30 листопада 2022 року
м. Київ
справа №560/1080/19
адміністративне провадження № К/9901/27250/19, № К/9901/27289/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.05.2019 (суддя Петричкович А.І.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 (колегія у складі суддів Кузьменко Л.В., Совгири Д. І., Франовської К.С.)
у справі № 560/1080/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у незаконному зменшенні з 01.01.2019 розміру відсотків щомісячного довічного грошового утримання від суддівської винагороди працюючого судді з 90% до 86% та у неврахуванні матеріальної допомоги на оздоровлення при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у зв'язку зі зміною з 04.12.2018 та з 01.01.2019 розміру складових суддівської винагороди працюючого судді та при подальшому нарахуванні щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з березня 2019 року;
- зобов'язати відповідача утриматися від таких дій (зменшення розміру відсотків щомісячного довічного грошового утримання з 90 % до 86% та неврахування матеріальної допомоги на оздоровлення) при нарахуванні та перерахунках щомісячного довічного грошового утримання;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у непроведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 04.12.2018 по 31.12.2018 у зв'язку із зміною суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018; з 01 по 31.01.2019 у зв'язку із зміною з 01.01.2019 суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-УІІІ; з 01.01.2019 у зв'язку із зміною суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 саме з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та виходячи з 90% суддівської винагороди судді; з 01.02.2019 у зв'язку із зміною суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-VIII, саме з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та виходячи з 90% суддівської винагороди судді; у не нарахуванні щомісячного довічного грошового утримання за березень 2019 року саме з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та виходячи з 90% суддівської винагороди судді;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 04.12.2018 по 31.12.2018 у зв'язку із зміною суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018; з 01.01.2019 по 31.01.2019 у зв'язку із зміною з 01.01.2019 суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-VIII; з 01.01.2019 у зв'язку із зміною суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Рішення КС України від 04.12.2018 саме з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та виходячи з 90% суддівської винагороди судді; з 01.02.2019 у зв'язку із зміною суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-VIII саме з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та виходячи з 90% суддівської винагороди судді; за березень 2019 року саме з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та виходячи з 90% суддівської винагороди судді;
- стягнути з головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на його користь 5000 (п'ять тисяч) грн у відшкодування моральної шкоди.
2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.05.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.01.2019 розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, з 90% до 86%;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2019 щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з 90% суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, з урахуванням проведених виплат;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Обидві сторони подали касаційні скарги. Позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити у цій частині нове про задоволення позовних вимог. Відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
4. Ухвалами Верховного Суду від 08.10.2019 та від 31.10.2019 відкрито касаційні провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Верховної Ради України від 08.09.2016 №1515-VІІІ "Про звільнення суддів" позивач ОСОБА_1 звільнений з посади судді Апеляційного суду Хмельницької області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
6. Стаж його роботи станом на 16.09.2016 становить 30 років 11 місяців 05 днів та складається з таких періодів:
1) з 31.10.1979 по 26.04.1980 строкова служба у Збройних силах;
2) з 26.04.2980 по 21.11.1981 строкова військова служба на території Демократичної Республіки Афганістан (даний запис внесено на підставі постанови Хмельницького міськрайонного суду від 21.08.2006 та ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.04.2009);
3) з 01.09.1986 по 30.06.1990 навчання в Харківському юридичному інституті;
4) з 05.01.1993 по 11.02.2003 народний суддя Кам'янець-Подільського міського народного суду;
5) з 12.02.2003 по 16.09.2016 суддя Апеляційного суду Хмельницької області.
7. Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 21.08.2006 у справі №686/23330/16-а, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.04.2009, зобов'язано Апеляційний суд Хмельницької області та Державну судову адміністрацію України призначити та виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання, починаючи з 27.11.2005 з урахуванням проходження служби і участі в бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан з 26.04.1980 по 21.11.1981, зарахувавши один місяць служби за три. У вказаному рішенні зазначено, зокрема, що період служби позивача в ДРА з 26.04.1980 по 21.11.1981 включно має бути зарахований до стажу роботи.
8. Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 03.01.2017 у справі №686/23330/16-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.02.2017, визнано протиправним рішення управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому №3200 від 23.09.2016 в частині призначення ОСОБА_1 основного щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86% грошового утримання судді, та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 основного щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, з розрахунку 90% від грошового утримання судді, та виплатити йому різницю між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання. Зазначеним судовим рішенням встановлено, зокрема, що відповідач мав визначити розмір щомісячного грошового утримання позивачеві, виходячи не з 86%, а з 90% його грошового утримання судді відповідного суду.
9. 21.12.2018 Апеляційний суд Хмельницької області видав довідку №06-262/18 про те, що станом на 04.12.2018 суддівська винагорода, що враховується при призначені/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 46516,80 грн, у тому числі: посадовий оклад - 29073,00 грн; доплата за вислугу років (60%) - 17443,80 гривень.
10. У цей же день позивач звернувся до ГУ ПФ України в Хмельницькій області із заявою, в якій просив провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.
11. Рішенням відповідача №968200891472 від 15.01.2019 позивачу з 01.01.2019 визначено основний розмір пенсії в сумі 40378,70 грн, що становить 86% від заробітку 46516,80 гривень.
12. 22.01.2019 Апеляційним судом Хмельницької області видано довідку за №06-142/19 про те, що станом на 01.01.2019 суддівська винагорода, яка враховується при призначені/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 50715,20 грн, у тому числі: посадовий оклад - 31697,00 грн; доплата за вислугу років (60%) - 19018,20 гривень.
13. 23.01.2019 позивач звернувся до ГУ ПФ України в Хмельницькій області із заявою, в якій просив провести перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання.
14. Рішенням №968200891472 від 31.01.2019 позивачу визначено з 01.02.2019 основний розмір пенсії в сумі 43615,07 грн, що становить 86% від заробітку 50715,20 гривень.
15. 30.01.2019 Апеляційний суд Хмельницької області видав довідки за №06-42/19 та №06-43/19 про те, що з 04.12.2018 допомога на оздоровлення, яка виплачується судді при наданні відпустки в розмірі посадового окладу, становить 29073,00 грн, а її місячна частка - 2422,75 грн, з 01 січня 2019 року допомога на оздоровлення, яка виплачується судді при наданні відпустки в розмірі посадового окладу, становить 31697,00 грн, а її місячна частка - 2641,42 гривень.
16. Листом від 25.02.2019 за №254/В-8 відповідач, з посиланням на приписи ст.2,3,5 та ст.168 КАС України, повідомив, що в порядку адміністративного судочинства не підлягають захисту права, які можуть бути порушені у майбутньому. Вказав, що за трудовою книжкою позивача стаж його роботи на посаді судді становить 23 роки 8 місяців 13 днів (з 05.01.1993 по 16.09.2016). Тому, при перерахунках з 01.01.2019 та з 01.02.2019 щомісячне довічне грошове утримання визначено у розмірі 86 % суддівської винагороди, що відповідає 23 рокам стажу роботи на посаді судді, а також про відсутність підстав для врахування матеріальної допомоги на оздоровлення згідно довідок, виданих Апеляційним судом Хмельницької області від 30.01.2019 №06-43/19, №06-42/19. Відповідач зазначив, що з 01.01.2019 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 з урахуванням довідки, виданої Апеляційним судом Хмельницької області від 21.12.2018 № 06-262/18.
17. Листом від 07.03.2019 за №545/В-8 відповідач повідомив позивача про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в зв'язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та підвищенням посадових окладів суддів, з 01.02.2019 з урахуванням довідки, виданої Апеляційним судом Хмельницької області від 22.01.2019 № 06-14/19.
18. Довідкою ГУ ПФ України в Хмельницькій області №7068/04 від 12.03.2019 також підтверджено, що ОСОБА_1 виплачено щомісячне довічне грошове утримання у грудні 2018 року, виходячи з розміру 90% суддівської винагороди, у січні-березні 2019 року - виходячи з розміру 86% суддівської винагороди.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
19. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що рішенням суду, яке набрало законної сили, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому здійснити перерахунок призначеного основного щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, з розрахунку 90% від грошового утримання судді.
