30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 240/11052/20
адміністративне провадження № К/990/33201/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі №240/11052/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, в якому просив суд:
1) визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо не здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати:
- надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 10% посадового окладу за посадою начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області з 29 травня 2015 року по 29 вересня 2015 року (момент звільнення з органів внутрішніх справ), премії та одноразової грошової допомоги при звільнені з врахуванням посадового окладу 2950 грн.;
- середнього заробітку за період з 29 травня 2015 року по дату проведення розрахунку;
- компенсації втрати частини доходів у зв'язку з їх несвоєчасною виплатою;
2) зобов'язати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області провести ОСОБА_1 перерахунок надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% посадового окладу за посадою начальника штабу Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області з 29 травня 2015 року по 29 вересня 2015 року (момент звільнення з органів внутрішніх справ), премії та одноразової грошової допомоги при звільнені, з врахуванням посадового окладу 2950 грн. та виплатити різницю недоотриманої суми;
3) зобов'язати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ У країни в Житомирській області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату середнього заробітку за період з 29 травня 2015 року по дату проведення розрахунку, відповідно до ст. 117 Кодексу законів України про працю.
4) зобов'язати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з їх несвоєчасною виплатою, відповідно до Закону України № 2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків їх виплати";
5) виплатити ОСОБА_1 15 000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки з ним повного розрахунку при звільненні;
- зобов'язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток в розмірі: 4447,47 гривень (чотири тисячі чотириста сорок сім гривень сорок сім копійок) за затримку з ним в період з 30 вересня 2015 року до 9 червня 2020 року повного розрахунку при звільненні;
- визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період з 29 травня 2015 року до 29 вересня 2015 року та премії за період з 29 травня 2015 року до 29 вересня 2015 року, нарахованих на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі №296/6615/17;
- зобов'язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за період з 29 вересня 2015 року до 9 червня 2020 року, у зв'язку з порушенням строків виплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період з 29 травня 2015 року до 29 вересня 2015 року в розмірі: 406,35 грн та премії за період з 29 травня 2015 року до 29 вересня 2015 року в розмірі: 787,45 грн., нарахованих на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у справі №296/6615/17.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року, Міністерство внутрішніх справ України 26 вересня 2022 року оскаржило його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року у задоволенні клопотання Міністерства внутрішніх справ України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року відмовлено та визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного рішення. Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року визнано неповажними причини пропуску Міністерством внутрішніх справ України строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Не погоджуючись із цим судовим рішенням апеляційної інстанції, Міністерство внутрішніх справ України звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 25 листопада 2022 року засобами поштового зв'язку.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі №240/11052/20, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з наступних підстав.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги.
Так, статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Зокрема, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Частиною другою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пунктів 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Зокрема, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Згідно із абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Проте, на виконання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, скаржник, оскаржуючи ухвалу суду апеляційної інстанції, помилково послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд наголошує, що підстави касаційного оскарження зазначені в абзаці першому частини четвертої статті 328 КАС України стосуються лише випадків оскарження судових рішень, встановлених частиною першою статті 328 КАС України і не можуть бути застосовані до ухвал передбачених частиною другою та третьою статті 328 КАС України.
Водночас, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що в порушення вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, у ній не зазначено в чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, відсутня вказівка на відповідний абзац частини четвертої статті 328 КАС України.
Варто зазначити, що відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, які саме норми права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідних норм права та як, на думку скаржника, відповідні норми повинні застосовуватися.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі №240/11052/20.
Окрім іншого, у касаційній скарзі скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Проте, оскільки Суд встановив, що касаційну скаргу належить повернути у зв'язку з тим, що скаржник не виклав передбачених КАС України підстав для касаційного оскарження, то клопотання про поновлення строку на таке оскарження Суд не вирішує.
На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,
Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі №240/11052/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України .
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
………………………….
Н.М. Мартинюк,
Суддя Верховного Суду