Справа № 606/1459/22
(заочне)
01 грудня 2022 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Мельник А.В.
за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що сімейні стосунки у них не склалися, примирення між сторонами неможливе. Позивач вважає подальше збереження шлюбу неможливим та таким, що буде суперечити їх інтересам.
Ухвалою суду від 13.10.2022 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено судове засідання на 10.11.2022, яке було відкладено на 01.12.2022 у зв'язку з неявкою відповідача.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, однак подала заяву, у якій вказала про розгляд справи у її відсутності, просить шлюб між нею та відповідачем розірвати.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином, зокрема, шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті суду, відзиву на позов не подав, про поважність причин неможливості прибуття його в судове засідання суд не повідомив.
Тому суд у відповідності до статті 280 ЦПК України, вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 17.04.2010, після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_3 змінила прізвище на « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим міським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 92.
У шлюбі в сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 28.09.2010 Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис №877.
Також, у шлюбі в сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дочка ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , яке видане 23.06.2015 Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №451.
Згідно зі статтею 24 Сімейного Кодексу України (далі СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно частини 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частиною 3 статті 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судом з'ясовано, що сторони не підтримують шлюбних стосунків, шлюб носить формальний характер, тому його збереження неможливе та недоцільне, оскільки буде суперечити інтересам сторін, в зв'язку з чим суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати.
У позовній заяві позивач також просила залишити проживати дітей нею, з цього приводу суд зазначає наступне.
У постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №200/952/18 зазначено, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов'язково враховується стан здоров'я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
Водночас під час розгляду цієї справи не вирішується питання про визначення (встановлення) місця проживання дітей, оскільки позивачем заявлено лише прохання про залишення проживання малолітніх дітей сторін із матір'ю. Зважаючи на те, що суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу лише за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати малолітні діти, та враховуючи, що суду невідомо, чи у відповідача є заперечення щодо місця проживання дітей разом із матір'ю, що може свідчити про наявність спору між сторонами з цього питання, тому у суду відсутні підстави для вирішення при розгляді даної справи питання щодо залишення проживання дітей з одним із батьків.
Керуючись статтями 4, 12, 131, 223, 247, 265, 280 ЦПК України, статтями 104, 105, 110, 112 СК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 17.04.2010 міським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 92.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено 01 грудня 2022 року.
Суддя А.В.Мельник