт 2.2.). сторони дійшли згоди, що сторона 1 є відповідальною за невиконання даного договору також у випадках неукладення основного договору, за відсутність оформлених належним чином документів, за наявність обтяжень в державних реєстрах (крім непередбачених обставин) (пункт 2.3.). у випадках невиконання зобов'язань, передбачених п.п.1.1. п. 1 даного договору стороною 1, остання зобов'язана сплатити стороні 2 штраф в розмірі 93 тисяч гривень, а також повернути грошову суму у розмірі 93 тисячі гривень (пункт 2.4.).
4 серпня 2022 року позивач направила відповідачеві цінного листа з описом вкладення, яким пропонувала з'явитись 25 серпня 2022 року у період часу з 12 до 13 години до нотаріуса для укладення основного правочину. Доказів отримання даного листа відповідачем суду надано не було.
25 серпня 2022 року позивач перебувала у нотаріуса для укладення договору, однак відповідач не з'явився.
Відповідач має зареєстроване місце проживання в Житомирському районі Житомирської області.
28 січня 2020 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження про стягнення з відповідача на користь податкової служби заборгованості в розмірі 21 030, 90 гривень. Виконавчий лист видано 10 травня 2019 року.
6 січня 2022 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження про стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за кредитним договором в розмірі 58 679,81 гривень. Виконавчий лист видано 30 грудня 2020 року.
Інформація про виконавчі провадження відносно відповідача містять відомості про те, що на майно боржника накладено арешт 19 жовтня 2020 року.
Інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 11 жовтня 2022 року містить відомості про те, що спірна земельна ділянка належить відповідачеві.
У жовтні 2022 року відповідачем складено адміністративний позов щодо оскарження процесу відкриття виконавчого провадження. Доказів направлення даного позову адресату, як і відомостей щодо відкриття провадження у даній справі суду надано не було.
Правовідносини між сторонами врегульовані наступними положеннями законодавства України.
Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання (ч. 1 ст. 570 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми законодавства, якими врегульовані дані правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Суд не вважає відповідача таким, який ухиляється від виконання досягнутого попереднього зобов'язання щодо укладення з позивачем договору купівлі - продажу земельної ділянки. Щонайменше надані сторонами, досліджені судом і раніше зазначені матеріали про це не вказують.
Так, дійсно, встановлено судом та не спростовувалось сторонами укладення попереднього договору, щодо купівлі - продажу земельної ділянки в майбутньому. Згадане майно належить, станом на день подачі відзиву і належало станом на момент укладення попереднього договору, відповідачеві. Попередній договір не містить конкретної дати укладення основного договору, однак містить посилання на певну подію - відкриття доступу до реєстрів. Така подія відбулась. Доказів належного сповіщення відповідача про необхідність відвідування нотаріуса 25 серпня 2022 року суду надано не було. Не визнає дану обставину і відповідач. За таких обставин стверджувати, що саме відповідач ухиляється від виконання попереднього договору, у суду не має підстав.
Доводи позивача про наявність чисельної переписки з відповідачем за допомогою електронних засобів зв'язку не підтверджено будь-якими доказами.
Більше того, наявність відкритих виконавчих проваджень щодо стягнення з відповідача заборгованостей можуть бути перешкодами для укладення основного правочину і такі доводи не спростовані позивачем. Більше того, сторонами не надано і судом не досліджено доказів, які б вказували на обізнаність відповідача про наявність відкритих виконавчих проваджень відносно нього станом на момент укладення попереднього договору.
Відсутність підстав для висновку про ухилення відповідача від виконання попереднього договору не дають підстав для задоволення решти вимог, як то стягнення сплаченого авансу, штрафних санкцій та моральної шкоди.
Приймаючи рішення у даному обсязі, суд не приймає до уваги суперечливі та такі, які є взаємовиключними положення попереднього договору і відображені у пунктах 2.2. - 2.4.
Суд наголошує, що дана справа розглядається в рамках цивільного судочинства. Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду даних справ, визначено наступне. Так, розглядаючи цивільні справи, суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов'язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).
Результати вирішення спору не дають підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім та документально підтверджених судових витрат. Витрати відповідача перед судом не декларувались. Дані правовідносини врегульовані положеннями ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення виготовлене 1 грудня 2022 року.
Суддя Євген Татуйко