79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.11.2022 Справа № 914/4064/21(462/5446/21)
Господарський суд Львівської області у складі судді Морозюка А.Я.,
за участю секретаря Кучинської О.Д.
розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 , м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”, м. Львів
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фізична особа-підприємець Кульматицька Наталія Михайлівна, м. Львів
про: стягнення 56 086 грн. 80 коп. - заборгованості та 10 000 грн. 00 коп. - моральної шкоди
у межах справи № 914/4064/21
за заявою: Фізичної особи-підприємця Когута Олега Степановича, м. Львів
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”(79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд.31, офіс 32, ідентифікаційний код 38098866)
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Історія розгляду справи.
ОСОБА_1 звернувся до Залізничного районного суду м. Львова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фізичної особи-підприємця Кульматицької Наталії Михайлівни, про відшкодування вартості ненаданих туристичних послуг в розмірі 56 086 грн. 80 коп. та стягнення 10 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, за невиконання договору №PIR18060B5 на туристичне обслуговування від 15.01.2020 р.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 26.10.2021 р. позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фізична особа-підприємець Кульматицька Наталія Михайлівна, про повернення коштів та відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів” на користь ОСОБА_1 відшкодування вартості ненаданих туристичних послуг в розмірі 56 086 грн. 80 коп., згідно договору №PIR18060B5 на туристичне обслуговування від 15.01.2020 р. та 5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди; Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів” у дохід держави судовий збір в розмірі 908,00 грн.; У решті позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 10.11.2021 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів” на користь ОСОБА_1 10 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Львівського апеляційного суду в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 24.06.2022 рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26.10.2021 року скасовано. Справу №462/5446/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фізична особа-підприємець Кульматицька Наталія Михайлівна, про повернення коштів та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, постановлено передати до Господарського суду Львівської області, на розгляді якого перебуває справа №914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу №462/5446/21 передано судді Морозюку А.Я., в провадженні якого перебуває справа №914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”.
Ухвалою суду від 26.07.2022 р. прийнято справу №462/5446/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Фізичної особи-підприємця Кульматицької Наталії Михайлівни, про відшкодування вартості ненаданих туристичних послуг в розмірі 56 086 грн. 80 коп. та стягнення 10 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, за невиконання договору №PIR18060B5 на туристичне обслуговування від 15.01.2020 р., до розгляду за правилами загального позовного провадження в межах справи №914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”; підготовче засідання призначено на 13.09.2022 р.; встановлено учасникам справи строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення, пояснення.
Ухвалою суду від 13.09.2022, врахувавши неявку в судове засідання усіх учасників справи, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 25.10.2022 р.
Ухвалою суду від 25.10.2022 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 22.11.2022 р. Також 25.10.2022 винесено ухвалу про виправлення описки в ухвалах Господарського суду Львівської області від 26.07.2022 та від 13.09.2022 у справі 914/4064/21(462/5446/21), допущену в прізвищі позивача, а саме замість прізвища Тимощук читати Тимошук.
В судове засідання 22.11.2022 р. ніхто з учасників справи не з'явився, причин неявки учасники справи не повідомили.
Суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши, що сторонам у справі були створені всі необхідні можливості для подання доказів та пояснень на підтвердження своїх вимог та заперечень, взявши до уваги встановлені Господарським процесуальним кодексом України строки розгляду справи, дійшов висновку про прийняття рішення у справі.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 15.01.2020 р. між позивачем та третьою особою (турагентом), яка діяла від імені відповідача(туроператора), укладено договір на туристичне обслуговування №PIR18060В5, на підставі якого туроператор зобов'язався забезпечити через турагента замовнику надання комплексу туристичних послуг. Однак через пандемію коронавірусу первісно запланований тур було скасовано, а позивачу видано ваучер №00140 на виплачену суму за скасованою заявкою №PIR18060В5. В подальшому Додатком №1 від 27.05.2021 обумовлено тур до Греції у період з 24.06.2021 по 03.07.2021, загальною вартістю 63 049,00 грн. грн. На виконання умов договору позивач протягом січня 2020 - червня 2021 оплатив повну вартість туру, згідно квитанцій, що додаються. Проте 17.06.2021 від турагента позивачу стало відомо, що тур анульовано. Однак грошові кошти за туристичні послуги відповідач не повернув, хоча позивач звертався із заявою про повернення коштів в сумі 63 049,00 грн. Також позивач зазначив, що турагент 08.07.2021 повернув позивачу частину сплачених коштів, що становила її винагороду.
