30 листопада 2022 року
Київ
справа № 420/10631/22
адміністративне провадження № К/990/32407/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі № 420/10631/22 за позовом Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
02.08.2022 Акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» (далі - позивач, скаржник, АТ «Одеська ТЕЦ») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2020 №0109525104 в частині нарахування штрафу за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних на загальну суму - 3687707,26 грн.
Разом із позовною заявою АТ «Одеська ТЕЦ» подало заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою від 08.08.2022 Одеський окружний адміністративний суд позовну заяву залишив без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із наведеними обґрунтованими обставинами, відмінними від тих, що були наведені ним у заяві про поновлення строку звернення до суду.
15.08.2022 позивач подав до суду першої інстанції заяву про поновлення строку звернення до суду, поважність пропуску якого обґрунтована посиланням на відсутність доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень (у зв'язку з воєнним станом) та, як наслідок, відсутністю можливості отримати повний текст судового рішення з правовим висновком Верховного суду від 10.12.2021 у справі №420/10367/20 щодо застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України) для ознайомлення з ним та складанням позову. Враховуючи, що лише з грудня 2021 року у постанові Верховного Суду від 10.12.2021 у справі №420/10367/20 було сформовано відповідний правовий висновок, позивач вважав, що саме з цього часу він дізнався про порушення своїх прав, що полягає в накладанні штрафних санкцій податковим органом за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних відповідно до статті 120-1 ПК України під час карантину. До того ж, на момент розгляду попереднього позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення (справа №420/12722/20) була відсутня судова практика щодо застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 18.08.2022, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022, позовну заяву АТ «Одеська ТЕЦ» разом із доданими документами повернув позивачеві.
Судові рішення вмотивовані тим, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із прийняттям ГУ ДПС на підставі висновків акта перевірки від 19.06.2020 №3750/15-32-51-04/05471158 (перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних) оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 27.07.2020 №0109525104. Отже, про порушення своїх прав АТ «Одеська ТЕЦ» дізналося ще у 2020 році, а з позовом звернувся лише у серпні 2022 року, тобто зі значним пропуском встановленого частиною другою статті 122 КАС України строку для звернення до адміністративного суду.
Суди визнали неповажними причини пропуску строку, на якій посилався позивач, оскільки: після зміни судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, і до моменту звернення до суду з позовом минув великий проміжок часу; позивач взагалі не обґрунтував, яким чином запровадження воєнного стану вплинуло на пропуск строку звернення до суду та не надав суду доказів в обґрунтування такої позиції.
На обґрунтування своїх висновків суди послалися на низку постанов Верховного Суду, зокрема, ухвалені у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019р. у справі №640/20468/18, від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, від 27.01.2022 у справі №160/11673/20.
21.11.2022 до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга АТ «Одеська ТЕЦ» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022. Касаційну скаргу направлено засобами поштового зв'язку 18.11.2022.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Частиною другою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (а саме: повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
У касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скаржник зазначає, що на час розгляду первісного позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2020 №0109525104 (справа №420/12722/20, судовими рішеннями було відмовлено в позові) був відсутній висновок Верховного Суду з питання застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Відповідний висновок був сформульований лише в постанові Верховного Суду від 10.12.2021 у справі №420/10367/20, що і зумовило повторне звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2020 №0109525104 (з інших підстав). Однак, тривалий час не було доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень (у зв'язку з воєнним станом), а тому з цим висновком Верховного Суду вдалося ознайомитися лише у червні 2020 року. Зазначає, що час, який знадобився Верховному Суду задля формулювання правового висновку виявся більшим, ніж строк звернення до суду з цим позовом, що є причинами, які не залежали від волі позивача та унеможливлювали своєчасне звернення до суду з цим позовом. Вважає, що судові рішення не відповідають висновку Верховного Суду, викладеному у постановах від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, від 30.06.2022 у справі №1.380.2019.004460, від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 (про те, що зміна сталої судової практики може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики), від 30.06.2022 у справі №640/11650/21 (про те, які обставини мають значення при вирішенні питання про поновлення строку звернення до суду з позовом).
Проаналізувавши зміст судових рішень, перевіривши доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.
