Справа № 751/2371/22 Головуючий у 1 інстанції Деркач О. Г.
Провадження № 33/4823/552/22
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП.
01 грудня 2022 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю захисника - адвоката Левошко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Левошко Я.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2022 року, -
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючий,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 496,20 грн.
Як встановив суд, 09 липня 2022 року, о 22 год. 18 хв. в м. Чернігові по вул. Івана Мазепи, буд. 65, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21114, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погодившись із рішенням суду, захисник - адвокат Левошко Я.В. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, просила постанову суду першої інстанції скасувати як незаконну та закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях її підзахисного складу даного адміністративного правопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова винесена із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що під час розгляду справи в місцевому суді були порушені права її підзахисного, оскільки розгляд справи в порушення вимог ст. 268 КУпАП було здійснено без його участі, що позбавило останнього можливості надати свої пояснення з приводу даних обставин події. Акцентує увагу на тому, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, та не мав жодних ознак сп'яніння, які б давали підстави для проходження такого огляду.
Одночасно захист звернувся до суду із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних на те причин.
Заслухавши пояснення захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст.289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити строк на звернення до суду.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 2 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинене повторно протягом року.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №228680 від 09.07.2022, ОСОБА_1 09 липня 2022 року, о 22 год. 18 хв. в м. Чернігові по вул. Івана Мазепи, буд. 65, керував транспортним засобом ВАЗ 21114, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Викладені у даному протоколі факти ОСОБА_1 власноручно підтвердив своїм підписом та особисто в графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення написав «згоден» (а.с.3).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які упевнено вказували саме на ОСОБА_1 як особу, який в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку (а.с.5,6). Дані пояснення свідків жодним чином не спростовують винність ОСОБА_1 , а лише є одними із доказів на підтвердження вини останнього у вчиненні ним адміністративного правопорушення.
З переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського (а.с.7) вбачається, що працівниками поліції було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 ; під час спілкування працівниками поліції із водієм, у нього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння та на пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я останній відмовився у присутності двох свідків. Також, ОСОБА_1 намагався домовитись з працівниками поліції не оформляти на нього адмінпротокол, що свідчить про спробу останнім уникнути відповідальності за скоєне.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав працівниками поліції та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
З протоколу про адміністративне правопорушення та доданому до нього відеоматеріалу вбачається, що працівниками поліції були озвучені ОСОБА_1 та занесені до протоколу ті ознаки наркотичного сп'яніння останнього, які як наслідок потягли за собою пропозицію щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, а отже, жодних порушень з боку працівників поліції, на переконання суду апеляційної інстанції, в даному випадку не було (а.с.3,7).
Посилання апелянта на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції були порушені права ОСОБА_1 , оскільки розгляд справи було здійснено без його участі, не знайшло свого об'єктивного підтвердження, оскільки ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, участь у розгляді яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте ст. 130 КУпАП до цього переліку не входить.
Крім того, відповідно до роздруківки з офіційного сайту Укрпошти поштове відправлення було вручено адресату (а.с.12).
Також, апеляційним судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
А тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки судом були вчинені всі необхідні дії для сповіщення про розгляд справи, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України, з чим погоджується й суд апеляційної інстанції.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Поновити захиснику - адвокату Левошко Я.В. в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2022 року.
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Левошко Я.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 жовтня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач