30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 160/25537/21
адміністративне провадження № К/990/33576/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.08.2022 у справі №160/25537/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕ КОН» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕ КОН» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати Рішення про реєстрацію відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління ДПС у Дніпропетровської області №3377373/37149787 від 16.11.2021 та №3377372/37149787 від 16.11.2021; визнати протиправними за скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління ДПС у м. Києві від 06.12.2021 №57304/37149787/2, №57305/37149787/2; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №499 від 25.10.2021, №500 від 26.10.2021, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕ КОН» датою їх подання до реєстрації - 25.10.2021 та 26.10.2021.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2022 позовні вимоги задоволено частково.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.08.2022, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2022 у справі №160/25537/21.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 29.11.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Третім апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з'ясовано наступні обставини.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 07.04.2022 (прийнятим у письмовому провадженні) позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував Рішення про реєстрацію відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління ДПС у м. Києві №3377373/37149787 від 16.11.2021 та №3377372/37149787 від 16.11.2021. Зобов'язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №499 від 25.10.2021, №500 від 26.10.2021, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕ КОН» датою їх фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. У іншій частині заявлених позовних вимог - відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 30.05.2022, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, звернулось до Третього апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження. Також скаржником до апеляційної скарги було долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано ускладненою можливістю контролюючому органу користуватись своїми процесуальними правами на апеляційне оскарження з підстав введеного по всій території України правового режиму воєнного стану та тимчасового зупинення, у зв'язку з даними обставинами, роботи скаржника з введенням в управлінні простою. Поряд з цим апелянт також звернув увагу на закріплене на законодавчому рівні право на доступ до правосуддя.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.06.2022 подану скаржником апеляційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України - апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними; пункту 1 частини п'ятої статті 296 цього ж Кодексу - ненадання документа про сплату судового збору. Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин та усунути недоліки апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску такого строку, зокрема, як вказав суд, доказів, які б засвідчували вихід скаржника з простою, а також доказів, які б підтверджували неможливість подання Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України апеляційної скарги у цій справі з дотриманням визначеного КАС України процесуального строку на апеляційне оскарження або відразу після відновлення звичайного режиму роботи ДПС України та її територіальних органів.
Мотивуючи свою ухвалу, суд звернув увагу апелянта, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується із обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Процесуальний строк звернення до суду, насамперед, покликаний забезпечувати принцип правової визначеності та є гарантією захисту прав сторін спору.
Суд наголосив, що заявник апеляційної скарги під час реалізації свого права на звернення до суду з апеляційною скаргою не звільняється від обов'язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою апеляційною скаргою. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Поважними причинами пропуску строку звернення до апеляційного суду визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Такі обставини мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.
У той же час, обставини пропуску строку звернення до суду є оціночними, комплексними і такими, що потребують дослідження в кожному окремому випадку. Питання наявності або відсутності підстав для визнання причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою поважними вирішується судом апеляційної інстанції на підставі фактичних обставин справи, із урахуванням наведених обґрунтувань та наданих доказів. Однак, доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається на особу, яка звертається із апеляційною скаргою, та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відтак, з огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не надано доказів та не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об'єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій. На переконання суду апеляційної інстанції, наведені скаржником у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження твердження, за своєю суттю є суб'єктивними обставинами та не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2022 у справі №160/25537/21.
Тобто, встановивши факт подання апелянтом апеляційної скарги без доказів сплати судового збору, а також поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та у спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду від Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України надійшли клопотання про продовження строку на усунення недоліків скарги в частині сплати судового збору, яке обґрунтоване відсутністю коштів для проведення такої оплати й введенням воєнного стану на території України та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження спірного судового рішення з доводами, що, на думку апелянта, свідчать про поважність причин його пропуску.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.08.2022, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Цією ж ухвалою суд також відмовив у задоволенні клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків скарги щодо сплати судового збору з огляду на його необґрунтованість.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 13.06.2022 визначив скаржнику достатній строк щодо реалізації права та надання, крім іншого, обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.
Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Третій апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуальних строків, оскільки обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючим органом було зазначено причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені відповідачем при поданні апеляційної скарги та які судом було визнано неповажними. Жодних доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі апелянт на вимогу суду також не надав.
Таким чином, апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.
Таким чином, за результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що Третій апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2022 у справі №160/25537/21.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Поряд з цим, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12.08.2022 у справі №160/25537/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕ КОН» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
С.С. Пасічник