Верховний Суд у постановах від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, від 02.07.2020 у справі №1.380.2019.006119, від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, від 27.01.2022 у справі №160/11673/20, сформулював висновки у питанні строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, не пов'язаних із нарахуванням грошових зобов'язань, а також рішень про нарахування таких. У цих постановах викладено підхід до розуміння: строку звернення до суду з позовом у податкових правовідносинах; строку давності; розмежування питань, які врегульовуються саме ПК України, а які - нормами КАС України. Правовий підхід, викладений у зазначених постановах, полягає у тому, що у питанні тривалості процесуального строку звернення до суду з позовом положення ПК України підлягають застосуванню виключно, якщо є пряма (спеціальна) норма, яка визначає такий строк (наприклад, такою є пункт 56.19 статті 56 ПК України). У разі відсутності відповідної норми в ПК України, підлягають застосуванню положення КАС України, які визначають процесуальний строк звернення до суду з позовом у публічно-правових спорах.
Отже, висновки судів попередніх інстанцій про те, що строк звернення до суду з цим позовом визначений частиною другою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, відповідають висновкам Верховного Суду і з огляду на доводи касаційної скарги, не оскаржуються. На переконання скаржника, суди дійшли помилкового висновку про неповажність причин пропуску строку, на які він посилався у своїх заявах про поновлення строку.
У постановах від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, від 27.01.2022 у справі № 160/11673/20 Верховний Суд звертав увагу на те, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
Зокрема, питання наявності підстав вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом, які пов'язані зі зміною правової позиції Верховного Суду, було предметом дослідження Верховним Судом у справі № 640/11650/21, за наслідками касаційного розгляду якої було ухвалено постанову від 23.09.2021. У цій постанові суд касаційної інстанції зазначив, що у перехідний період для забезпечення реалізації права особи на звернення до суду у вказаних умовах їй має бути забезпечений певний розумний строк, достатній для формулювання правової позиції і вчинення дій з підготовки відповідного позову та його подання до суду. При вирішенні питання поновлення строку звернення з позовом істотне значення мають такі обставини: строк, який сплинув після зміни судової практики і до моменту звернення до суду з позовом; причини, які заважали звернутися до суду з позовом у максимально короткий термін після зміни судової практики; чи є підставі вважати, що позивачем було допущено необґрунтовані зволікання.
Аналогічний підхід було продемонстровано Верховним Судом при розгляді справи № 580/3400/20 (постанова від 27.07.2021).
З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини у цій справі, податкове повідомлення-рішення прийнято ГУ ДПС 27.07.2020, а позов подано 02.08.2022, тобто майже через два роки. Поважність причин пропуску строку позивач обґрунтовує датою формулювання Верховним Судом висновку з питання застосування пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (постанова від 10.12.2021 у справі №420/10367/20) та обставинами, які унеможливлювали ознайомитися з таким висновком у більш стислий строк.
Однак, право на звернення до суду з позовом не залежить від наявності чи відсутності висновку Верховного Суду з питання застосування тієї чи іншої норми матеріального та/або процесуального права. Таке право існує у позивача з дня, коли він дізнався, що його права (свободи, інтереси) порушені, а для реалізації такого права процесуальний закон встановлює певний строк. Усталеною є позиція Верховного Суду, що визначені процесуальним законом строки звернення до суду, це період часу, протягом якого особа повинна проявити інтерес стосовно захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.
КАС України передбачає можливість поновлення процесуального строку звернення до суду, однак, як правильно зазначили суди, причина пропуску строків звернення до суду може вважатися поважною, якщо остання відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина, яка безпосередньо унеможливлює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися тільки такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають виключно порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Такий висновок викладено у низці постанов Верховного Суду і є усталеним. Відповідні висновки застосовані і судами попередніх інстанцій у цій справі.
Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність у цій справі поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом, оскільки доводи позивача не пов'язані із наявністю об'єктивно непереборних обставин, які б не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, та були б пов'язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій.
Виключно від волевиявлення позивача залежало вчинення процесуальної дії зі звернення до суду з позовом і з огляду на встановлені у цій справі обставини, право на таке звернення у позивача виникло задовго до запровадження воєнного стану в Україні, а тому ця обставина в межах спірних правовідносин не може бути обґрунтованою підставою для поновлення строку. Тим більш, що на обставину введення воєнного стану скаржник посилається не в контексті неможливості вчасно подати позовом, а в контексті неможливості дізнатися про наявність постанови Верховного Суду від 10.12.2021 у справі №420/10367/20 у більш стислий строк з дня її ухвалення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі не спростовують правильність застосування судами норм матеріального права і не свідчать про допущення судами порушення норм процесуального права. Доводів про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду касаційна скарга не містить. Враховуючи, що висновки судів попередніх інстанцій відповідають правовій позиції Верховного Суду, правильне застосування судами попередніх інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити на підставі частини другої статті 333 КАС України.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі № 420/10631/22 за позовом Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.В. Дашутін М.М. Яковенко