30 листопада 2022 року
м. Київ
справа №540/3907/21
адміністративне провадження №К/990/32742/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Тацій Л.В., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяви суддів про самовідвід у справі № 540/3907/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У 2021 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі також - позивачі) звернулися до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі також - відповідач), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, у якому просили:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо підготування та направлення подання до ГУДКС України у Херсонській області для повернення 9 846 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло та зобов'язати відповідача підготувати та направити подання до ГУДКС України у Херсонській області для повернення 9 846 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло;
- стягнути з відповідача на користь позивачів судовий збір за подання позовної заяви, а також витрати на правничу допомогу на збір доказів та документів для суду, поштове листування та комісію банків у розмірі 5 948, 81 гривень.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.10.2021, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2022, позов задоволено.
Частково не погоджуючись з указаними рішенням та постановою, позивачі оскаржили їх у касаційному порядку.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями для розгляду касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Мороз Л.Л., суддів Рибачука А.І. та Тацій Л.В.
Разом з тим, судді Мороз Л.Л., Рибачук А.І. та Тацій Л.В. з посиланням на наявність підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заявили самовідводи щодо участі у розгляді цієї касаційної скарги.
Згідно до частини першої статті 31 КАС України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2018 № 622 затверджено Загальний класифікатор спеціалізацій суддів та категорій справ (далі - Класифікатор).
Також, рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 19.07.2019 № 22 затверджені Роз'яснення щодо віднесення адміністративних справ до категорій справ відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 21.12.2018 № 622 (далі - Роз'яснення).
При надходженні справи до Верховного Суду і її автоматизованого розподілу між суддями, останній була присвоєна категорія, визначена у пункті Класифікатора 112010200 «Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з них загальнообов'язкового державного пенсійного страхування».
У той же час, відповідно до вказаних вище роз'яснень, пункти 111000000 - 111060000 Класифікатора передбачають: «Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших зборів» (пункт 111060000 Класифікатора), та не відносяться до підкатегорії спорів щодо з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з них загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (пункт 112030100 Класифікатора).
Тому, враховуючи предмет цього спору, обставини адміністративної справи і суб'єктний склад її учасників, зважаючи на вказані позивачами підстави цього позову та характер спірних правовідносин, цю адміністративну справу слід віднести до категорії «Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших зборів» (підпункт 111010000 Класифікатора).
Своєю чергою, рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 14.01.2019 № 1, зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 27.12.2019 № 33 «Про внесення змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду», визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з додатком.
Отже, на розгляді цієї справи спеціалізуються судді Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Персональний склад судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду визначено рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14, зі змінами та доповненнями, що внесені рішенням зборів суддів Верховного Суду від 16.04.2020 № 6, згідно до якого судді Мороз Л.Л., Рибачук А.І. та Тацій Л.В., входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав й, відповідно, не перебувають у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Частиною першою статті 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
У пункті 5 частини першої статті 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України.
Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (частина перша статті 40 КАС України).
Сталою є практика заявлення суддями самовідводів у випадку порушення порядку визначення суддів для розгляду справи, зокрема, без урахування спеціалізації, в ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 813/2585/18, від 25.10.2019 у справі № 1.380.2019.000473, від 26.03.2020 у справі № 814/917/17 та від 02.04.2020 у справі № 806/136/17.
При прийнятті рішення про самовідвід, Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що «суд» розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві («Lavents v. Latvia», № 58442/00, пункт 81); фраза «заснований на законних підставах» означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність («Сокуренко і Стригун проти України», № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). «Закон» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи («DMD Group, a.s. v. Slovakia», № 19334/03, пункт 59).
Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.
Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 «Про верховенство права» (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів П'єтера Ван Дзіка (Нідерланди), Грет Халлер (Швейцарія), Джефрі Джоуела (Сполучене Королівство), Каарло Туорі (Фінляндія); п. 44-50).
Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що заяви суддів Мороз Л.Л., Рибачука А.І., Тацій Л.В. про самовідвід слід задовольнити.
Керуючись статтями 31, 36 - 40 КАС України, Суд
Задовольнити заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Мороз Л.Л., Рибачука А.І., Тацій Л.В., у справі № 540/3907/21.
Відвести суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мороз Л.Л., Рибачука А.І., Тацій Л.В., від розгляду справи № 540/3907/21.
Матеріали касаційної скарги у справі № 540/3907/21 передати до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, передбаченому КАС України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду для визначення складу суду у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
Л.В. Тацій
А.І. Рибачук ,
Судді Верховного Суду