30 листопада 2022 року
м. Київ
справа №640/36713/21
адміністративне провадження №К/990/7474/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 у справі № 640/36713/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про визнання неправомірним неналежного розгляду звернення,
Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022 у справі № 640/36713/21.
За приписами пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду встановлено, що ОСОБА_1 заявлено клопотання про проведення касаційного розгляду справи за участю позивача.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи № 640/36713/21 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24.01.2020 у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19).
В порядку, встановленому статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України, проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішено питання про можливість її розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 248, 327, 340, 345 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про проведення касаційного розгляду справи за участю позивача відмовити.
Закінчити підготовку даної справи до касаційного розгляду.
Призначити справу до розгляду у порядку письмового провадження з 01.12.2022 в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5, м. Київ.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ж.М. Мельник-Томенко