30 листопада 2022 року
м. Київ
справа №520/256/20
провадження № К/9901/15233/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 (головуючий суддя Сліденко А.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Присяжнюка О.В., суддів Спаскіна О.А., Любчич Л.В.)
у справі № 520/256/20
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, скасування протоколу.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не вирішенні питання про призначення йому одноразової грошової допомоги з підстав встановлення інвалідності в наслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, на підставі довідки МСЕК від 11.10.2016;
- визнати протиправним та скасування п. 45 протоколу від 31.05.2019 №69 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати відповідача вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з підстав встановлення йому інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, на підставі довідки МСЕК від 11.10.2016 згідно вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Порядку, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2013 № 975, та Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530.
2. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020, позов задоволено частков:
- визнано протиправними та скасовано рішення Міністерства оборони України у формі п. 45 протоколу від 31.05.2019 № 69 Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги;
- зобов'язано Міністерство оборони України повторно вирішити по суті питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 за зверненням від 02.12.2016 з підстав встановлення інвалідності унаслідок захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби за довідкою Обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації серії 12ААА від 11.10.2016.
3. У поданій касаційній скарзі Міністерство оборони України із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах СРСР, брав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан в складі військової частини НОМЕР_1 та є інвалідом 2 групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
5. Згідно із довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 19.10.2016 серії 12ААА № 131639, ОСОБА_1 , під час проходження військової служби отримав поранення, у зв'язку з чим йому встановлено первинно з 19.10.2016 ІІІ групи інвалідності одночасно з причин: поранення, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби у країнах, де велись бойові дії; травми (закрита черепно-мозкова травма, контузія головного мозку), пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби у країнах, де велись бойові дії; захворювання, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби у країнах, де велись бойові дії.
6. Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням ІІІ групи інвалідності, проте йому було відмовлено у задоволенні заяви, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
7. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 по справі №520/9506/18 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає в не поданні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги ...» та наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530; зобов'язано відповідача подати висновок (за формою Додаток 13 Наказу № 530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та Постановою Кабінету міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердженім Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги...» та наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530.
8. На виконання рішення суду по справі № 520/9506/18, листом від 17.04.2019 ІНФОРМАЦІЯ_1 направив матеріали звернення ОСОБА_1 до Міністерства оборони України.
9. Згідно із витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 31.05.2019 № 69, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку № 975.
10. Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, зазначив, що заявником дійсно не було подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, проте згідно довідки МСЕК позивачу встановлено інвалідність у зв'язку, в тому числі, із захворюваннями, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії. Однак, як свідчать матеріали справи, Міністерством оборони України в оскаржуваному позивачем рішенні не відображено, чи було досліджено в повному обсязі питання щодо можливості призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги саме у зв'язку із захворюванням.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. У своїй касаційній скарзі Міністерство оборони України наголошує, що суди неправильно застосували норми матеріального права. Позивачем при зверненні за отриманням грошової допомоги не виконано вимоги Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затвердженого постановою Кабінету Міністрів України постановою від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок № 975), а саме: не подано документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
14. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
15. Разом з цим, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ), у статті 1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
16. Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.
17. За приписами пункту 2 частини першої статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі встановлення військовослужбовцю II групи інвалідності призначається і виплачується в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на момент встановлення інвалідності IIІ групи.
18. Пунктом 4 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
19. Водночас, відповідно до статті 16-4 Закону № 2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
20. Відповідно до частини дев'ятої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
21. На виконання вимог цієї статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» затвердив Порядок № 975.
22. Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
23. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
24. Аналіз зазначених норм права діє підстави для висновку, що законодавець делегував Уряду повноваження визначати порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16-2 Закону № 2011-XII.
25. Подання зазначених у пункті 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону № 2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.
26. При цьому Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
27. Водночас, подання до Міноборони відповідного рішення військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у пункті 11 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
28. Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №822/220/18, документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення. Неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міноборони обов'язку щодо їх витребування.
29. У зазначеній справі, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що надані позивачем документи, на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме: акт судово-медичного дослідження та протокол засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону, не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
30. Відтак, у контексті спірних правовідносин та обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що рішення Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 19.08.2016 № 3691 та відповідний висновок експерта, на основі якого прийнято зазначене рішення, вказують лише на характер і давність тілесних ушкоджень і не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
31. З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що позивач не надав документ, який свідчить про причини та обставини поранення, а рішення Центральної військово-лікарської комісії Міноборони не є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання позивача.
32. Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у спірних правовідносинах неодноразово викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 04.03.2020 (справа №806/2879/18), від 31.07.2019 (справа №440/3614/18) та у багатьох інших.
33. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах Міністерство оборони України не діяло протиправно.
34. Щодо твердження апеляційного суду про те, що Міністерством оборони України в оскаржуваному позивачем рішенні не відображено, чи було досліджено в повному обсязі питання щодо можливості призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги саме у зв'язку із захворюванням, колегія суддів зазначає таке.
35. Такі висновки колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими, оскільки, як вбачається зі встановлених обставин та підтверджується матеріалами справи, підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги стала відсутність документів, які свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, передбачених пунктом 11 Порядку №975.
36. В цьому випадку відповідачем не ставились під сумнів можливість призначення та виплата ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги саме у зв'язку із захворюванням, а зазначалось про неможливість проведення такої виплати у зв'язку із відсутністю всіх необхідних документів.
37. Аналогічна правова позиція у справі з подібними правовідносинами викладена Верховним Судом у поставі від 16.06.2020 (справа №520/1705/19) і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеного правового висновку.
38. Отже, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права при ухваленні судових рішень.
39. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
40. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
41. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статей 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -
1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
2. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі №520/256/20 - скасувати.
3. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб
Суддя С.М. Чиркін