79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.07.10 Справа№ 6/97
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Західно-Українська Торгова компанія “Ріо-плюс”, м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Зубра-Центр”, м.Львів
про: стягнення 1371грн. 08коп.
Суддя: Гоменюк З.П.
Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.
Представники:
від позивача: Барановська О.Ц.
від відповідача : не з'явився
Представнику позивача, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи.
Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Західно-Українська Торгова компанія “Ріо-плюс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Зубра-Центр” про стягнення 1371грн. 08коп. основного боргу, 7грн. 24коп. пені та 43грн. 49коп. 3 % річних.
Ухвалою суду від 11.06.2010р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.07.2010р.
Представник позивача в судовому засіданні 22.07.2010р. позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити .
Представник відповідача в судове засідання не з”явився, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4806095 від 11.06.2010р.
Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути позов при відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
Відповідно до укладеного. між сторонами договору №55/09 від 02.02.2009р. позивачем по видатковій накладній №Б-00000352 від 07.05.2009р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 1371грн. 08коп.
Станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача за отриманий товар становить 1371грн. 08коп.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
ч.2 ст.193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов”язний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
П.7.3. договору передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем (відповідач у справі) безготівковим шляхом у термін сім календарних днів з дня отримання товару , згідно накладних.
Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ст.509 ЦК України - зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Зобов”язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов”язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до п.9.2. договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,5 % від вартості товару або простроченої суми коштів за кожен день прострочення, розмір якої за період з 15.05.2009р. по 04.06.2010р. відповідно до представленого суду розрахунку становить 7грн. 24коп.
Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано. ( ч.6 ст. 232 ГК України).
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що нарахована до сплати пеня підлягає задоволенню частково в розмірі 3грн. 62коп.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 43грн. 49коп. 3 % річних. Розглянувши дану вимогу, суд вважає її обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку що позов обгрунтований та підлягає задоволенню частково в частині стягнення 1371грн. 08коп. основного боргу, 3грн. 62коп. пені та 43грн. 49коп. 3 % річних. В частині стягнення решти суми пені в розмірі 3грн. 62коп. -відмовити.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст.229,230,231,232,343 ГК України, ст.ст.33,34,44,49,75,82,84 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Зубра-Центр”, м.Львів, просп. Червоної Калини,109 ( ідентифікаційний код 20771484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Західно-Українська Торгова компанія “Ріо-плюс”, м.Львів, вул.Каховська, 39/8 (ідентифікаційний код 32326774) 1371грн. 08коп. основного боргу, 3грн. 62коп. пені, 43грн. 49коп. 3 % річних, 101грн. 73коп. витрат по сплаті державного мита та 235грн. 38коп. витрат по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
3. В частині стягнення решти суми пені в розмірі 3грн. 62коп. - відмовити.
Суддя