про залишення касаційної скарги без руху
01 грудня 2022 року
м. Київ
справа №380/1288/22
адміністративне провадження №К/990/32157/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
До Верховного Суду 18 листопада 2022 року надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів доходить висновку про те, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із нездійсненням з 01 грудня 2020 року перерахунку та виплати пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Головним управління ДФС у Львівській області від 05 жовтня 2021 року № 333, у розмірі 50%.
Справу в суді першої інстанції розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно із частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї статті передбачено, що судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, судові рішення, які прийняті в порядку спрощеного позовного провадження, можуть бути оскаржені у виняткових випадках, доведення яких покладається на скаржника.
Разом з тим, приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Колегія суддів зазначає, що оскарження судових рішень, розглянутих судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, має відбуватися із наведенням підстав, передбачених частиною п'ятою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у системному взаємозв'язку із частиною четвертою цієї статті.
У касаційній скарзі позивач посилається на те, що ця справа підлягає касаційному оскарженню на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 160/8324/19, постановах Верховного Суду від 26 лютого 2021 у справі № 137/2117/16-а, від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18, від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а, від 20 березня 2018 року у справі № 636/662/17, від 03 липня 2018 року у справі № 709/2728/16-а, від 10 липня 2018 року у справі № 553/3053/16-а., від 22 квітня 2014 року у справі №21-484а13.
Також позивач посилається на те, що ця справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпунктів «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Суд відхиляє посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 26 лютого 2021 року у справі №137/2117/16-а, від 10 жовтня 2019 року у справі №553/3619/16-а, від 20 березня 2018 року у справі №636/662/17, від 03 липня 2018 року у справі №709/2728/16-а, від 10 липня 2018 року у справі №553/3053/16-а, оскільки спірні правовідносини у вказаних справах виникли щодо перерахунку пенсій військовослужбовцям з 01 січня 2016 року, однак у справі, що розглядається, - щодо перерахунку пенсій з 01 грудня 2020 року.
Також Суд не бере до уваги посилання скаржника на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі №520/2098/19, оскільки такі стосуються правомірності виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01 березня 2018 року.
Посилання скаржника на висновки Верховного Суду, сформовані в постанові від 24 червня 2020 року у справі №160/8324/19, в рішенні від 17 грудня 2019 року у зразкові справі №160/8324/19 Суд відхиляє з огляду на те, що спір у вказаних справах виник у зв'язку з невиготовленням відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року.
З урахуванням вищевикладеного, скаржнику слід уточнити підстави касаційного оскарження, з урахуванням предмету спору, зазначивши обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення копії цієї ухвали шляхом уточнення підстав касаційного оскарження відповідно до статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
2. Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.
3. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя В.М. Шарапа