29 листопада 2022 року
м. Київ
справа №300/1218/22
адміністративне провадження № К/990/32438/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє директор Благодійної організації «Благодійний фонд» «Українська благодійницька мережа» Футерко Василь Любомирович та ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 у справі №300/1218/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє директор Благодійної організації «Благодійний фонд» «Українська благодійницька мережа» Футерко Василь Любомирович, і ОСОБА_3 до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити рішення,
У березні 2022 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в інтересах яких діє директор Благодійної організації «Благодійний фонд» «Українська благодійна мережа» Футерко В.Л., і ОСОБА_3 звернулися до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації, в якому позивачі просили визнати протиправною бездіяльність Департаменту щодо належного розгляду звернень ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 щодо забезпечення їх соціальною послугою підтриманого проживання осіб похилого віку і осіб з інвалідністю за рахунок бюджетних коштів з 01.01.2022; зобов'язати Департамент прийняти рішення про надання ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 соціальної послуги підтриманого проживання осіб похилого віку і осіб з інвалідністю за рахунок бюджетних коштів з 01.01.2022 до моменту настання підстав для припинення надання такої соціальної послуги, визначених Законом України «Про соціальні послуги» (далі - Закон № 2671-VIII).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2022, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту щодо належного розгляду звернень ОСОБА_3 від 03.10.2021 і Благодійної організації «Благодійний фонд» «Українська благодійна мережа», поданого в інтересах недієздатних ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , від 06.10.2021 за №35-25/21 про забезпечення їх соціальною послугою підтриманого проживання осіб похилого віку і осіб з інвалідністю за рахунок бюджетних коштів з січня 2022 року.
Зобов'язано Департамент розглянути звернення ОСОБА_3 від 03.10.2021 і Благодійної організації «Благодійний фонд» «Українська благодійницька мережа», поданого в інтересах недієздатних ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , від 06.10.2021 за №35-25/21, з дотриманням вимог пункту 4 частини 4 статті 11 Закону № 2671-VIII, абзацу 2 пункту 3, пункту 15 "Порядку організації надання соціальних послуг", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 №587 (далі - Порядок №587), статті 7 Закону України "Про звернення громадян" (далі - Закон №393/96-ВР), і з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, позивачі звернулись із касаційною скаргою, в якій просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження у справі, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про наступне.
Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Як вбачається з тексту судового рішення, судом першої інстанції справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
За змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
З урахуванням предмету спору та обставин справи, справа в силу пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності та розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
На обґрунтування підстав відкриття касаційного провадження відповідач посилається на приписи підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Так, процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи незначної складності можуть переглядатися в касаційному порядку.
Якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджувані питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Цитування положень підпункту "в" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а саме те, що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу з означеним у скарзі предметом спору не містять обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії суспільно чи винятково значимих.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а", "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, підстави непогодження з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Що стосується посилань скаржника на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, слід також зазначити, що оцінка наявності підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є вторинною від наявності права на касаційне оскарження судових рішень у справах саме незначної складності.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Таким чином, оскільки оскаржуване судове рішення прийняте у справі незначної складності, а передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і належні обґрунтування щодо їх наявності не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє директор Благодійної організації «Благодійний фонд» «Українська благодійницька мережа» Футерко Василь Любомирович та ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2022 у справі № 300/1218/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2, в інтересах яких діє директор Благодійної організації "Благодійний фонд" "Українська благодійницька мережа" Футерко Василь Любомирович, і ОСОБА_3 до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити рішення.
Надіслати скаржникам копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій А.І. Рибачук