Доводи відповідача з посиланням на те, що відповідно ст.135 Закону від 02.06.2016 №1402-VIII матеріальна допомога не є складовою суддівської винагороди, суперечать і законодавству, і висновкам Верховного Суду , викладеним у постанові від 18.12.2018 у справі №816/301/16. Також вказує, що перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має бути проведено саме з дати зміни складових суддівської винагороди працюючого судді, а не з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди.
20. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до вимог статей 2, 5, 168 КАС України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені у майбутньому. Матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, тому підстави для зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням допомоги на оздоровлення відсутні. Пунктом 4 розділу 2 Порядку від 25.01.2008 № 3-1 передбачено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
21. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що при визначенні дати перерахунку необхідно керуватися пунктом 4 Порядку №3-1, відповідно до якого перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді. Тому безпідставними є доводи позивача про те, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу має проводитися з того ж дня, коли відбулась зміна суддівської винагороди.
Крім того, п.4 р.2 Порядку № 3-1 не суперечить ч.4 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІІ, оскільки вказана норма Закону не містить вказівки про дату проведення перерахунку, а тому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 21.12.2018 правомірно був здійснений з 01.01.2019, а перерахунок на підставі довідки від 22.01.2019 - з 01.02.2019.
Також відсутні підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, оскільки Законом України «Про судоустрій і статус суддів» чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.
Судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено право ОСОБА_1 на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% від суддівської винагороди, враховуючи зарахування до стажу роботи військової служби.
Відповідачем первинно було призначено позивачу щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% від суми суддівської винагороди, і після цього рішення про зменшення такого розміру до 86 % ні судом, ні відповідачем не приймалось. Тому у ГУ ПФ України у Хмельницькій області не було підстав здійснювати з 01.01.2019 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача із зменшенням відсоткового розміру. Відповідач виплачує ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання з розрахунку 86% від грошового утримання судді, ігноруючи рішення Хмельницького міськрайонного суду від 03.01.2017 у справі №686/23330/16-а, яке набрало законної сили. Тому дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення позивачу з 01.01.2019 розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, з 90% до 86%, є протиправними.
Вимоги про зобов'язання відповідача утриматися при нарахуванні та перерахунках щомісячного довічного грошового утримання таких дій, як зменшення розміру відсотків щомісячного довічного грошового утримання з 90% до 86% та неврахування матеріальної допомоги на оздоровлення, задоволенню не підлягають, оскільки в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права. Суд не може задовольняти вимоги на майбутнє.
Позивач не надав доказів спричинення моральної шкоди, обґрунтування її розміру, а тільки констатує у позові її спричинення. Позивач не довів завдання йому моральної шкоди, причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та душевними стражданнями, приниженням честі та гідності.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
22. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судами норм матеріального права.
23. Вважає, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018, розмір грошового утримання (суддівської винагороди) працюючих суддів змінювався з 04.12.2018 та з 01.01.2019, що підтверджується відповідними довідками апеляційного суду. Тому суди зобов'язані були керуватися приписами Закону, а не нормами Порядку, затвердженого органом виконавчої влади та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання саме з 04.12.2018 та з 01.01.2019. При цьому, визначальним є не дата видачі довідок, а дата, з якої змінився розмір заробітної плати (суддівської винагороди) працюючих суддів.
24. Покликаючись на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18.12.2018 у справі № 816/301/16 (матеріальна допомога в розмірі посадового окладу, яка виплачується суддям при наданні відпустки, входить до складових заробітної плати суддів), позивач зазначає про необхідність врахування матеріальної допомоги на оздоровлення в суму, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Крім того, постановою Хмельницького міськрайонного суду від 03.01.2017 у справі №686/23330/16-а зобов'язано орган Пенсійного фонду здійснити перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, яка набрала законної сили 28.02.2017 і є обов'язковою до виконання, а також обов'язковою для врахування іншими судами.
