Господарський суд Харківської області 29 листопада 2022 року м. Харків
справа № 922/491/22
склад суду:суддя Бринцев О.В.
секретар судового засідання:Гула Д.В.
позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "УЛЬТРАМАРІН ТРЕЙДИНГ"
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "САН ОЙЛ"
вимоги позивача:стягнення 1.180.679,66 грн
представник позивача:не з'явився
представник відповідача:не з'явився
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар (нафтопродукти) на підставі договору поставки нафтопродуктів, а також пеню, штраф, відсотки річних та інфляційні нарахування.
1.2. Відповідач проти наявності заборгованості за договором не заперечує, але просить зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. Між ТОВ «ТД «Сан Ойл» (покупець) та ТОВ «Ультрамарін Трейдинг» (постачальник) був укладений Договір поставки нафтопродуктів від 17.03.2021 №17032021/У/Б/3 (далі - Договір). За умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (товар) на базисі поставки, в кількості, в асортименті, за цінами та термінами поставки відповідно до умов Договору та Додатків до нього, які є невід'ємною частиною Договору.
2.2. На виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 4.686.897,20 грн з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти).
2.3. Поставлений позивачем товар був частково оплачений відповідачем на суму 4.155.034,00 грн про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення.
2.4. Як зазначає позивач станом на дату звернення до суду з даним позовом заборгованість відповідача за Договором складає 531.863,20 грн.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача 531.863,20грн - основного боргу, 27.257,55 грн - інфляційних нарахувань, 10.357,42 грн - 3% річних, 57.936,60 грн - пені, 553.264,89 грн - штрафу.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 193, 222 ГК України, статті 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 629, 665, 691, 692, 712 ЦК України.
3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача щодо сплати повної вартості поставленого позивачем товару.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач проти заборгованості за Договором не заперечує та просить суд зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій. Також зазначає, що позивачем безпідставно нарахований відповідачеві штраф починаючи з 11-го дня з моменту поставки, хоча таке нарахування повинно здійснюватись починаючи з 25-го дня затримки оплати за товар.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.02.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/491/22.
5.2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.04.2022 у зв'язку із запровадженням з 24.02.2022 на території України воєнного стану та у зв'язку з проведенням активних бойових дій у м. Харкові розгляд справи №922/491/22 відкладено.
5.3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.09.2022 призначено підготовче судове засідання у справі №922/491/22.
5.4. Ухвалою господарського суду, яка занесена до протоколу підготовчого засідання від 01.11.2022, було закрито підготовче провадження та призначено справу №922/491/22 до судового розгляду по суті.
6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- Чи були порушені відповідачем обов'язки за Договором? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?
- Чи правильно виконані розрахунки пені, штрафу відсотків річних та інфляційних нарахувань?
- Чи є підстави для зменшення штрафних санкцій?
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ УМОВ УКЛАДЕНОГО ДОГОВОРУ.
7.1. Позивач стверджує, що відповідачем були порушені умови Договору в частині повної оплати вартості поставленного товару.
7.2. Суд погоджується з цими твердженнями позивача з огляду на наступне.
7.3. Відповідно до частини першої статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
7.4. У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
7.5. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
7.6. Як було зазначено вище, на виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 4.686.897,20 грн з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти). Поставлений позивачем товар був оплачений відповідачем лише частково на суму 4.155.034,00 грн. Залишок заборгованості складає 531.863,20 грн.
7.7. Зазначена обставина відповідачем визнається, у зв'язку з чим не підлягає доведенню з огляду на приписи частини першої статті 75 ГПК України (обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом).
7.8. Після відкриття провадження в даній справі відповідачем була частково сплачена заборгованість за Договором на суму 100.000,00 грн, що підтверджується наданими копіями платіжних доручень.
7.9. У відповідності до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Таким чином, оскільки між сторонами відсутній предмет спору в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором у розмірі 100.000,00 грн, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в цій частині вимог.
7.10. В решті суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для часткового задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором у розмірі 431.863,20 грн.
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЧАСТКОВЕ СТЯГНЕННЯ ПЕНІ, ШТРАФУ, ВІДСОТКІВ РІЧНИХ ТА ІНФЛЯЦІЙНИХ НАРАХУВАНЬ.
8.1. Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 27.257,55 грн - інфляційних нарахувань, 10.357,42 грн - 3% річних, 57.936,60 грн - пені, 553.264,89 грн - штрафу.
8.2. Суд вважає, що зазначені суми нараховані позивачем відповідачеві частково обґрунтовано. Підставами такого висновку є наступне.
8.3. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частини перша статті 216 ГК України).
8.4. Пеня та штраф за порушення строку виконання зобов'язання встановлена пунктом 8.2. Договору. Згідно з ним у разі порушення покупцем строків здійснення взаєморозрахунків за поставлений товар, покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, яка діяла в період дії прострочення, за кожен день прострочення оплати. У разі порушення термінів оплати поставленого товару покупцем більш ніж на 10 (десять) календарних днів, постачальник має право, окрім пені, стягнути з покупця штраф у розмірі 15% від розміру несвоєчасного оплаченого товару.
8.5. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
8.6. Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, свідчать про правомірність нарахування відповідачеві пені, штрафу, 3% річних та інфляційних нарахувань.
8.7. Перевіркою наданих розрахунків пені, штрафу, 3% річних та інфляційних нарахувань судом встановлено, що позивачем допущені помилки під час їх нарахування, а саме:
- під час нарахування пені та 3% річних за видатковими накладними від 10.04.2021 №№458, 459, 460; від 11.04.2021 №№461, 462, 463, 464; від 29.05.2021 №№895, 896, 897, 898, 899, 900, 901; від 20.06.2021 №№1058, 1059; від 24.07.2021 №№1447, 1448, 1449, 1450; від 01.08.2021 №№1500, 1501, 1562, 1563, 1564, 1568, 1569; від 28.09.2021 №№1845, 1846; від 18.09.2021 №№2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016 2017; від 19.09.2021 №2018 позивачем не враховані положення частини п'ятої статті 254 ЦК України (якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день). Оскільки останній день оплати (згідно з пунктом 7.11. Договору не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання) за цими видатковими накладними припадав на вихідний день;
- позивач безпідставно нараховує відповідачеві штраф з 11-го дня після отримання товару, оскільки з урахуванням пунктів 7.11., 8.2. Договору право нараховувати штраф у розмірі 15% виникає тільки на 11 календарний день після закінчення 14-ти денного строку, відведеного на оплату отриманого товару;
- позивач безпідставно здійснює нарахування інфляційних за кожний день місяця в якому було прострочення. Проте, індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
8.8. З огляду на вимоги статей 79, 86, частини п'ятої статті 236, статті 237 ГПК України, господарський суд у вирішенні спору має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.
8.9. На підставі викладеного, здійснивши перерахунок пені, штрафу, 3% річних та інфляційного нарахувань у відповідності до приписів чинного законодавства, суд зазначає, що їх арифметично вірний розмір становить: пеня - 55.803,12 грн; штраф - 377.218,04 грн; 3% річних - 10.084,86 грн. При цьому інфляційні нарахування підлягають стягнення в сумі, котра не виходить за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 ГПК України), а саме 27.257,55 грн, оскільки за розрахунком суду їх розмір становить 31.891,61 грн.
8.10. В іншій частині пеня (2.133,48 грн), штраф (176.046,85 грн) та 3% річних (272,56 грн) нараховані безпідставно.
9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЗМЕНШЕННЯ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ.
9.1. Відповідач просить суд зменшити суму штрафних санкцій на 50%. В обґрунтування зменшення посилається на те, що загальний розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій (пеня та штраф) перевищують суму заборгованості за Договором та є неспівмірно високими. На думку відповідача штрафні санкції мають не меті в першу чергу стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання і не можуть лягати непомірним тягарем на боржника й бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
9.2. Частиною першою статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. У частині третій статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
9.3. Неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може бути непомірним тягарем для споживача і джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора (рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013). Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення.
