30 листопада 2022 року
Київ
справа № 140/9192/21
адміністративне провадження № К/990/32401/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі № 140/9192/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішень про застосування штрафних санкцій,
21.11.2022 до суду всьоме надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 17.11.2022
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 22.02.2022, повний його текст складено 04.03.2022, відповідно останнім днем його оскарження з урахуванням вихідних днів було 04.04.2022, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 17.11.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього.
ГУ ДПС заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу подано в межах строку на касаційне оскарження, однак, Верховний Суд її повернув. Наступні касаційні скарги також були повернуті Верховним Судом на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України з мотивів відсутності викладенні у них підстав для касаційного оскарження судових рішень. Зазначає, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Скаржник звертає увагу, що при поданні даної касаційної скарги ГУ ДПС усунуто підстави, з яких касаційна скарга була повернута, а саме належним чином визначено підставу на якій подається касаційна скарга. На думку ГУ ДПС, подання повторної касаційної скарги по спливу лише одного тижня з дня повернення попередньої касаційної скарги свідчить про добросовісність у реалізації податковою службою свого процесуального права на касаційне оскарження. Звертає увагу, що повторна касаційна скарга подана у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої касаційної. Також просимо суд врахувати, що при поданні даної касаційної скарги ГУ ДПС був сплачений судовий збір, який не був сплачений при поданні первинної касаційної скарги. Звертає увагу на приписи частини п'ятої статті 333 КАС України та зауважує, що касаційна скарга подана до спливу одного року на касаційне оскарження. Також скаржник посилається на витяги з рішень Європейського суду з прав людини та наводить практику Верховного Суду, відповідно до яких податковому органу було поновлено строк на касаційне оскарження під час реалізації права на повторне звернення до суду після повернення попередньої касаційної скарги.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Судом встановлено, що вперше касаційна скарга ГУ ДПС у цій справі надійшла до суду 20.06.2022, проте, Верховний Суд ухвалою від 30.06.2022 повернув її на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд визнав недостатнім приведене скаржником обґрунтування визначеного пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. При цьому суд роз'яснив, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 11.07.2022.
Наступні касаційні скарги у цій справі, які подавалися ГУ ДПС 11.07.2022, 10.08.2022 Верховний Суд повернув ухвалами від 18.07.2022, 17.08.2022 на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України. Верховний Суд, аналогічно попередній касаційній скарзі, визнав недостатнім наведене скаржником обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених при оскарженні судових рішень на цій підставі, скаржник так і не зазначав. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало 25.07.2022 о 00:23, а паперову копію - 27.07.2022 та 26.08.2022 відповідно.
Вчетверте касаційна скарга направлена ГУ ДПС поштою 08.09.2022, проте, Верховний Суд ухвалою від 19.09.2022 повернув її як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд визнав недостатнім наведене у скарзі обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржник не зазначав, в чому він вбачає подібність правовідносин у справі, у якій подає касаційну скаргу, зі справами від 13.07.2022 у справі № 280/706/19, від 28.05.2020 у справі № 818/532/16, від 03.06.2021 у справі № 640/7244/19, від 20.06.2018 у справі № 822/1138/17 які були предметом розгляду касаційним судом. Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції врахував правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду, проте, скаржником не аргументовано, в чому полягає неправильність застосування судом апеляційної інстанції такої правової позиції щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Суд звернув увагу на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанов Верховного Суду. Також суд роз'яснив скаржникові, вимоги щодо обов'язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі та що саме слід розуміти під подібністю правовідносин. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 04.10.2022.
Аналогічні за змістом касаційні скарги ГУ ДПС подало 04.10.2022, 04.11.2022 які Верховний Суд повернув ухвалами від 20.10.2022, 09.11.2022 на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 330 КАС України, оскільки скаржник так і не врахував роз'яснень, наданих йому Верховним Судом. Копії цих ухвал ГУ ДПС отримало 27.10.2022, 14.11.2022 відповідно.
Всьоме касаційну скаргу подано 14.11.2022, однак, зміст якої в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є ідентичним до касаційних скарг які подавалися вчетверте, вп'яте, вшосте, тобто, скаржник так і не врахував роз'яснення, надані Верховним Судом, та не усунув недоліків попередніх касаційних скарг, які стали підставою для їх повернення.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, колегія суддів вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз'яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, в тому числі у разі її подання на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України як в частині надання документа про сплату судового збору, так і в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Однак, у цій справі з моменту ухвалення постанови апеляційного суду і виготовлення її повного тексту до моменту повторного звернення минуло більше ніж вісім місяців, однак, касаційна скарга так і не відповідає вимогам КАС України.
Сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень при не усуненні недоліку касаційної скарги в частині її належного оформлення не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Доводи скаржника, що повторна касаційна скарга направлена в межах строку, передбаченого частиною п'ятою статті 333 КАС України є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб'єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб'єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення відповідачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі, поданій всьоме, аналогічно попереднім касаційним скаргам, міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 280/706/19, від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, від 03.06.2021 у справі № 640/7244/19, від 20.06.2018 у справі №822/1138/17.
Верховний Суд в ухвалах про повернення попередніх касаційних скарги неодноразово роз'яснював скаржникові, що обов'язковою умовою при оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справі, у якій подано касаційну скаргу, зі справами, у яких викладено висновок Верховного Суду і якому, за позицією скаржника, оскаржені ним судові рішення не відповідають. Також суд роз'яснював, що саме слід розуміти під подібними правовідносинами і зазначав про необхідність викладення у касаційній скарзі обґрунтування, чому на переконання скаржника, правовідносини у справі, у якій подано касаційну скаргу, та у справах, які були предметом розгляду Верховним Судом, є подібними.
Однак, таких роз'яснень скаржник не врахував.
Фактично ж обґрунтування цієї підстави зводиться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв'язку із наявними в матеріалах справи доказами, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду.
Отже, всьоме подана касаційна скарга не усуває виявлених судом недоліків в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, а відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням таких мотивів.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі № 140/9192/21 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон О.О. Шишов М.М. Яковенко