79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.07.10 Справа№ 7/85
за позовом Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України, Івано-Франківського обласного управління лісового господарства в особі
позивача державного підприємства «Болехівське лісове господарство»
до відповідача приватного підприємства «Зелений гай»
про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору
ціна позову: 9095,83грн.
суддя Фартушок Т.Б.
секретар Дубенюк Н.А.
Представники:
Прокурор -не з'явився;
від позивача - Микитин І.М., довіреність в матеріалах справи;
від відповідача -не з'явився
Суть спору:
Долинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України, Івано-Франківського обласного управління лісового господарства в особі позивача державного підприємства «Болехівське лісове господарство»звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до приватного підприємства «Зелений гай»про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору; ціна позову: 9095,83грн. В тому числі Прокурор просить судові витрати покласти на Відповідача.
Право звернення та позовні вимоги мотивовані, зокрема, доводами позовної заяви, договором №103 від 01.10.2009р., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №96 від 05.11.2009р., товаро-транспортними накладними за жовтень та листопад 2009р., претензіями №01юр./1963 від 21.12.2009р. та №01юр./82 від 27.01.2010р., актом звірки взаємних розрахунків від 25.02.2010р., довідкою Позивача про заборгованість Відповідача, довідкою серії АБ №083214 про включення Позивача в ЄДРПОУ, свідоцтвом №13193077 про реєстрацію платника податку на додану вартість, розпискою представника Позивача про отримання копії позовної заяви, фіскальним поштовим чеком №6317 від 28.04.2010р., ст.121 Конституції України, ст.ст.20, 173, 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.2, 12, 15, 64, 66, 67, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру».
Ухвалою господарського суду Львівської області №7/85 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15год. 00хв. 04.06.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/85 від 04.06.2010р. та від 21.06.2010р., в тому числі у зв'язку з неявками Прокурора та представника Відповідача.
Представнику Позивача оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 29 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/85 від 07.05.2010р., 04.06.2010р. та від 21.06.2010р., які скеровані в тому числі Прокурору та Відповідачу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень) зазначено, що права та обов'язки учасників визначені ст.ст.20, 22, 28, 29 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв про відвід судді не надходило.
Прокурор жодного разу в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
25.06.2010р. до господарського суду Львівської області надійшов лист Прокурора №98-2299вих10 від 16.06.2010р.
Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.
Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: довідку серії АД №185571 станом на 22.02.2010р. про включення Відповідача в ЄДРПОУ та довідку серії АД №185569 станом на 22.02.2010р. про включення Позивача в ЄДРПОУ; копії довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей №86 від 06.10.2009р., №93 від 22.10.2009р., та п'яти товаро-транспортних накладних за жовтень 2009р.
В судовому засіданні 21.06.2010р. представником Позивача подано клопотання про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою Відповідачем боргу. До клопотання додано копії виписок з банківського рахунку Позивача за 02.06.2010р. та за 08.06.2010р. Розгляд даного клопотання судом відкладено до 06.07.2010р. В судовому засіданні судом відмовлено в задоволенні даного клопотання, оскільки позов подано Прокурором, а відповідної заяви про зменшення позовних вимог від Прокурора не надходило.
Крім того, з приводу заяви Прокурора про накладення арешту в розмірі пред'явленої суми на розрахунковий рахунок та майно Відповідача, яка мотивована Прокурором ст.67 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї власної ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову; забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Оскільки ні Прокурором, ні Позивачем жодним чином не обгрунтовано та не мотивовано, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд відмовив в задоволенні такої заяви.
В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
01.10.2009р. між Позивачем (Продавцем) і Відповідачем (Покупцем) укладено договір №103 (далі -Договір), відповідно до п.1 якого, Продавець зобов'язаний продати, а Покупець -прийняти та оплатити лісопродукцію (надалі -Продукція) згідно погодженої специфікації, яка є невід'ємною частиною данного Договору (Додаток №1).
Сторонами Договору підписано специфікацію (Додаток №1) до Договору.
Відповідно до п.7 Договору, Покупець зобов'язаний протягом 5-ти календарних днів з моменту одержання партії Продукції перерахувати суму заборгованості на розрахунковий рахунок Продавця.
Згідно довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей №86 від 06.10.2009р., №93 від 22.10.2009р., №96 від 05.11.2009р. Відповідачу поставлялась Продукція.
Обсяги поставленої Відповідачу Продукції підтверджуються наступними товаро-транспортними накладними: за жовтень 2009р.: №0115324 на суму 1154,74грн., №0115323 -1129,46грн., №0115315 -1122,66грн., №0115326 -3105,60грн., №0115327 -1892,4грн., №0125484 -2661,34грн., №0125486 -1649,82грн., №0125485 -2328,91грн., №0125487 -1734,72грн.; за листопад 2009р.: №0125498 на суму 1114,88грн., №0125499 -1453,14грн., №0125552 -1891,26грн., №0125555 -1133,08 грн., №0125554 -1633,72грн., №0125553 -1133,35грн., №0125562 -1580,89грн., №0125562 -2339,82грн., №0125565 -1557,31грн., №0125591 -1882,82грн., №0125596 -1393,37грн., №0129753 -1409,4грн. Всього за наведеними накладними Позивачем поставлено Відповідачу Продукції на загальну суму 35302,69грн.
Відповідно до довідки Позивача, борг Відповідача перед Позивачем становить 9095,83грн.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні претензії Позивача до Відповідача про погашення заборгованості, однак відсутні, та ні Прокурором, ні Позивачем не представлені докази надіслання їх Відповідачу. Також, в матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків, однак даний акт не підписано Відповідачем.
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Крім того, відповідно до поданого представником Позивача клопотання та витягів з банківського рахунку Позивача за 02.06.2010р. та 08.06.2010р., Відповідачем під час розгляду справи частково погашено борг в розмірі 6000грн.
Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що в матеріалах справи відсутні та Відповідачем не подані докази, які б спростовували позовні вимоги, чи докази, які б свідчили про повне погашення боргу, враховуючи також те, що Відповідачем під час судового розгляду частково в розмірі 6000грн. погашено борг перед Позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в розмірі 3095,83грн., в частині стягнення 6000грн. провадження у справі слід припинити.
Відповідно до вимог ст. 4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
06.07.2010 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.07.2010 року.
На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.
Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-7, 33, 34, 43, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про судоустрій України», ч.1 ст.173, ст.ст.193 Господарського кодексу України, ч.1 ст.11, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526, 599, 610, 629 Цивільного кодексу України, договором №103 від 01.10.2009р, суд -
1. В позові відмовити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства «Зелений гай»(81634, Львівська обл.,Миколаївський р-н, с. Розвадів, вул. Сагайдачного, 72) на користь Державного підприємства «Болехівське лісове господарство»(77200, Івано-Франківська обл., м. Болехів, вул. Євгена Коновальця, 101, ідентифікаційний код 22177986) 3095грн. 83коп. основного боргу, 102грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських справах.
3. В частині стягнення 6000грн. провадження у справі припинити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя