Ухвала
23 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 369/16588/18
провадження № 61-2114св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , державний реєстратор комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради Київської області Лейман Ірина Євгенівна,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 липня 2020 року у складі судді Дубас Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року у складі колегії суддів: Савченка С. І., Верланова С. М., Мережко М. В.,
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , державного реєстратора комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради Київської області Лейман І. Є. (далі - державний реєстратор), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (далі - ТОВ «ФК «Довіра та гарантія»), про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.
Позов мотивований тим, що 06 вересня 2007 року між ним і Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Правексбанк» (далі - ПАТ «КБ «Правексбанк») укладено кредитний договір № 416-026/07Р, за яким банк зобов'язався надати йому кредит в розмірі 2 525 000 грн. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ним і ПАТ «КБ «Правексбанк» 13 вересня 2007 року укладено договір іпотеки № 416-026/07Р, згідно з яким він передав банку в іпотеку нерухоме майно - незавершене будівництво житлового будинку (літера «А»), надвірні будівлі та споруди: огорожу (№ 3-6), колодязь (№ 1), каналізаційну яму (№ 2), розташовані по АДРЕСА_1 .
20 вересня 2017 року державним реєстратором Лєйман І. Є. на підставі рішення за індексним номером 37223297 від 22 вересня 2017 року здійснено державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на незавершене будівництво житлового будинку (літера «А»), надвірні будівлі та споруди: огорожу (№ 3-6), колодязь (№ 1), каналізаційну яму (№ 2), розташовані по АДРЕСА_1 . Договір відступлення права вимоги від 02 червня 2017 року № 02/06/17, укладений між
ОСОБА_2 і ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», містить безумовні ознаки договору факторингу, водночас ОСОБА_2 не є банком чи фінансовою установою, тому не мав права укладати правочин, який має ознаки факторингу. Державний реєстратор здійснила реєстрацію права власності в рахунок погашення заборгованості перед ОСОБА_2 без наявності необхідних документів, зокрема вимоги про усунення порушень, доказів факту завершення 30-денного строку на усунення порушень та сплату кредиту, копії кредитного договору, розрахунку заборгованості. Крім того, реєстрація права власності на нерухоме майно здійснена без його оцінки.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 липня 2020 року позов задоволено частково. Скасовано рішення державного реєстратора (з відкриттям розділу), індексний номер: 37223297 від 22 вересня 2017 року, згідно з яким за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: незавершене будівництво житлового будинку (літера «А»), надвірні будівлі та споруди: огорожу (№ 3-6), колодязь (№ 1), каналізаційну яму (№ 2), розташовані по АДРЕСА_1 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 січня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_2 і ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» задоволено частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 липня 2020 року змінено в мотивувальній частині, викладено її в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.
У лютому 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить передати справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої, п'ятої статті 403 ЦПК України; скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення, яким позов залишити без задоволення; розподілити судові витрати.
Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 липня 2022 року клопотання ОСОБА_2 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду задоволено, передано справу № 369/16588/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду справу № 369/16588/18 повернуто на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Разом з цим, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 серпня 2022 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначено, що в доктрині приватного права та судовій практиці є усталеним, що для застосування віндикації між відповідачем та позивачем мають бути відсутні зобов'язально-правові відносини, порушення яких і стало причиною позбавлення позивача володіння своєю річчю, тобто право на віндикаційний позов надається лише суб'єкту речово-правових правовідносин. Тобто віндикація, як спосіб захисту, застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Відповідно до статті 37 ЗУ «Про іпотеку» рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оспорено іпотекодавцем у суді, що є для іпотекодавця гарантією дотримання іпотекодержателем вимог закону щодо підстав та процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку. Тому належним та ефективним способом захисту позивача, який вважає, що його право порушене тим, що право власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, зареєстроване за відповідачем (іпотекодержателем) на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідного застереження в іпотечному договорі), є позов про скасування рішення про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на це майно. Питання належного та ефективного способу захисту в контексті статті 37 Закону України «Про іпотеку», з урахуванням впливу принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є першочерговим для вирішення позову про скасування рішення про державну реєстрацію права власності іпотекодержателя на це майно. Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що з огляду на обставини цієї справи є підстави для уточнення висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у її постанові від
13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19 (провадження № 14-212цс21).
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2022 року справу № 759/5454/19 (провадження № 14-81цс22) прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин у справі
№ 759/5454/19 (провадження № 14-81цс22).
У пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється в випадку, встановленому пунктом 10 частини цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Тому колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі.
Керуючись статтями 252, 253, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Зупинити касаційне провадження у справі № 369/16588/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 759/5454/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук