30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 640/18741/20
адміністративне провадження № К/9901/36540/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №640/18741/20
за заявою Національної академії аграрних наук України про забезпечення позову до подання позовної заяви Національної академії аграрних наук України до Рахункової палати, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Рахункової палати на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року (у складі судді Огурцова О.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року (у складі колегії суддів: судді-доповідача Файдюка В.В., суддів: Земляної Г.В., Мєзєнцева Є.І.),
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1. Національна академія аграрних наук України (далі - заявник, НААН України) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви шляхом зупинення дії рішення Рахункової палати від 09 червня 2020 року № 13-1 "Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об'єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету" (далі - Рішення).
2. Як на обґрунтування наявності підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову заявник посилався на те, що за змістом резолютивної частини оскаржуваного рішення, Рахунковою палатою було вирішено, зокрема, проінформувати про зміст рішення органи державної влади та правоохоронні органи. Наведені обставини, на переконання заявника, спричиняють прямий ризик настання негативних наслідків, а саме: притягнення до відповідальності керівників наукових установ НААН України, ліквідації юридичних осіб - державних підприємств НААН України, невиправданих відрахувань прибутків державних підприємств, що перебувають у віданні НААН України.
3. Також, заявник звертав увагу щодо очевидної протиправності рішення Рахункової палати, що полягає у прийнятті оскаржуваного рішення без врахування зауважень об'єкта контролю та правового висновку та зауважень юридичного департаменту Рахункової палати.
4. Зважаючи на викладене, з метою збереження існуючого становища для недопущення ускладнення виконання судового рішення, Національна академія аграрних наук України звернулась до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову.
5. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2020 заяву про забезпечення адміністративного позову - задоволено частково.
Зупинено дію рішення Рахункової палати від 09 червня 2020 року № 13-1 "Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання НААН України коштів державного бюджету та управління об'єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету" в частині пунктів 2, 3, 4, 6, 7 резолютивної частини. У задоволенні решти клопотання відмовлено.
6. Суд першої інстанції виходив з того, що у разі прийняття судом рішення на користь позивача, захист його прав у подальшому буде значно утрудненим, неефективним або навіть неможливим, оскільки за час розгляду справи оскаржуване рішення ймовірно вже може бути реалізоване, а невідворотні наслідки у вигляді ліквідації підприємств, зупинення реалізації бюджетної програми та інше вже настануть.
7. Крім того, на переконання суду першої інстанції, на підставі оскаржуваного рішення посадові особи НААН можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності; натомість, реалізація оскаржуваного рішення буде можливою також і після оцінки його правомірності судом під час розгляду даної справи, що також дозволяє зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
8. Суд першої інстанції дійшов висновку, що невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
9. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, Рахункова палата подала апеляційну скаргу, в якій зазначала, що оскаржуване рішення не містить беззаперечних мотивів, з яких би вбачалось, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та забезпечення ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Крім того, скаржником було зауважено, що не повне та не всебічне дослідження судом першої інстанції обставин справи призвело до неправильних висновків та не врахування тих обставин, що рішення Рахункової палати від 09 червня 2020 року №13-1 є фактично виконаними (реалізованими).
10. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 апеляційну скаргу Рахункової палати залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2020 залишено без змін.
11. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та додатково зауважував, що в апеляційній скарзі відповідач послався на виконання рішення від 09 червня 2020 року № 13-1 шляхом направлення листів ряду адресатів, вказаних у рішенні; при цьому, апелянт вказав, що пункти резолютивної частини рішення вичерпали свою дію з моменту направлення листів зазначеним у цих пунктах суб'єктам; разом з тим, до апеляційної скарги апелянт долучив лише копії листів від імені Рахункової палати, однак не долучив докази направлення таких листів їх адресатам.
12. В контексті наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що сам факт підготовки Рахунковою палатою вказаних листів не свідчить про виконання Рішення, оскільки відсутнє підтвердження факту безпосередньо направлення, подання чи вручення відповідних листів їх адресатам, та вказані листи не можуть братися судом до уваги як підтвердження факту виконання Рішення та, більш того, як підстава для скасування ухвали суду першої інстанції.
13. Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції, підстави для скасування ухвали суду першої інстанції були відсутні, оскільки факт підготовки Рахунковою палатою листів адресатам, вказаним у Рішенні, не свідчить про його виконання, оскільки відсутній факт безпосередньо направлення, подання чи вручення відповідних листів їх адресатам.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
14. Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, Рахункова палата звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви НААН України про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви відмовити в повному обсязі.