Відтак, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором на туристичне обслуговування №PIR18060В5 від 15.01.2020 р., позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за ненадані туристичні послуги у сумі 56 086,80 грн., а також посилаючись на ст. 23 ЦК України, ст. 33 Закону України “Про туризм”, ст.22 Закону України “Про захист прав споживачів” 10 000,00 грн. моральної шкоди.
Позиція відповідача.
Відповідач у строк, визначений ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.07.2022 р., відзиву на позовну заяву суду не надав, в жодне із судових засідань, призначених господарським судом, не з'явився.
У відзиві на позовну заяву (яку відповідач подавав до Залізничного районного суду м. Львова, том-1, а.с. 59-64), заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” на підставі агентського договору № МZТ/GR-Lvo/16 з реалізації туристичного продукту та окремих туристичних послуг від 04.01.2016 р., укладеного з Грецькою компанією Mouzenidis Travel А.Е., здійснює посередницьку (представницьку) діяльність із надання туристичних продуктів від імені та в інтересах Туристичної компанії - нерезидента. На підставі Агентського договору на реалізацію туристичного продукту №АДТА/17-LVO.00387 від 15.03.2017 р., укладеного між відповідачем та третьою особою ФОП Кульматицькою Н.М., останній було надано право реалізації на території України туристичних продуктів грецького туроператора нерезидента Mouzenidis Travel А.Е. За заявкою на бронювання PIR18060В5 третьою особою укладено з позивачем договір №PIR18060В5 на туристичне обслуговування від 15.01.2020 р., з преамбули якого чітко вбачається, що відповідач діє за даним договором в інтересах туристичної компанії Mouzenidis Travel А.Е., яка безпосередньо надає туристичний продукт. Вартість туристичного продукту за заявкою PIR18060В5 в сумі 56 067,80 грн. була перерахована третьою особою на рахунок відповідача, і отримані кошти ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” були своєчасно перераховані туроператору-нерезиденту. 11.03.2020 р. було оголошено пандемію СОVID-19 та 16.09.2020 за заявкою PIR18060В5 заявнику було видано ваучер туроператором Mouzenidis Travel А.Е. Окрім цього, відповідач не міг передбачити обмеження для в'їзду в країни Євросоюзу громадян України та прийняття Урядом Грецької Республіки закону, що дозволяє не повертати кошти за скасовані тури, а видавати ваучери. Таким чином, оскільки ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” є посередником, та отримані кошти від позивача перерахувало на користь Mouzenidis Travel А.Е., тому обов'язок щодо повернення коштів виникає у нерезидента. Відтак відсутні правові підстави для стягнення з відповідача грошових коштів за ненадані турпослуги.
Щодо моральної шкоди то відповідач зазначив, що в позовній заяві позивач не вказав на характер страждань, які він поніс, не зазначив негативних наслідків, яких він зазнав. Відтак відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (ФОП Кульматицька Н.М.).
Від третьої особи письмових пояснень на адресу суду не надходило. У судові засідання ФОП Кульматицька Н.М. чи її представник не з'являлись.
Позиція суду щодо підсудності даного спору господарському суду:
Правовою підставою для розгляду вказаного спору в межах справи № 914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів” є положення ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, Господарським судом Львівської області розглядається справа № 914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”.
Ухвалою суду від 01.02.2022 р. відкрито провадження у справі; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Гаврилюка Олександра Романовича.
Ухвалою суду від 05.04.2022 р. визначено розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів на загальну суму 1 057 107 грн. 87 коп., що підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”.
Постановою Господарського суду Львівської області від 04.10.2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів” визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Гаврилюка Олександра Романовича.
Повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів” банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 05.10.2022 р. за № 69339.
На даний час справа № 914/4064/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів” перебуває в ліквідаційній процедурі.
Приймаючи рішення у даній справі, суд встановив наступні обставини та виходив з наступних мотивів.
15.01.2020 року між ОСОБА_1 (замовником) та ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” (туроператором), від імені, за рахунок та за дорученням якого на підставі агентського договору діяла ФОП Кульматицька Н.М. (турагент), було укладено договір на туристичне обслуговування №PIR18060В5.
Умовами вказаного договору №PIR18060В5 від 15.01.2020 року визначено, зокрема: (п. 1.2) туроператор через турагента зобов'язався забезпечити надання комплексу туристичних послуг (турпородукт) замовнику (позивачу), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги; (п.1.3.) споживчі властивості турпродукту вказані в підтвердженні заявки та рахунку на оплату послуг, які є невід'ємною частиною договору; (п. 1.7) замовник при посередництві турагента доручає туроператору представляти інтереси його та/або туристів, при подачі документів до Консульської установи країни-подорожі (візового центру) та оплаті послуг для оформлення та отримання в'їзних віз для замовника та/або туристів; (п.5.1.) туроператор зобов'язується забронювати та надати замовнику турпродукт (пакет туристичних послуг та пов'язаних послуг) замовлених замовником у повному обсязі, в кількості, якості та у визначені цим договором терміни, про які сторони попередньо домовилися, за умови, повної сплати вартості турпродукту замовником безпосередньо або через тур агента у строки встановлені договором та додатками до нього; (п.5.3.) туроператор зобов'язується у випадку виникнення обставин, що роблять неможливим надання замовнику послуг з вини туроператора (за винятком форс-мажорних обставин та відмов консульських установ у видачі віз замовнику та/або особам, які з ним подорожують), у разі невжиття заходів для заміни замовлених послуг на альтернативні, повернути кошти, оплачені замовником за винятком фактично понесених туроператором або турагентом витрат; (10.2.) у випадку ненадання чи неналежного надання замовнику належно оплачених туристичних послуг, туроператор зобов'язується відшкодувати йому вартість ненаданих чи неналежно наданих послуг, за винятком випадків коли ненадання послуг відбулося з вини замовника та в інших, передбачених цим договором випадках.
Однак, як зазначено у позовній заяві, у зв'язку із ситуацією, яка склалася внаслідок пандемії СОVID-19, замовлений позивачем тур було скасовано. Натомість позивачу вручено ваучер №00140 від 16.09.2020, із змісту якого вбачається, що: ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів”, діючи від імені та за дорученням туристичної компанії Mouzenidis Travel А.Е., підтверджує видачу замовнику за скасованою заявкою PIR18060В5 ваучеру на виплачену ним грошову суму, за вирахуванням фактично понесених витрат туроператора, в розмірі 26 180,00 грн.; Ваучер дійсний та може бути використаний протягом 18 місяців з дати скасування (відмови/ануляції) туру; Дата скасування туру 15.09.2020 р.; Ваучер дійсний до 14.03.2022 р.
В подальшому, згідно доданого до позовної заяви Додатку № 1 до договору на туристичне обслуговування № PIR18060В5 від 15.01.2020 року з Тимошук Р.Є. було обумовлено тур до Греції, у період з 24.06.2021 по 03.07.2021, загальною вартістю тур продукту 63 049,00 грн. та терміном оплати до 01.06.2021.
До позовної заяви додано платіжні доручення якими підтверджено, що позивачем у період з січня 2020 року по червень 2021 року сплачено турагенту (третій особі ФОП Кульматицькій Н.М.) повну вартість турпродукту на загальну суму 63 049,00 грн.
Проте, як зазначено у позовній заяві, згідно повідомлення туроператора від 17.06.2021, замовлена позивачем туристична послуга з організації подорожі до Греції у період з 24.06.2021 по 03.07.2021 року, була скасована, у зв'язку з чим позивач звернувся до турагента ФОП Кульматицької Н.М. із заявою від 21.06.2021 про повернення коштів, сплачених за договором №PIR18060В5 від 15.01.2020 в розмірі 63 049,00 грн.
До позовної заяви додано банківську виписку по особовому рахунку від 08.07.2021 р. з даними про те, що ФОП Кульматицькій Н.М. повернула Тимошуку Р.Є. кошти по договору №PIR18060В5 від 15.01.2020 в розмірі 6 962,20 грн., про що також позивач вказав у позовній заяві.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” здійснює посередницьку (представницьку)діяльність із надання туристичних продуктів від імені та в інтересах туристичної компанії Mouzenidis Travel А.Е. (Грецька Республіка), та що з метою надання туристичних послуг всі кошти за заявкою PIR18060В5 були своєчасно перераховані туроператору - нерезиденту Mouzenidis Travel А.Е., тому відповідач не має обов'язку з повернення відсутніх у нього грошових коштів.
Згідно зі ст. 5 Закону України “Про туризм”, туристичні оператори - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.
Частинами 1-3 ст. 20 Закону України “Про туризм” встановлено, що за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
За нормами ч. 12 ст. 20 Закону України “Про туризм” туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування.
Договір № PIR18060В5 від 15.01.2020 року укладено позивачем (через турагента) саме з відповідачем, який відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, здійснює свою діяльність як туристичний оператор (79.12). За умовами договору саме туроператора зобов'язано, у випадку виникнення обставин, що роблять неможливим надання замовнику послуг з вини туроператора, повернути оплачені замовником кошти (п. 5.3), та нести відповідальність за ненадання чи неналежне надання замовнику належно оплачених туристичних послуг (п. 10.2).
Все вищенаведене спростовує твердження відповідача про те, що ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” не є відповідальною особою за даним позовом, так як виконувало лише представницькі послуги та діяло не від свого імені, а від імені туроператора-нерезидента Грецької компанії Mouzenidis Travel S.A., яка безпосередньо надає туристичний продукт
Таким чином, виходячи з матеріалів справи, туристичні послуги відповідно до умов договору № PIR18060В5 від 15.01.2020 року мав надавати саме туроператор, в даному випадку ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів”, з яким позивачем був укладений договір на туристичне обслуговування. За таких обставин, саме ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” повинен нести відповідальність за порушення умов договору № PIR18060В5 від 15.01.2020 року (подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові №559/1604/18 від 30 серпня 2021 року).
Згідно з ч. 11 ст. 20 Закону України “Про туризм” туроператор зобов'язаний, у разі неможливості надати туристичного продукту, відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.
Частиною 9 ст. 20 Закону України “Про туризм” визначено, що туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про захист прав споживачів” споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Згідно ч. 2 ст. 10 Закону України “Про захист прав споживачів” якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, ТзОВ “Музенідіс Тревел Львів” порушило умови договору на туристичне обслуговування № PIR18060В5 від 15.01.2020 року, оскільки матеріалами справи підтверджується і сторонами не заперечується той факт, що туристичні послуги за згаданим договором позивачу надані не були, а сплачені кошти в розмірі 56 086,80 грн. відповідач не повернув.
Таким чином позовна вимога про стягнення з відповідача 56 086 грн. 80 коп. вартості ненаданих туристичних послуг є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 25 Закону України “Про туризм” встановлено, що туристи мають право на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення; при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Пунктом 9 постанови Пленуму ВСУ “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995 р. роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Судом встановлено, що з вини відповідача позивач був позбавлений відпочинку, який планувався ним спочатку у 2020 році, а в подальшому був перенесений на 2021 рік, тому суд вважає доведеним факт спричинення позивачу неправомірними діями відповідача моральної шкоди. Разом з тим, визначаючи розмір компенсації моральної шкоди позивачу, суд врахувавши обсяг немайнових втрат (їх тривалість), характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач у зв'язку з порушенням його прав, та виходячи з принципу розумності, виваженості та справедливості вважає обгрунтованим розмір такої компенсації у 5 000,00 грн.
Відтак позовна вимога в частині стягнення моральної шкоди задовольняється частково у розмірі 5 000,00 грн. У стягненні решти моральної шкоди в розмірі 5 000, 00 грн. слід відмовити.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ( п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України”).
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень
В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З врахуванням всього вищенаведеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: в частині стягнення з відповідача на користь позивача 56 086,80 грн. заборгованості за ненадані туристичні послуги та 5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке:
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів” споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Відповідно до ч.2 ст.129 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Оскільки позивач від сплати судового збору у розглядуваній справі звільнений, судовий збір в розмірі 2 270,00 грн. покладається на відповідача та підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України.
Докази про сплату учасниками справи інших судових витрат чи докази судових витрат, які сторона має сплатити у зв'язку з розглядом даної справи, суду не надано, і такі в матеріалах справи відсутні.
Виходячи із усього вищенаведеного, керуючись ст.ст. 13,74,76-79,86,123,129,236-241, 327 ГПК України, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”(79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд.31, офіс 32, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38098866) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) 56 086 грн. 80 коп. - заборгованості за ненадані туристичні послуги та 5 000 грн. 00 коп. - моральної шкоди.
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Музенідіс Тревел Львів”(79039, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд.31, офіс 32, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38098866) в дохід Державного бюджету України 2 270 грн. 00 коп. - судового збору.
5. Накази, відповідно до ст. 327 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 01.12.2022.
Суддя Морозюк А.Я.