9.4. Основними засадами цивільних правовідносин є справедливість, добросовісність, розумність (п.6 ст.3 ЦК України).
9.5. У відповідності до наведених правових норм інститут зменшення неустойки (пені та штрафу) є механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання. Він покликаний протидіяти необґрунтованому збагаченню однією із сторін за рахунок іншої. Цей інститут спрямований на забезпечення цивільно-правових принципів рівності і балансу інтересів сторін. Право на зменшення пені направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладені договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
9.6. При цьому ні у зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
9.7. З матеріалів справи та з пояснень представників сторін суд приходить до висновку про обґрунтованість тверджень відповідача про те, що наразі існують об'єктивні обставини, які в сукупності свідчать про те, що належні до сплати штрафні санкції є надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. Їх сплата не відповідатиме принципам розумності, добросовісності, справедливості цивільного законодавства. Стягнення пені та штрафу в заявленому розмірі призведе до порушення балансу майнових інтересів сторін зобов'язання, спотворить мету неустойки, перетворивши її зі стимулу належного виконання зобов'язань на спосіб отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, ставши при цьому непомірним тягарем для боржника (відповідача).
9.8. В аспекті права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд звертає увагу на наступні обставини та вважає за необхідне використати надане національним законодавством України право суду на зменшення розміру штрафних санкцій.
9.9. Об'єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги всі обставини неналежного виконання зобов'язання відповідачем, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що:
1) під час розгляду справи відповідачем частково сплачено заборгованість за Договором на суму 100.000,00 грн;
2) загальний розмір пені та штрафу за прострочення виконання зобов'язання складає 100,27% (433.021,16 грн) від основного зобов'язання (431.863,20 грн), що є явно неспівмірним з допущеним порушенням;
3) судом також враховано, що пеня та штраф є лише санкціями за невиконання зобов'язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може, тому при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані;
4) більше того, позивачем заявлено до стягнення, а також визнано судом частково правомірними вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, які в певній мірі компенсують втрати відповідача від прострочення.
9.10. Отже, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне зменшити визнаний судом обґрунтованим розмір пені та штрафу на 50%, а саме: пені до 27.901,56 грн та штрафу до 188.609,02 грн.
9.11. Таке зменшення розміру штрафних санкцій суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.
10. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЧАСТКОВЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.
10.1. Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача заборгованості за Договором у наступних розмірах: 431.863,20грн - основний борг, 27.257,55 грн - інфляційні нарахування, 10.084,86 грн - 3% річних, 27.901,56 грн - пеня, 188.609,02 грн - штраф.
10.2. В частині стягнення пені в розмірі 30.035,04 грн, штрафу в розмірі 364.655,87 грн та 3% річних у сумі 272,56 грн суд відмовляє, в т.ч. у зв'язку зі зменшенням розміру штрафних санкцій на 50%.
10.3. В частині стягнення основного боргу в розмірі 100.000,00 грн провадження у справі підлягає закриттю.
11. СУДОВІ ВИТРАТИ.
11.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
11.2. Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
11.3. Таким чином, витрати зі сплати судового збору в розмірі 13.533,40 грн покладається на відповідача, в іншій частині (4.176,79 грн) залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «САН ОЙЛ» (61058, м. Харків, вул. Роллана Ромен, буд. 12, код ЄДРПОУ 39197130) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛЬТРАМАРІН ТРЕЙДИНГ» (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77, поверх 8, офіс 33, код ЄДРПОУ 43607707)
- основний борг - 431.863,20 грн;
- інфляційні нарахування - 27.257,55 грн;
- 3% річних - 10.084,86 грн;
- пеню - 27.901,56 грн;
- штраф - 188.609,02 грн;
- витрати зі сплати судового збору - 13.533,40 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
5. В частині стягнення основного боргу в розмірі 100.000,00 грн провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Східного апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 01.12.2022.
Суддя Бринцев О.В.