Провадження №2/748/594/22
Єдиний унікальний № 748/2283/22
"02" грудня 2022 р. м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Олещенко В.І.,
за участю секретаря судового засідання Вадюхіної О.Г.,
предстаника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат, пов'язаних з навчанням неповнолітьної дитини,
27 жовтня 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути зі ОСОБА_3 на її користь понесені додаткові витрати, пов'язані з навчанням неповнолітної дитини у розмірі 4500 грн.
Ухвалою судді від 28 жовтня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.
9 листопада 2022 року від представника відповідача адвоката Переверзєва О.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що відповідач не визнає позов в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 26.08.2020 року у справі № 336/1488/19 зазначено, що навчання особи з метою здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини, а тому заяву позивачки просить не задовольняти в повному обсязі та стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
18 листопада 2022 року через канцелярію суду від позивачки надійшла заява про залишення позову без розгляду та про відмову в задоволенні вимог відповідача ОСОБА_3 про компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи на правничу допомогу в сумі 4000 грн.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував проти залишення позову без розгляду та просив суд стягнути з позивачки на користь відповідача 4000 грн як компенсацію витрат за правничу допомогу, посилаючись на необгрунтованість доводів позивачки з цього приводу.
Згідно з п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов відповідно до п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України слід залишити без розгляду, оскільки позивачкою подана до суду відповідна заява.
Щодо розподілу судових витрат, слід зазначити наступне.
Згідно положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат. (ч.3 ст.257 ЦПК України)
Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Отже, зі змісту ч.5 ст.142 ЦПК України вбачається, що відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, не у всіх випадках залишення позову без розгляду, а лише якщо воно відбулось внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до частини дев'ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України.
Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Зважаючи на те, що звернення ОСОБА_2 до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на неповнолітьню дитинуне свідчить про безпідставність та необґрунтованість її позову, врахувавши той факт, що саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивачки, так як це її право, передбачене цивільним процесуальним законодавством України, яке не містить обмежень в його реалізації, суд не вбачає підстав для стягнення з позивачки на користь відповідача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.142, 257, 258, 260-261, 354-355 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат, пов'язаних з навчанням неповнолітньої дитини - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що позивач має право звернутися до суду повторно, після усунення умов, що були причиною для залишення позову без розгляду.
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення з позивачки понесених судових витрат відповідачем.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.І. Олещенко