25. Суди також повинні були застосувати висновки Верховного Суду України, наведені у постановах від 17.12.2013 у справі №21-445а13, від 17.06.2014 у справі №21- 91а14, від 20.01.2015 у справі №21-251а14, від 31.05.2016 у справі №21-451а16 та висновки Верховного Суду у постановах від 06.02.2018 у справі №815/1522/17, від 23.01.2018 у справі №495/6612/16-а, від 30.01.2018 у справі №638/20628/16-а.
26. Висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у непроведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання виходячи з 90% є незаконними, оскільки не здійснюючи такий перерахунок, відповідач не виконує покладеного на нього судом обов'язку, тобто вчиняє саме бездіяльність.
27. Щодо відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача утриматися від зменшення розміру відсотків щомісячного довічного грошового утримання при його нарахуванні та перерахунках, то суди попередніх інстанцій не застосували передбачений законом ефективний спосіб захисту від систематичного порушення його прав.
28. Також позивач зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13.03.2019 у справі № 308/4431/17, визнання судом незаконними (протиправними) рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень дає підстави для стягнення з відповідача і певної суми у відшкодування моральної шкоди. За таких обставин сам факт визнання дій відповідача протиправними прямо вказує на порушення закону та безпосередній причинний зв'язок із заподіянням йому моральної шкоди.
29. У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області покликається на порушення судами норма матеріального та процесуального права.
30. Скаржник зазначає про те, що відповідно до Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» № 192 від 12.02.2015 Закон № 2453-VI викладено в новій редакції. Відповідно до Перехідних положень Закону № 2453-VI (в новій редакції) норми щодо збереження за суддями, які призначені чи обрані на посаду судді до набрання чинності цим Законом, визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом, відсутні.
Оскільки для обчислення щомісячного довічного грошового утримання зараховується лише стаж роботи на посаді судді, навчання у навчальному закладі, період проходження військової служби до стажу роботи на посаді судді не зараховується.
Звертає увагу на те, що стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді становить 23 роки 8 місяців, тому Головним управлінням Пенсійного фонду правомірно визначено розмір грошового у розмірі 86%.
Також відповідач зазначає, що правовідносини щодо порядку обчислення довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 врегульовані постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.04.2018 по справі № 686/4640/17. Тому відсутні підстави для застосування при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2019 в розмірі 90% від грошового утримання судді, як визначено в постанові Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.01.2017 у справі № 686/23330/16-а.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
31. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
(а) щодо дати, з якої необхідно здійснювати перерахунок
32. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді, так, зокрема у постановах від 11.02.2020 у справі № 200/3958/19-а, від 23.12.2020 у справі № 240/8156/19, від 04.11.2021 у справі № 240/8159/19 та від 12.07.2022 у справі № 620/1863/19, Суд дійшов наступного висновку:
« 04.12.2018 Конституційним Судом України за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.ч. 3, 10 ст.133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") ухвалено рішення №11-р/2018, відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ч.ч. 3, 10 ст. 133 Закону України від 07.07.2010 №245З-IV "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд").
<…> саме з 04.12.2018 виникає необхідність у проведенні перерахунку позивачу раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки саме з цієї дати визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ч.ч. 3, 10 ст. 133 Закону України від 07.07.2010 №245З-IV "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд"), відтак змінено розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
…
<…> перерахунок, який просить здійснити позивач за грудень 2018 року, обумовлений відновленням раніше порушених прав громадян з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення №11-р/2018, а саме 04.12.2018. Разом із тим, перерахунок, який просить здійснити позивач за січень 2019 року, обумовлений підвищенням суддівської винагороди через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно з Законом України "Про державний бюджет на 2019 рік", а дію вказаного Закону поширено на весь 2019 рік, в тому числі і на січень 2019 року, що вказує на виникнення права позивача на перерахунок довічного грошового утримання згідно із Законом України "Про державний бюджет на 2019 рік" саме з 01.01.2019, а не з місяця, наступного за місяцем, у якому відбуваються зміни.
Натомість п. 4 розділу ІІ Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) взагалі позбавляє позивача права на отримання довічного грошового утримання судді з урахуванням проведеного перерахунку у відповідності до вимог ст. 142 Закону № 1402-VIII за той місяць, коли було змінено розмір складових суддівської винагороди судді.
Вирішуючи спірні правовідносини щодо визначення часу, з якого зобов'язаний орган Пенсійного фонду здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, колегія суддів виходить з приписів ч. 3 ст. 7 КАС України, згідно з якими у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні їм суперечити, а відтак, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону необхідно застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, у спірних правовідносинах Пенсійному органу слід керуватись законом, а не підзаконними нормативно-правовими актами, які такому закону суперечать.»
33. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.
34. Враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача щодо непроведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 04.12.2018 по 31.12.2018 згідно довідки Апеляційного суду Хмельницької області від 21.12.2018 та з 01.01.2019 по 31.01.2019 згідно довідки Апеляційного суду Хмельницької області від 22.01.2019.
(б) щодо урахування матеріальної допомоги на оздоровлення
35. Верховний Суд, зокрема, у постановах від 27.02.2018 у справі №738/1343/17, від 19.11.2020 у справі № 686/7743/17, від 10.12.2020 у справі №635/3244/17, від 16.12.2020 у справі №751/4619/17, від 14.01.2021 у справі №747/484/17, від 29.01.2021 у справі №554/8466/17, від 11.05.2021 у справі № 560/3771/18, правовідносини, яких є подібними, дійшов висновку про те, що спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.
36. Отже, матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, а відтак колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, щодо незгоди із таким висновком.
37. Також безпідставними є доводи позивача щодо помилкового незастосування судом до спірних правовідносин висновків, викладених у постановах від 17.12.2013 у справі №21-445а13, від 17.06.2014 у справі №21-91а14, від 20.01.2015 у справі №21-251а14, від 31.05.2016 у справі №21-451а16 та висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23.01.2018 у справі №495/6612/16-а, від 30.01.2018 у справі №638/20628/16-а, від 06.02.2018 у справі №815/1522/17, від 18.12.2018 у справі №816/301/16, оскільки такі ухвалені за інших фактичних обставин, які не є подібними до тих, що виникли у спірних правовідносинах у цій справі.
Зокрема, предметом позову у справі №21-445а13 було здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру»;
у справі №21-91а14 - проведення перерахунку та виплати недоплаченої суми заробітної плати, відпускних, інших виплат, що підлягають виплаті, виходячи з посадового окладу, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років відповідно до статті 44 Закону України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ «Про статус суддів»;
у справі №21-251а14 - скасування вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією цільового та законного використання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині проведення розрахунку сум індексації щомісячних страхових виплат потерпілим особам та особам, які мають на це право;
у справі №21-451а16 - визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення; стягнення з Державного бюджету України заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість;
у справах №495/6612/16-а та №638/20628/16-а - зобов'язання пенсійного органу здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»;
у справі №815/1522/17 - стягнення заборгованості по відшкодуванню виплат різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих норм;
у справі №816/301/16 - зобов'язання нарахувати та виплатити надбавку за вислугу років, недоплачені суми заробітної плати за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, доплату за кваліфікаційний клас, премії, індексації доходу, інші нарахування.
Натомість у справі, що розглядається, предметом позову є перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, при цьому спеціальним законом визначено склад суддівської винагороди, який застосовується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
38. Колегія суддів вважає безпідставними твердження позивача про те, що питання права на включення до довічного грошового утримання сум отриманої ним матеріальної допомоги на оздоровлення вже вирішувалось в іншому судовому процесі, а тому не потребує окремого доказування, оскільки судовими рішеннями у справі №686/23330/16-а вирішувались вимоги позивача за певні періоди до моменту виникнення спірних у цій справі правовідносин, а резолютивні частини зазначених судових рішень не містять зобов'язання для відповідача виконувати їх (рішення) при наступних перерахунках довічного грошового утримання позивача.
39. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №1.380.2019.004972 та від 11.05.2021 у справі № 560/3771/18.
40. Щодо відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача утриматися від зменшення розміру відсотків щомісячного довічного грошового утримання при його нарахуванні та перерахунках, то суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що захисту підлягають лише порушені права, а тому суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє.
(в) щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 86%, а не 90%
41. Як встановлено судами попередніх інстанцій, визначаючи щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 86% суддівської винагороди, пенсійний орган виходив з того, що стаж роботи позивача на посаді судді становить 23 роки 8 місяців 13 днів.
42. Однак, як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, постановою Хмельницького міськрайонного суду від 21.08.2006 було встановлено право позивача на зарахування до його стажу роботи періоду служби в ДРА з 26.04.1980 по 21.11.1981 та постановою Хмельницького міськрайонного суду від 03.01.2017 у справі № 686/23330/16-а встановлено право ОСОБА_1 на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% від суддівської винагороди, враховуючи необхідність зарахування до стажу роботи військової служби.
43. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення розміру суддівської винагороди при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% до 86%.
44. Водночас, позивач у касаційній скарзі зазначає про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у не проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання виходячи з 90%. Колегія суддів вважає, що судами визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано вчинити дії, а саме провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з 90%, що є належним захистом прав позивача.
45. Також колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача утриматися від зменшення розміру відсотків щомісячного довічного грошового утримання при його нарахуванні та перерахунках, оскільки згідно положень КАС України, захисту підлягають лише порушені права.
(г) щодо стягнення моральної шкоди
46. Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
47. За загальним правилом, яке встановлено у статті 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
48. Згідно з частиною другою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 Цивільного кодексу України).
49. Суди попередніх інстанцій оцінили докази та встановили відсутність доказів заподіяння моральної шкоди.
50. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права. Відтак колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо помилковості відповідних висновків судів попередніх інстанцій.
51. Також колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача у касаційній скарзі на неврахування судами під час ухвалення рішення висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13.03.2019 у справі №308/4431/17, оскільки така ухвалена за інших фактичних обставин, які не є подібними до тих, що виникли у спірних правовідносинах у цій справі. Зокрема, під час розгляду цієї справи судами встановлено, відсутність доказів щодо завдання позивачу моральної шкоди. Натомість з постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №308/4431/17 не вбачається встановлення судами подібних обставин.
52. Відповідно до частин першої - третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
53. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
54. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
55. Оскільки суди попередніх інстанцій повно встановили обставини справи, проте відмовляючи в частині задоволення позовних вимог щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 04.12.2018 по 31.12.2018 згідно довідки Апеляційного суду Хмельницької області від 21.12.2018 та з 01.01.2019 по 31.01.2019 згідно довідки Апеляційного суду Хмельницької області від 22.01.2019, невірно застосували норми матеріального права, їх рішення підлягають скасуванню у цій частині з ухваленням нового - про задоволення позовних вимог.
56. Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних щодо дати, з якої необхідно здійснювати перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та в цій частині прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яка полягає у непроведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року у зв'язку із зміною суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року, згідно довідки Апеляційного суду Хмельницької області від 21 грудня 2018 року та з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року у зв'язку із зміною з 01 січня 2019 року суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року №2629-VІІІ, згідно довідки Апеляційного суду Хмельницької області від 22 січня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 04 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року у зв'язку із зміною суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року, з урахуванням довідки Апеляційного суду Хмельницької області від 21 грудня 2018 року та з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року у зв'язку із зміною з 01 січня 2019 року суддівської винагороди судді Апеляційного суду Хмельницької області на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року №2629-VІІІ, з урахуванням довідки Апеляційного суду Хмельницької області від 22 січня 2019 року.
В іншій частині рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року у справі № 560/1080/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб