Ухвала
Іменем України
22 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 133/1853/22
провадження № 61-11164ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 серпня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року в справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості щодо надлишково виплачених коштів,
У серпні 2022 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - ГУ ДСНС України у місті Києві) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості щодо надлишково виплачених коштів, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість в розмірі 12 249,72 грн, з яких: 10 582,40 грн - кошти за виплачену одноразову грошову допомогу після укладання першого контракту (за 23 календарних місяці) та 1 664,32 грн - кошти за надлишкове нараховане грошове забезпечення з 20 лютого 2021 року.
Позов мотивовано тим, що рядовий служби цивільного захисту ОСОБА_1 проходив службу в підрозділах цивільного захисту ГУ ДСНС України у місті Києві на посаді пожежного-рятувальника 25-ДПРЧ ГУ ДСНС України у місті Києві. Між ГУ ДСНС України у місті Києві та ОСОБА_1 було укладено перший контракт про проходження служби від 10 лютого 2020 року № 75/20, згідно з яким відповідач взяв на себе зобов'язання сумлінно виконувати вимоги Присяги служби цивільного захисту, наказів чи розпоряджень керівників, свої службові обов'язки. Контракт укладено на 3 роки. Згідно з вимогами Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 № 623 (далі - Інструкція), та на підставі наказу ГУ ДСНС України від 24 квітня 2020 року № 304 «Про виплату одноразової грошової допомоги особам рядового і начальницького складу після укладання першого контракту у 2020 році» відповідачу була виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 16 816 грн. За неодноразове вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин у службовий час відповідача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби. Пунктом 4 розділу XXVI Інструкції передбачено, що у разі звільнення особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту зі служби до закінчення терміну першого контракту (крім звільнених за віком, станом здоров'я, через систематичне невиконання умов контракту керівником відповідного органу управління (підрозділу) та у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) проводиться утримання виплаченої одноразової грошової допомоги після укладання першого контракту в сумі, обчисленій у повних календарних місяцях пропорційно часу, який залишився до закінчення дії контракту. Отже, відповідач зобов'язаний повернути ГУ ДСНС України у місті Києві кошти за виплачену одноразову грошову допомогу після укладання першого контракту в розмірі 10 582,40 грн (за 23 календарних місяці) та кошти за надлишково нараховане грошове забезпечення з 20 лютого 2021 року в розмірі 1 664,32 грн.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 серпня 2022 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв'язку з тим, що позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Роз'яснено позивачу його право на звернення з цим позовом до окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.
Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позов пред'явлено з приводу спору щодо проходження відповідачем служби цивільного захисту на підставі контракту з ГУ ДСНС України у місті Києві відповідно до Кодексу цивільного захисту України та Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу. Враховуючи суб'єктний склад учасників справи, характер правовідносин, що склалися між ними, розгляд справи згідно з положеннями статей 19, 20 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відноситься до компетенції адміністративного суду та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому необхідно відмовити у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.
10 листопада 2022 року ГУ ДСНС України у місті Києві подало засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 серпня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга, подана на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України, мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом позову є вимога про стягнення з відповідача грошових коштів, тобто такий спір не можна вважати публічно-правовим щодо прийняття, проходження чи звільнення з публічної служби, так як він не пов'язаний із захистом прав відповідача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень. Спір має приватно-правовий характер, який обумовлений порушенням майнового, тобто приватного права позивача, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин. Висновки судів попередніх інстанцій суперечать правовим висновкам, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17 та в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 760/15085/18, від 16 червня 2021 року у справі № 328/29/20.
Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04).
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно з абзацом 1 частини першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України).
Частиною першою статті 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
За правилами пункту 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Судами встановлено, що між Державною службою України з надзвичайних ситуацій в особі начальника ГУ ДСНС України у місті Києві Ватоліним А. Г. і ОСОБА_1 було укладено контракт № 75/20 про проходження служби цивільного захисту строком на три роки. Контракт набрав чинності з 10 лютого 2020 року.
Згідно з параграфом 1 наказу ГУ ДСНС України у місті Києві від 10 лютого 2020 року № 93 ОСОБА_1 було зараховано в кадри Державної служби України з надзвичайних ситуацій та за його згодою призначено на посаду пожежного-рятувальника 25 ДПРЧ ГУ ДСНС України у місті Києві з 10 лютого 2020 року. Присвоєно ОСОБА_1 спеціальне звання «рядовий служби цивільного захисту».
З наказу ГУ ДСНС України у місті Києві від 24 квітня 2020 року № 304 вбачається, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», наказу Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року № 623 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» ОСОБА_1 було виплачено одноразову грошову допомогу після укладання першого контракту в сумі 16 816 грн.
Наказом ГУ ДСНС України у місті Києві від 18 лютого 2021 року № 129 ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення його зі служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту та позбавлено щомісячної премії в повному обсязі за лютий 2021 року.
Згідно з витягом з наказу ГУ ДСНС України у місті Києві від 19 лютого 2021 року № 131 рядового служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежного-рятувальника 25-ДПРЧ ГУ ДСНС України у місті Києві, звільнено із служби та виключено з кадрів ДСНС України у запас Збройних Сил України.
Пунктом 4 розділу XXVI Інструкції передбачено, що у разі звільнення особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту зі служби до закінчення терміну першого контракту (крім звільнених за віком, станом здоров'я, через систематичне невиконання умов контракту керівником відповідного органу управління (підрозділу) та у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) проводиться утримання виплаченої одноразової грошової допомоги після укладання першого контракту в сумі, обчисленій у повних календарних місяцях пропорційно часу, який залишився до закінчення дії контракту.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Встановивши, що позов пред'явлено з приводу спору щодо проходження відповідачем служби цивільного захисту на підставі контракту з ГУ ДСНС України у місті Києві відповідно до Кодексу цивільного захисту України та Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, врахувавши суб'єктний склад учасників справи, характер правовідносин, що склалися між ними, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є публічно-правовими, у зв'язку з чим справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, та правильно відмовив у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.
Такі висновки судів попередніх інстанцій узгоджуються з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16, в якій зазначено, що спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
Доводи касаційної скарги про те, що спір має приватно-правовий характер, який обумовлений порушенням майнового, тобто приватного права позивача, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин, та посилання заявника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17, не заслуговують на увагу, оскільки з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування шкоди/стягнення збитків, завданих особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень, Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16 відступила від висновків, викладених в постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 533/934/15-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 815/5027/15, від 03 жовтня 2018 року у справі № 755/2258/17, про те, що спори за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення збитків/відшкодування шкоди, завданих особою, що перебуває або перебувала на державній/публічній службі, має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
Посилання заявника на постанови Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 760/15085/18, від 16 червня 2021 року у справі № 328/29/20 є неспроможним, оскільки викладені у вказаних судових рішеннях правові висновки стосуються юрисдикції спору про відшкодування шкоди в порядку регресу, коли неправомірність дій відповідача встановлена рішенням суду та додаткового правового аналізу не потребує, тобто такі правові висновки є нерелевантними і не можуть бути застосовані до спірних правовідносин в цій справі.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій про те, що позовна заява ГУ ДСНС України у місті Києві не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, і не свідчать про порушення судами норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судових рішень.
Тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Згідно з частиною п'ятою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 30 серпня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року в справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості щодо надлишково виплачених коштів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко