Ухвала від 29.11.2022 по справі 460/17256/21

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

29 листопада 2022 року

м. Київ

справа №460/17256/21

провадження № К/990/32646/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022 у справі №460/17256/21 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними, відшкодування коштів за вкладом в національній валюті,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати позивачу коштів, еквівалентних 2011 доларів США;

- стягнути з відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь позивача відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними діями та рішеннями, в розмірі 2011 доларів США.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2022, яке було залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022, позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з такими судовими рішеннями, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши зміст касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою належить відмовити з огляду на таке.

Судом встановлено, що розгляд цієї справи в суді першої інстанції відбувався в порядку спрощеного позовного провадження.

За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), не підлягають касаційному оскарженню крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, які були розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Колегією суддів не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Також Суд відхиляє твердження скаржника про відсутність правового висновку Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами, оскільки у касаційній скарзі останнім не зазначено, який саме висновок необхідно сформулювати та на підставі аналізу яких актів законодавства, а Верховним Судом самостійно не встановлено, що у судовій практиці, яка склалася у подібних правовідносинах, існують підстави, які б вказували на наявність проблеми, що може бути вирішена, шляхом формулювання нової правової позиції.

Таким чином, касаційна скарга подана на судові рішення, які не можуть бути оскаржені.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені в справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, і передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин немає, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі «Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії»).

Керуючись приписами статей 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2022 у справі №460/17256/21.

2. Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб

Попередній документ
107631392
Наступний документ
107631395
Інформація про рішення:
№ рішення: 107631393
№ справи: 460/17256/21
Дата рішення: 29.11.2022
Дата публікації: 05.12.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; гарантування вкладів фізичних осіб
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (26.11.2025)
Дата надходження: 12.11.2025
Предмет позову: про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню
Розклад засідань:
25.11.2025 10:00 Рівненський окружний адміністративний суд
26.11.2025 15:00 Рівненський окружний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЄЗЕРОВ А А
СТЕЦЕНКО С Г
суддя-доповідач:
ЄЗЕРОВ А А
ПОЛІЩУК О В
ПОЛІЩУК О В
СТЕЦЕНКО С Г
відповідач (боржник):
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
заявник касаційної інстанції:
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
заявник у порядку виконання судового рішення:
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
позивач (заявник):
Сверіпа Олександр Ярославович
представник заявника:
Сидоренко Юлія Анатоліївна
суддя-учасник колегії:
БУЧИК А Ю
КРАВЧУК В М
РИБАЧУК А І
СТАРОДУБ О П