Справа № 139/341/22
Провадження № 22-ц/801/1949/2022
Категорія: 62
Головуючий у суді 1-ї інстанції Коломійцева В. І.
Доповідач:Шемета Т. М.
01 грудня 2022 рокуСправа № 139/341/22м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Шемети Т. М. (суддя - доповідач),
суддів Панасюка О. С., Сала Т. Б..
секретар судового засідання Михайленко А. В.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач (особа яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою її представником адвокатом Солоненком Богданом Миколайовичем, на рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 05 вересня 2022 року, ухвалене у складі судді Коломійцевої В. І. в смт Муровані Курилівці, дата складення повного тексту рішення 06 вересня 2022 року,-
28 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у якому висував вимогу визначити йому додатковий строк терміном три місяці для подання заяви про прийняття спадщини. Уточнивши в судовому засіданні позовні вимоги, просив суд визначити йому строк терміном один місяць для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи позов, зазначив що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельної ділянки розміром 2,1708 га на території колишньої Бахтинської сільської ради, кадастровий номер 0522880400:05:002:0067. Зазначає, що він є спадкоємцем за заповітом, а відповідачка ОСОБА_2 спадкоємець за законом. Позивач вказав, що у встановлений законом шестимісячний термін він не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки на час відкриття спадщини виникли обставини, які перешкоджали йому своєчасно звернутись до нотаріальної контори, зокрема те, що він не був обізнаний про наявність заповіту, дізнавшись про те, що він є спадкоємцем за заповітом звернувся до нотаріальної контори для подачі заяви про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини (роз'яснення приватного нотаріуса Могилів -Подільського районного нотаріального округу Вінницької області № 36/01-16 від 0106.2022 року).
Вважає, що його необізнаність про наявність заповіту, складеного на його ім'я є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 05 вересня 2022 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк, тривалістю один місяць з дня набрання рішення суду законної сили, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що строк для прийняття спадщини попущено позивачем з поважних причин, зокрема у зв'язку з необізнаністю спадкоємця про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом. З урахуванням волі померлого, який склав заповіт на користь позивача ОСОБА_1 , суд першої інстанції задовольнив позов повністю та визначив ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини терміном один місяць.
З таким рішенням не погодилася відповідач ОСОБА_2 , діючи через свого представника адвоката Солоненка Б. М., 11 жовтня 2022 року подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Основні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність заповіту, оскільки інший екземпляр заповіту ОСОБА_3 передав йому ще коли був живий. Жодних перешкод у ОСОБА_1 для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не було.
04 листопада 2022 року ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, доводи якого аналогічні викладеним у позовній заяві. Поважною причиною пропуску строку та підставою для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини вказує те, що нотаріус не здійснив виклику (повідомлення) його як спадкоємця за заповітом, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилась, а він про існування заповіту не знав.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення в повній мірі відповідає вимогам закону.
По справі встановлено наступні обставини, що не оспорюються:
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 повторно виданим 11 лютого 2022 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Могилів - Подільському районі Вінницької області (копія на а.с. 4).
Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки розміром 2,1708 га на території колишньої Бахтинської сільської ради, кадастровий номер 0522880400:05:002:0067 (а. с. 7).
За життя ОСОБА_3 склав заповіт зареєстрований в реєстрі під № 4 від 16 вересня 2020 року, яким на випадок своєї смерті зробив заповідальне розпорядження, згідно з яким все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось, і все те що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповідав ОСОБА_1 (а. с. 5).
Заповіт після смерті ОСОБА_3 зареєстрований у Спадковому реєстрі за № 41723330, чинний (а. с. 10).
З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 69092458 від 01.06.2022 вбачається, що спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_3 .? ?не заводилась, спадкові права ніким не оформлялися (а. с. 9).
Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Мурованокуриловецької селищної ради № 57 від 07.02.2022 року ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавця за вказаною адресою була зареєстрована та проживала ОСОБА_2 (а. с. 6).
Приватним нотаріусом Могилів - Подільського районного нотаріального округу 01 червня 2022 року за номером 36/01-16 позивачу надано роз'яснення, яким відмовлено в прийнятті його заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , оскільки він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини та у зв'язку з відсутністю доказів постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (а. с. 8).
Між сторонами виник спір з приводу надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (стаття 1233 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За загальним правилом право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
В підтвердження поважності пропуску строку ОСОБА_1 зсилається на те, що він не проживав зі спадкодавцем, не знав про існування заповіту, а оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця не заводилась, тому нотаріус не вчиняв дій щодо розшуку і повідомлення його як спадкоємця за заповітом, про існування заповіту йому стало відомо лише після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Положення частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (Постанова Верховного Суду від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22)).
Вирішуючи спір у спадкових справах, зокрема, щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини необхідно врахувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 308/4272/19 (провадження № 61-17072св20), від 15 квітня 2021 року у справі № 591/1271/18 (провадження № 61-195св21), від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19 (провадження № 61-18000св20), від 21 жовтня 2021 року у справі № 643/13260/19 (провадження № 61-9552св21), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
Суд першої інстанцій із урахуванням зазначених норм матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки позивач довів наявність перешкод, які впливали на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини за заповітом. Суд встановив, що ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини у зв'язку з наявністю поважних та об'єктивних причин, а саме позивач на час смерті ОСОБА_3 разом зі спадкодавцем не проживав, про існування заповіту, складеного на його користь, дізнався після закінчення строку для прийняття спадщини, а оскільки спадкова справа не заводилась, нотаріус не повідомив його про складений на його користь заповіт.
Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Наведене доводить існування підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, оскільки визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини пропущено позивачем із поважних, не залежних від нього причин.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 знав про існування заповіту раніше, є власним твердженням відповідача ОСОБА_2 та не підтверджені будь-якими доказами.
Відтак, апеляційний суд дійшов до переконання що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як таке, що постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин справи.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, суд зазначає, що ОСОБА_2 було сплачено 1 489 грн 50 коп. судового збору (а. с. 65), проте оскільки апеляційна скарга не підлягає до задоволення, понесені відповідачем судові витрати слід залишити за нею, доказів понесення судових витрат позивачем матеріали справи не містять.
Оскільки дія рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 05 вересня 2022 року була зупинена в порядку ч. 4 ст. 359 ЦПК України до закінчення апеляційного розгляду, його дію слід відновити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 374, 375, 367, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану її представником адвокатом Солоненком Богданом Миколайовичем, залишити без задоволення.
Рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 05 вересня 2022 року залишити без змін.
Судові витрати, понесені ОСОБА_2 у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції залишити за нею.
Відновити дію рішення Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 05 вересня 2022 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Т. М. Шемета
Судді О. С. Панасюк
Т. Б. Сало