15. В обґрунтування касаційної скарги зазначається, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги фактичну реалізацію пунктів Рішення, дію яких зупинено ухвалою суду першої інстанції, а також додані до апеляційної скарги копії листів, направлених Рахунковою палатою на виконання Рішення вказаним у ньому адресатам. Крім того, на переконання скаржника, судами попередніх інстанції не враховано доводи щодо рекомендаційного характеру Рішення, у зв'язку з чим застосування заходів забезпечення позову щодо Рішення не призведе до зміни правового статусу сторін у спірних правовідносинах та не спричинить настання невідворотних наслідків для позивача.
16. Касатор додатково звертає увагу Верховного Суду, що ухвалу суду першої інстанції виконати неможливо, бо пункти рішення, дію яких зупинено, виконані та вичерпали свою дію до моменту винесення оскаржуваного судового рішення.
17. Скаржник також зазначає, що законодавством не передбачена вимога направлення Рахунковою палатою Рішень та звітів рекомендованими листами, та, якщо судом ставиться під сумнів факт направлення листів Рахунковою палатою, остання могла б надати копії реєстрів відправлень або інших доказових документів від відповідного структурного підрозділу апарату. В контексті вказаного, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції не враховано зазначенні зауваження Рахункової палати та винесено оскаржувану постанову на підставі неповного з'ясування обставин справи.
18. Касатор додатково наголошує, що у додатках до цієї касаційної скарги надаються копії реєстру № 124 на відправлення, що надсилались через 1 відділ УФС ГУУФЗ Держспецзв'язку від 05.08.2020 та копію реєстру на відправку простої кореспонденції від 05.08.2020 та отримані Рахунковою палатою відповіді на окремі направлені листи, які, на переконання скаржника, підтверджують факт направлення Рахунковою палатою відповідних листів на реалізацію пунктів Рішення, в частині яких дію Рішення зупинено оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції.
19. У касаційній скарзі повторно звертається увага, що законодавством не передбачений обов'язок об'єктів контролю або будь-яких суб'єктів, яким Рахункова палата направляє прийняті за результатами аудитів рішення, виконувати такі рішення, а також не встановлена відповідальність за недотримання наданих рекомендацій; на переконання касатора, рішення Рахункової палати, прийняті за результатами контрольних заходів, є рекомендаційними та не мають наміру примусу і не передбачають санкцій.
20. Скаржник вказує, що застосовані запобіжні заходи не є ні адекватними, ні співмірними, оскільки реалізація рішення не тягне за собою жоден із зазначених в ухвалі суду першої інстанції наслідків.
21. Від Національної академії аграрних наук України до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу Рахункової палати - без задоволення.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
22. Касаційна скарга Рахункової палати до Верховного Суду надійшла 29 грудня 2020 року.
23. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2020 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
24. Ухвалою Верховного Суду від 04 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою Рахункової палати на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №640/18741/20.
25. Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2022 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
28. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
29. Інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві врегульовано положеннями Глави 10 Розділу І Кодексу адміністративного судочинства України.
30. Так, статтею 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
31. Згідно зі статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (пункт 5 частини 1 статті 151 КАС України).
32. Приписами частини другої статті 151 КАС України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
33. Верховний Суд зазначає, що забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
34. Слід зазначити, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
35. Подібна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року в справі № 826/7496/18 та від 03 листопада 2022 року у справі № 640/4468/22.
36. Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
37. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
38. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
39. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
40. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
41. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, від 30 вересня 2020 року у справі №640/1305/20, від 24 листопада 2020 року у справі №640/9636/20.
42. Судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Рахункової палати від 09.06.2020 № 13-1 ухвалено:
1) затвердити звіт про результати аудиту ефективності використання Національної академії аграрних наук України коштів державного бюджету та управління об'єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету;
2) проінформувати про результати аудиту Президента України та Верховну Раду України,
3) надіслати Звіт та рішення Рахункової палати Комітету з питань освіти, науки та інновацій і Комітету з питань аграрної та земельної політики і рекомендувати ініціювати проведення парламентських слухань у Верховній Раді України,
4) відомості про результати аудиту надіслати Кабінету Міністрів України та запропонувати вжити заходів згідно переліку;
5) надіслати Звіт та рішення Рахункової палати Національній академії аграрних наук України з рекомендаціями вжити заходів згідно переліку;
6) Звіт та рішення надіслати всім об'єктам контролю,
7) повідомити про виявлені ознаки кримінальних правопорушень Офіс Генерального прокурора,
8) оприлюднити рішення Рахункової палати та Звіт на офіційному веб-сайті Рахункової палати.
43. Зі змісту Рішення випливає, що воно містить положення щодо інформування про результати аудиту Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Офісу Генерального прокурора з рекомендаціями, зокрема, щодо внесення змін до нормативно-правових актів, зупинення реалізації бюджетної програми, ліквідації юридичних осіб - державних підприємств НААН, оптимізацію організаційної структури НААН тощо.
44. Верховний Суд звертає увагу, що оскаржуване рішення Рахункової палати ухвалено 09 червня 2020 року, та як зазначає скаржник, станом на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, Рішення було виконане в спірній частині; зокрема, пункти 2, 3, 4, 6, 7 резолютивної частини Рішення реалізовані 03 серпня 2020 року, в той час, як ухвала про застосування заходів забезпечення позову постановлена 19 серпня 2020 року.
45. Відповідно до частин 1-3 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
46. Як встановлено матеріалами справи, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, якою вжито заходи забезпечення позову постановлено без повідомлення учасників справи.
47. Відтак, фактично Рахункова палата, лише на стадії апеляційного перегляду зазначеної ухвали могла висловити заперечення щодо вказаної заяви та необхідності застосування інституту забезпечення позову в межах спірних правовідносин.
48. Судом апеляційної інстанції встановлено, що заперечуючи проти застосованих заходів забезпечення позову, Рахункова палата разом із апеляційною скаргою подала докази того, що пункти Рішення, дію яких зупинено, виконані шляхом направлення відповідних листів.
49. Проаналізувавши висновки суду апеляційної інстанції щодо доданих до апеляційної скарги доказів виконання Рішення та відповідних доводів апелянта в цій частині, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасних висновків про відсутність факту безпосереднього направлення, подання чи вручення відповідних листів їх адресатам, позаяк такі факти додатково могли бути досліджені на стадії апеляційного розгляду цієї справи в межах, наданих процесуальним законом повноважень.
50. Водночас, суд касаційної інстанції обмежений у повноваженнях щодо встановлення обставин, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання чи прийняття до розгляду нових доказів або додаткової перевірки доказів (див. частину 2 статті 341 КАС України).
51. Частина 3 статті 2 КАС України визначає, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема є: верховенство права (пункт 1), рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (пункт 2), змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4) тощо.
52. Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
53. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина 4 статті 9 КАС України).
54. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об'єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
55. Матеріалами справи підтверджується, що судом апеляційної інстанції не ставилось питання додаткового дослідження фактів та обставин щодо можливого фактичного виконання Рішення ще перед винесенням оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. На переконання колегії суддів, такі обставини можуть мати вагоме значення для вирішення цієї справи.
56. Таким чином, долученим до касаційної скарги доказам на підтвердження фактичного виконання Рішення до винесення ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2020, Верховним Судом оцінка не надається, виходячи із вимог частини 2 статті 341 КАС України.
57. Виходячи зі змісту наведених законодавчих приписів та висновків Верховного Суду, вказані обставини є важливими для розуміння того, чи правомірно та доцільно судом першої інстанції було застосовано інститут забезпечення позову, з огляду на можливу фактичну реалізацію пунктів Рішення, дію яких зупинено в межах цієї справи та спірних правовідносин,
58. Доводи касатора щодо рекомендованого характеру рішень Рахункової палати Верховний Суд відхиляє, позаяк, на переконання колегії суддів, оцінка таких доводів повинна здійснюватися при розгляді справи по суті.
59. Відповідно до частин 1-5 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
60. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами адміністративної справи доводи та вимоги касаційної скарги, Верховний Суд встановив неповне з'ясування обставин даної справи судом апеляційної інстанції, а тому в силу положень статті 353 КАС України, касаційна скарга Рахункової палати підлягає частковому задоволенню, а постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020 - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
61. Під час нового розгляду цієї справи необхідно врахувати висновки, зроблені у цій постанові, та на основі закріплених у КАС України принципів, забезпечити рівні права учасників процесу у наданні ними доказів для всебічного і повного дослідження та вивчення всіх обставин даної справи, необхідних для прийняття законного й обґрунтованого судового рішення.
62. 3 огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
1. Касаційну скаргу Рахункової палати задовольнити частково.
2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №640/18741/20 скасувати.
3. Справу №640/18741/20 за заявою Національної академії аграрних наук України до подання позовної заяви Національної академії аграрних наук України до Рахункової палати направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції - Шостого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко