01 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 420/10936/21
адміністративне провадження № К/990/23815/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Соколова В.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року
у справі №420/10936/21
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1, Оперативного командування "Південь"
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
01 вересня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року у справі №420/10936/21.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав відсутності клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, пропуску скаржником строку на касаційне оскарження та відсутністю доказів, що підтверджують належність дій позивача і факт своєчасності звернення до суду.
Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
07 листопада 2022 року до Верховного Суду надійшло клопотання про поновлення строку звернення до Верховного Суду із долученням до останнього доказів, які підтверджують факти, які викладені в даному клопотанні.
Дослідивши наведені у клопотанні доводи та докази, Судом з'ясовано наступне
Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Приписами статті 121 КАС України встановлено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Суд звертає увагу скаржника, що приписами статті 44 КАС України встановлено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, Суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Колегія суддів звертає увагу на те, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
У клопотанні, яке надійшло 07 листопада 2022 року, позивач зазначає, що касаційну скаргу направлено ним до Верховного Суду в межах процесуального строку, який встановлено КАС України, та ним здійснено дії щодо відправки кореспонденції вчасно та в межах процесуального строку.
Залишаючи касаційну скаргу без руху, Судом встановлено, що останнім днем для оскарження рішення суду апеляційної інстанції було 08 серпня 2022 року, проте касаційна скарга (підписана скаржником 27 липня 2022 року) надійшла до Верховному Суді лише 01 вересня 2022 року у поштовому конверті, де відправником зазначено ТОВ «Київ Кур'єр Плюс» та з якого неможливо визначити дату його подання до поштового відділення.
Скаржнику запропоновано звернутися до Верховного Суду з клопотанням про визнання причин пропуску строку поважними, поновлення такого строку та надання належних доказів, що підтвердять належність дій позивача та факт своєчасності звернення до суду, зокрема, підтвердження оплати поштового відправлення та час її здійснення.
Виконуючи вимоги ухвали від 12 вересня 2022 року, скаржником долучено до клопотання довідку ТОВ «Київ Кур'єр Плюс» від 26 жовтня 2022 року, яка підписана директором підприємства Телєгіною Т.Ю. та із якої вбачається, що 27 липня 2022 року з метою відправки пакету документів (касаційної скарги із додатками) на адресу Верховного Суду (Касаційного адміністративного суду) було прийнято того ж дня в роботу дане відправлення та доставлено адресату.
Обираючи стандарт доказування, який має використовуватися, слід віддати перевагу стандарту «поза розумним сумнівом» перед стандартом «баланс ймовірностей». Це означає, що в достовірності факту не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не означає, що у його достовірності взагалі немає сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.
Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини. Так, у параграфі 55 рішення Європейського суду з прав людини від 15 лютого 2012 року у справі «Гриненко проти України» зазначається, що при оцінці доказів Європейський суд зазвичай застосовує стандарт доведення «поза всяким розумним сумнівом». Однак доведення повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпцій фактів.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (далі - Правила надання послуг поштового зв'язку), і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Внутрішні реєстровані поштові відправлення (крім прямих контейнерів), поштові перекази можуть прийматися для пересилання з рекомендованим повідомленням про їх вручення в письмовому вигляді, через смс-повідомлення або повідомлення, що підтримуються засобами Інтернету, на вибір користувача. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв'язку).
При цьому Верховний Суд зазначає, що тільки надана скаржником на виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху відповідь ТОВ «Київ Кур'єр Плюс» не дає змоги підтвердити факт вручення цьому поштовому оператору касаційної скарги саме 27 липня 2022 року, оскільки до даної відповіді не долучено відповідних доказів (бланків, квитанцій, розрахункових документів), з яких вбачалось - де, коли, кому і коли було направлено поштове відправлення, а також відсутні докази щодо отримання даної касаційної скарги від позивача цим товариством та пересилання саме цієї касаційної скарги.
Верховний Суд наголошує, що наявність у відповіді ТОВ «Київ Кур'єр Плюс» інформації щодо отримання ним 27 липня 2022 року поштового відправлення від скаржника без належного опису вкладення в установленому порядку, даних щодо стягненням за пересилання такого поштового відправлення відповідно до встановлених тарифів не підтверджує факт одержання цим поштовим оператором саме цієї касаційної скарги на судові рішення у справі №420/10936/21.
Таким чином, у Суду відсутні належні (такі, що відповідають вимогам статті 73 КАС України) докази щодо отримання саме ТОВ «Київ Кур'єр Плюс» 27 липня 2022 року касаційної скарги у справі №420/10936/21.
Також у розрізі розгляду питання про поновлення строку на касаційне оскарження, слід звернути увагу на те, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні статей 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що наведені ним обставини дійсно перешкоджали йому вчасно скористатись наданим правом звернення до суду касаційної інстанції.
Крім того, наказом Міністерства інфраструктури України № 95 від 28 листопада 2013 року «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» затверджено нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку), відповідно до яких строк пересилання кореспонденції у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; між іншими населеними пунктами різних областей України становить день прийняття+5 днів, пріоритетної - день прийняття+4 дні.
У наданій Суду довідці зазначено дату прийняття відправлення 27 липня 2022 року, а дата надходження до Верховного Суду 01 вересня 2022 року, що становить 35 днів з дня його відправлення що перевищує розумні строки для доставки поштового відправлення.
Також довідка не містить інформації про дату доставки, причини та будь які докази, які зумовили такий тривалий термін для її здійснення.
Крім того, до зазначеного клопотання не додано доказів права у ТОВ «Київ Кур'єр Плюс» на здійснення діяльності у сфері надання послуг поштового зв'язку.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі.
Суд акцентує увагу, що клопотання, яке надійшло до Верховного Суду 07 листопада 2022 року, не містить будь-яких доказів стосовно того, що позивач після відправлення через ТОВ «Київ Кур'єр Плюс» пакету документів (касаційної скарги із додатками) 27 липня 2022 року протягом 35 днів (до 01 вересня 2022 року) фактично цікавився результатом направлення ним касаційної скарги до Верховного Суду та вчиняв дії з метою отримання відповідного результату протягом місяця.
Отже, у сукупності наведені скаржником доводи та докази, які б переконливо свідчили про поважність причин пропуску такого строку, заявник Суду не надав, а тому у заявленому скаржником клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції треба відмовити.
Інших доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції заявником не зазначено і не надано.
При вирішенні питання поважності причин пропуску строку звернення до Суду із позовом Суд, також, ураховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Таким чином, оскільки скаржником належним чином не підтверджено поважність причин пропуску строку касаційного оскарження, а також не надано належних доказів вчасного звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою, Суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними, а отже в задоволені клопотання від 07 листопада 2022 року слід відмовити.
Станом на день постановлення цієї ухвали на виконання ухвали Верховного Суду від 12 вересня 2022 року, будь-яких інших заяв чи клопотань від скаржника до суду не надходило.
Тому, є всі підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчено, проте виявлені недоліки скаржником не усунуто.
Згідно пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Визнати неповажними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року у справі №420/10936/21 зазначених в заяві про поновлення процесуального строку від 07 листопада 2022 року.
2. В задоволені клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.
3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року у справі №420/10936/21.
4. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
В.М. Соколов
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду