Справа № 587/1515/22
01 грудня 2022 рокуСумський районний суд Сумської області під головуванням судді Гончаренко Л. М., за участю секретаря судового засідання Овчаренко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Хоменко Оксана Володимирівна про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, про визнання часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,
Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 - ОСОБА_5 звернулась до суду з позовною заявою, яку мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Лугове Сумського району Сумської області помер ОСОБА_6 . За життя ОСОБА_6 склав заповіт, яким все своє майно заповідав своїй доньці ОСОБА_1 . Приватним нотаріусом Хоменко О.В. була заведена спадкова справа після померлого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 між спадкоємцями за законом - ОСОБА_1 (донькою померлого ОСОБА_6 ) та ОСОБА_7 (донькою померлого ОСОБА_6 ) та ОСОБА_8 (сестрою померлого ОСОБА_6 ) був посвідчений договір про зміну черговості одержання права на спадкування і діти померлого підтягнули до себе спадкоємицю другої черги - сестру померлого. 11.08.2022 р. між спадкоємцями був укладений договір про поділ спадщини. Після смерті ОСОБА_6 залишилось спадкове майно, яке складається з земельних ділянок для ведення сільськогосподарського виробництва, житлового будинку на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , земельної ділянки загальною площею 0,0827 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка належить спадкодавцю. Державний акт на право власності на вищезазначену земельну ділянку від 15.12.2005 р. виданий тільки на ім'я ОСОБА_6 в той час як право власності на житловий будинок, який розташований на даній земельній ділянці належить на праві спільної власності спадкодавцю та іншим співвласникам, при чому право власності набуте раніше, ніж видача державного акту на право власності на земельну ділянку. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 належить на праві спільної сумісної власності житловий будинок загальною площею 140,1 кв.м., житловою площею 66,8 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0800 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Хоменко О.В. звернулась ОСОБА_1 , але їй було відмовлено у зв'язку з порушенням порядку надання у власність ОСОБА_6 цілої земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0827 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташований житловий будинок, що належить на праві спільної сумісної власності декільком співвласникам. Житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить п'яти співвласникам - ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, без визначення часток, але виходячи з принципу їх рівності, на підставі п. 12 Постанови № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», була визначена одна п'ята частка за померлим ОСОБА_9 , якою він умовно володів на підставі заяви про визначення розміру частки в будинку від співвласників, підписи на якій засвідчені Садівською сільською радою Сумського району Сумської області 02.08.2022 р. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виданий на ім'я тільки одного ОСОБА_6 , інші співвласники будинку залишились без права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). У зв'язку з вищевикладеною ситуацією позивачі вимушені звернутись до суду для визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.
У судове засідання позивачі та їх представник не з'явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Представник відповідача по справі - Садівської сільської ради Сумського району Сумської області в судове засідання не з'явився, надійшла заява про розгляд справи без участі представника сільської ради за наявними у справі доказами та відзив на позовну заяву в якому сільська рада не заперечує проти позивних вимог позивачів.
Представник третьої особи - приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Хоменко О.В. в судове засідання не з'явилася, раніше надійшла заява про розгляд справи без її участі, при вирішенні питання по суті покладалась на розсуд суду.
Відповідно до положення частини другої статті 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Лугове Сумського району Сумської області помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданий виконавчим комітетом Садівської сільської ради Сумського району, актовий запис № 42 від 13.09.2021 р., Сумської області (а.с.15).
За життя ОСОБА_6 склав заповіт, посвідчений Садівською сільською радою Сумського району Сумської області № 49-6 від 27.07.2021 р., згідно з яким, все своє майно заповідав своїй доньці ОСОБА_1 (а.с.16).
04.02.2022 р. за № 64/2022 року приватним нотаріусом Хоменко О.В. була заведена спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 (а.с.49-111).
До спадкового майна ОСОБА_6 увійшли також земельні ділянки та житловий будинок, який належав йому на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_2 від 27.05.199 6р.
Відповідно до витягу з ДРРП №255776442 від 08.05.2021р. на праві спільної сумісної власності житловий будинок загальною площею 140,1 кв.м., житловою площею 66,8 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с.18-19)
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку Серії СМ№083239 від 15.12.2005 року виданого Низівською селищною радою Сумського району Сумської області земельна ділянка загальною площею 0,0827 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий №5924755500:01:002:0054, що, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі рішення 11 сесії 24 скликання Низівської селищної ради від 16.12.2003 року належить на праві власності ОСОБА_6 (а.с. 17).
Згідно довідки №509-06 від 20.12.2021 виданої виконкомом Садівської сільської ради Сумського району Сумської області ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня і на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним були зареєстровані: ОСОБА_3 , 1946 р.н. - дружина, ОСОБА_1 , 1970 р.н. - донька, ОСОБА_4 , 1992 р.н.-онук, ОСОБА_10 ,2008 р.н.- онук; ОСОБА_2 ,1968 р.н.-зять. Заповіт від імені ОСОБА_6 у виконкомі Садівської сільської ради посвідчувався 27.07.2021 року за №49-6, не змінювався і не відмінявся (а.с.54).
Згідно довідки №191 від 22.06.2021 р. виданої на запит Сумської районної державної адміністрації Сумської області, зазначено, що в протоколах сесій Низівської селищної ради смт. Низи Сумського району Сумської області за 2003 рік рішення 11 сесії від 16.12.2003р. про надання ОСОБА_6 у приватну власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 не виявлено (а.с.20).
Згідно Листа Головного управління Держгеокадастру у Сумській області №18/98-21 від 25.08.2021 р. технічна документація із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 у місцевому фонді документації відсутня (а.с.21).
Відповідно до постанови приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Хоменко О.В. №794/02-31 від 11.08.2022р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з порушенням порядку надання у власність ОСОБА_6 цілої земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на якій розташований житловий будинок, що належить на праві спільної сумісної власності декільком співвласникам (а.с.22-23).
11.08.2022 року між спадкоємцями за законом - ОСОБА_1 (донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 ) та ОСОБА_7 (донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 ) та ОСОБА_8 (сестрою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 ) був посвідчений договір про зміну черговості одержання права на спадкування і діти померлого підтягнули до себе спадкоємицю другої черги - сестру померлого ОСОБА_8 (а.с.100).
11.08.2022 року між спадкоємцями був укладений договір про поділ спадщини, відповідно до якого ОСОБА_1 право у спадщині належить на одну п'яту частку житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.101-102).
Відповідно до спадкової справи, позивачка ОСОБА_1 отримала у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 на одну п'яту частку житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.103).
Відповідно до ч.1 ст.86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Відповідно ст. 89 ЗК України Земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту «в» ч.2 ст.89 ЗК України у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку.
Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.
Згідно п. 60 - 61 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.
У зв'язку з тим, що право власності на земельну ділянку зареєстровано за відповідачем, позивачі позбавлені можливості зареєструвати право власності на земельну ділянку на своє ім'я.
Єдиним вирішенням спірного питання є захист права власності позивачів, як власників земельної ділянки шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0827га кадастровий номер - 5924755500:01:002:0054.
Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», підставою для реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно і обмежень цих прав, що набрали законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Відповідно ч.10. ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.
Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Відповідно ч.2 ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до ч.1. ст.90 ЗК України власники земельних ділянок мають право:
а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність;
б) самостійно господарювати на землі;
д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Відповідно до ч.2 ст.90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідно ч.4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Згідно ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з правом володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Статтею 153 ЗК України закріплена гарантія права власника земельної ділянки, який не може бути позбавлений права власності, крім випадків, передбачених Земельним Кодексом України та іншими законами.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Зі змісту ст.357 ЦК України вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності.
Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток.
Згідно ч.1 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
У частинах 1, 2 ст.369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Частинами 1, 2 ст.370 ЦК України визначено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із частиною 1 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (частина 4 статті 41 Конституції України).
Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина 1 статті 319 ЦК України).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до абз. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно з ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно ч. 1 статті 317 ЦК України встановлено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України, встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.
Приписами ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Таким чином, частки кожного власника - 1/5 від частки земельної ділянки загальною площею 0,0827га, кадастровий номер 5924755500:01:002:0054, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та 1/5 від частки житлового будинку загальною площею 140,1 кв.м., житловою площею 66,8 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Отже позовні вимоги в частині недійсним та скасування державного акту та скасування державної реєстрації земельної ділянки, визначення часток в спільній сумісній власності на земельну ділянку, визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на 1/5 частку земельної ділянки в порядку спадкування необхідно задовольнити.
В частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/5 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6 , в позові необхідно відмовити, так як позивачка вже отримала свідоцтво про право власності на спадщину за законом на вказану частину будинку. (а.с.103).
На підставі наведеного, керуючись ст.69 Закону України «Про нотаріат», ст. 15,16,317,319,321,372,357,358,368,369,370,391,1216,1217,1218 1296, 1301 Цивільного кодексу України, ст. 10-13, 81, 89, 200, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. 90,120,152,153 Земельного Кодексу України, суд -
Позовну заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 - ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серія СМ №083239, виданий на підставі рішення ХІ сесії ХХІV скликання Низівської селищної ради від 16.12.2003р., який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010561305394 від 15.12.2005р. та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 5924755500:01:002:0054, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Визначити частки в спільній сумісній власності на земельну ділянку загальною площею 0,0827га, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та на житловий будинок загальною площею 140,1 кв.м., житловою площею 66,8 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 по 1/5 часток відповідно за кожним.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності 1/5 часток земельної ділянки загальною площею 0,0827га, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Л.М.Гончаренко