01 грудня 2022 року
м. Київ
справа №160/8079/22
адміністративне провадження № К/990/32980/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі №160/8079/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.04.2021 за рівноцінною посадою, посаді яку він обіймав на день звільнення, з повною реальною інформацією у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, оформлену листом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 06.04.2022 №1/101зі/05-2022;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії станом на 01.04.2021 за посадою, рівноцінною посаді, яку він обіймав на день звільнення, з повною реальною інформацією у відповідності до вимог статей 43,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», із зазначенням наступних основних і додаткових видів грошового забезпечення, з обов'язковим врахуванням надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 50% та індексації, із зазначенням складових грошового забезпечення у наступних розмірах: посадовий оклад - 2 700,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням - 2 200,00 грн; надбавка за стаж служби (50%) - 2 450,00 грн; надбавка до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень (8,75%) -236,25 грн; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (50%) - 3 675,00 грн; поліцейська премія (131,74%), індексація - 944,74 грн, всього 27 041,29 грн для проведення з 01.04.2021 перерахунку основного розміру пенсії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.04.2021 за рівноцінною посадою, посаді яку ОСОБА_1 обіймав на день звільнення, з повною реальною інформацією у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, оформлену листом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 24.05.2022 №1/116зі/05-2022.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії станом на 01.04.2021 за посадою, рівноцінною посаді, яку ОСОБА_1 обіймав на день звільнення, з повною реальною інформацією у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських», із зазначенням наступних основних і додаткових видів грошового забезпечення, з обов'язковим врахуванням надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 50% для проведення з 01.04.2021 перерахунку основного розміру пенсії.
В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022 скасовано вказане рішення та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
На адресу Верховного Суду 25.11.2022 надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (направлена поштовим зв'язком 22.11.2022), в якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2022 залишити без змін.
У касаційній скарзі скаржник стверджує про те, що ця справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпунктів «а», «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначаючи, що зазначена касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для нього, а відтак просить Верховний Суд прийняти до розгляду цю справу.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас, пунктом 2 частини 5 зазначеної норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Згідно пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Варто зауважити, що предмет спору у цій справі та критерії, визначені пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України, а також факт того, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (частина 4 статті 12 КАС України), дають підстави стверджувати, що вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.
Як зазначено вище, процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Водночас обов'язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
Вказані критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.
Втім, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, позаяк скаржником належно не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Поза тим, у касаційній скарзі скаржник звертає увагу суду касаційної інстанції, що при ухвалені оскаржуваних судових рішень, судом апеляційної інстанцій не враховано правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.06.2020 у зразковій справі №160/8324/19.
Стосовно зазначеного слід зауважити, що Велика Палата Верховного Суду у вказаній справі дійшла висновку, що з 05.03.2019 (дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати особа-позивач має право на отримання пенсії виходячи з розміру складових, розрахованих за положеннями постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ.
Водночас, предмет спору у розглядуваній справі стосується зобов'язання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області скласти та подати до органу пенсійного фонду нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.04.2021, відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11.11.2015 №988".
Відтак, посилання скаржника на необхідність врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.06.2020 у справі №160/8324/19 не слід брати до уваги, оскільки останні не є релевантними для застосування у справі № 160/8079/22.
Слід зауважити, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов'язковим для всіх судів та суб'єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень частини 5 статті 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.
У підсумку Верховний Суд зауважує, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовної практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі №160/8079/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіВ.М. Шарапа
А.А. Єзеров
С.М. Чиркін