01 грудня 2022 року
м. Київ
справа №420/25349/21
провадження № К/990/31302/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про визнання протиправними дій щодо недопущення до проходження тестування для заміщення посади прокурора, визнання безпідставним звільнення, визнання незаконним та скасування наказу № 3131к від 14 грудня 2015 року, зобов'язання поновити на рівнозначній посаді,
13 грудня 2021 року ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернулась до суду першої інстанції з позовом до Одеської обласної прокуратури (надалі також відповідач), в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача з недопущення її до проходження тестування для заміщення посади прокурора у відповідній місцевій прокуратурі;
- визнати безпідставним звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора прокуратури міста Одеси на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру»;
- визнати незаконним та скасувати наказ прокурора Одеської області № 3131к від 14 грудня 2015 року;
- зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді в Одеській обласній прокуратурі з 15 грудня 2015 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року адміністративний позов залишено без руху через пропуск позивачем місячного строку звернення до суду та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення вказаної ухвали суду усунути недоліки поданого позову шляхом надання обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на її підтвердження.
30 грудня 2021 року (вх. № 75036/21) від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду зазначено, що позивач дізналась про відсутність будь-яких рішень про допуск або недопущення її до проходження до тестування з відповіді Одеської обласної прокуратури № 07-58-21 від 01 жовтня 2021 року. При цьому, акцентовано увагу, що позивач хворіла коронавірусною хворобою (COVID-19) у період з 04 жовтня 2021 року до 22 жовтня 2021 року. За таких обставин, на думку позивача, строк для оскарження рішення відповідача щодо недопуску позивача до тестування взагалі не почав спливати, оскільки такого рішення не приймалось, а строк для оскарження неправомірних дій відповідача щодо безпідставного недопущення позивача до тестування почав спливати з 01 жовтня 2021 року, тобто з дати повідомлення позивача про відсутність жодного рішення щодо неї з цього приводу. Таким чином, місячний строк для звернення позивача з позовом до адміністративного суду сплинув 01 листопада 2021 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду та прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку частини п'ятої статті 262 КАС України.
14 лютого 2022 року Одеською обласною прокуратурою було подано до суду першої інстанції клопотання про залишення поданого позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду, передбаченого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що про наявність оскаржуваного наказу вiд 14 грудня 2015 року № 3131к позивачу стало відомо 15 грудня 2015 року, про що свідчить її підпис на копії наказу (відповідачем надано належним чином засвідчену копію оскаржуваного наказу). При цьому, своєчасна реалізація позивачем права на оскарження цього наказу в межах справи № 815/178/16 свідчить про відсутність об'єктивно непереборних обставин, перешкод чи труднощів, що унеможливили своєчасне звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого засідання; призначено підготовче засідання у справі на 15 березня 2022 року.
15 березня 2022 року судове засідання не відбулося у зв'язку із введенням у країні воєнного стану.
21 червня 2022 року від представника позивача надійшла заява про призначення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів, у зв'язку з чим судове засідання призначено на 21 липня 2022 року о 10 годині 00 хвилин.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п'яти днів з дня отримання ухвали надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази на підтвердження поважності причин його пропуску.
28 липня 2022 року від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що в даному випадку підстави звернення до суду з даним позовом відмінні ніж у справі № 815/178/16. При цьому, позивач наголошує, що строк звернення в даному випадку сплинув 01 листопада 2021 року та, враховуючи дію карантину на території України позивачем не пропущено строк звернення до суду. Доказів на підтвердження вищевказаних обставин позивачем до суду не надано.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року було відмовлено у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду та задоволено клопотання відповідача про залишення позову без розгляду. Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про визнання протиправними дій щодо недопущення до проходження тестування для заміщення посади прокурора, визнання безпідставним звільнення, визнання незаконним та скасування наказу № 3131к від 14 грудня 2015 року, зобов'язання поновити на рівнозначній посаді - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилалась на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі.
П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 20 жовтня 2022 року залишив без змін ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року.
Уважаючи такі судові рішення постановленими з порушенням вимог процесуального закону, позивач подала касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень і доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що юридичні наслідки для позивача породжує наказ про звільнення № 3131к, прийнятий прокуратурою Одеської області 14 грудня 2015 року, з яким позивач ознайомлена 15 грудня 2015 року, що підтверджується її власним підписом на копії оскаржуваного наказу, наявній в матеріалах справи.
Варто зазначити, що судовими рішеннями у справі № 815/178/16 підтверджено, що ще у 2016 році позивачем було реалізовано право на оскарження наказу прокуратури Одеської області від 14 грудня 2015 року № 3131к, однак, у задоволенні її позову було відмовлено.
При цьому, заявляючи вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо неприйняття рішення про допуск чи недопуск її до проходження тестування на заміщення посади прокурора у відповідній місцевій прокуратурі, позивач переслідує мету саме скасування наказу прокуратури Одеської області 14 грудня 2015 року № 3131к та поновлення на рівнозначній посаді в органах прокуратури.
Позивач безпідставно пов'язує момент коли вона дізналась про порушення своїх прав не з моментом коли їй стало відомо про оскаржуваний наказ від 14 грудня 2015 року, а з моментом, коли їй стало відомо про неприйняття кадровим підрозділом прокуратури Одеської області рішення про допуск або недопущення її до тестування.
Тобто, саме з 15 грудня 2015 року позивачеві стало відомо про порушення, на її думку, прав щодо проходження публічної служби. Відповідно, місячний строк звернення до суду має обраховуватися з вказаної дати. Однак, незважаючи на зазначене, з позовом про захист порушених прав до Одеського окружного адміністративного суду позивач звернулася лише у грудні 2021 року, тобто через шість років після звільнення.
За змістом частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб'єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв'язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою цієї ж статті обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України, згідно з частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з частиною четвертою статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За правилом пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, дійшовши висновку про необхідність залишення без розгляду адміністративного позову в частині вищезгаданих позовних вимог з підстав пропуску строку звернення до суду та відсутності підстав для його поновлення, вірно застосував положення статей 122, 123 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права. Доводам автора касаційної скарги, що покладені в основу обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, суди надали належну оцінку.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмовити у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 420/25349/21 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури про визнання протиправними дій щодо недопущення до проходження тестування для заміщення посади прокурора, визнання безпідставним звільнення, визнання незаконним та скасування наказу № 3131к від 14 грудня 2015 року, зобов'язання поновити на рівнозначній посаді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова