30 листопада 2022 року
м. Київ
справа №240/1298/21
адміністративне провадження №К/990/31898/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Романюка Івана Миколайовича - представника ОСОБА_1
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року
у справі №240/1298/21
за позовом ОСОБА_1
до Житомирської обласної прокуратури, Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Офіс Генерального прокурора
про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток,-
16 листопада 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Романюка Івана Миколайовича - представника ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі №240/1298/21.
Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини першої статті 329 КАС України (далі - Кодексу адміністративного судочинства України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із частиною другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Із матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції ухвалено 02 лютого 2022 року, повний текст складено 14 лютого 2022 року, відповідно, останнім днем для оскарження цього рішення було 16 березня 2022 року (з урахуванням вихідних днів).
Касаційну скаргу подано до поштового відділення (відповідно штрихкоду та штемпелю на конверті 14 листопада 2022 року).
У касаційній скарзі заявник порушує питання поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, посилаючись на те, що копію постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року він не отримував, а ознайомився з повним текстом оскаржуваної постанови лише 29 вересня 2022 року у Житомирському окружному адміністративному суді, на підтвердження цього, скаржником надано копію клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Крім того, скаржник зазначає, що складання повного тексту оскаржуємої постанови співпало з введення на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Указу Президента України №2119-IX «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Також скаржник зазначає, що вперше касаційну скаргу було направлено до Верховного Суду 31 жовтня 2022 року, проте ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року касаційну скаргу було повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
14 листопада 2022 року касаційну скаргу було повторно направлено до Верховного Суду.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Згідно статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Суд звертає увагу, що до касаційної скарги не додано доказів невиконання судом апеляційної інстанції свого обов'язку щодо ненаправлення учаснику справи копії постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року.
Суд також зауважує, що він позбавлений можливості перевірити доводи позивача про ненаправлення (неотримання) копії судового рішення, оскільки справа витребовується Судом лише у разі відкриття касаційного провадження.
Належним доказом на підтвердження поважної причини пропуску строку на касаційне оскарження може бути довідка від суду апеляційної інстанції про підтвердження факту ненаправлення (неотримання) позивачу копії постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року.
Додана до касаційної скарги копія заяви про ознайомлення з матеріалами справи не є належним доказом ненаправлення стороні оскаржуваного судового рішення, оскільки не містить інформації про ненаправлення стороні судового рішення.
Також колегія суддів акцентує увагу, що таке тривале зволікання скаржника із реалізацією права на касаційне оскарження не підтверджене доказами, які б розумно виправдовували неможливість звернення з касаційною скаргою у цій справі у максимально стислий строк.
Суд звертає увагу скаржника, що представник позивача Романюк І.М. був присутній у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 02 лютого 2022 року та був обізнаний про наявність оскаржуваного рішення, проте звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду майже через 9 місяців після ухвалення цього рішення.
Очікування та сподівання скаржника на отримання від апеляційного суду оскаржуваного судового рішення не можуть свідчити про наявність об'єктивних причин, які виправдовували б неможливість звернення учасника справи до суду касаційної інстанції протягом встановленого законом строку.
Щодо посилань скаржника на введення на території України воєнного стану, Суд звертає увагу, що саме факт ведення воєнного стану не є безумовною поважною причиною для поновлення будь якого процесуального строку. Дана обставина на звільняє заявника від наведення обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Також колегія суддів акцентує увагу, що таке зволікання скаржника із реалізацією права на касаційне оскарження не підтверджене об'єктивними обставинами, які б розумно виправдовували неможливість звернення з касаційною скаргою у цій справі у максимально стислий строк.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
У відповідності до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оскільки за поданими матеріалами скарги неможливо встановити факт неотримання позивачем копії оскаржуваного судового рішення, Суд не має правових підстав для визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними.
Зважаючи на те, що наведені заявником обставини не свідчать про поважність причин пропуску ним строку на касаційне оскарження, колегія суддів вважає за можливе визнати їх неповажними та відмовити у задоволенні клопотання про поновлення такого процесуального строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику можливості повідомити Верховний Суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя, а є лише вимогою суду привести касаційну скаргу у відповідність до норм КАС України.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищенаведеного та керуючись статями 169, 329, 330, 332 КАС України,-
1. Визнати неповажними причини пропуску строку адвокатом Романюком Іваном Миколайовичем - представником ОСОБА_1 на оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі №240/1298/21.
2. Касаційну скаргу адвоката Романюка Івана Миколайовича - представника ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі №240/1298/21- залишити без руху.
3. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду