Справа № 950/2611/21
Номер провадження 2/950/143/22
м.Лебедин
18 листопада 2022 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: головуючого - судді Чхайло О. В.,
при секретарі судового засідання - Сивоконь А.І.,
з участю: позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Лебедин цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Лебединської міської ради про захист права власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці позивача: ОСОБА_3 ,
Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 18.03.2020 Червленівською сільською радою Лебединського району Сумської області йому видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (майновий сертифікат) НОМЕР_1 у зв'язку з викупом майнових сертифікатів співвласників майнових паїв колишнього КСП «1 Травня», яке посвідчує той факт, що він викупив нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: нежитлову будівлю (навіс) та асфальтовий тік. Того ж дня було проведено збори власників майнових паїв, на яких прийнято рішення уповноважити ОСОБА_3 від імені співвласників передати йому придбане майно. Згідно приймально-передавального акту від 20.03.2020 уповноважений по управлінню розпайованого майна колишнього КСП «1 Травня» ОСОБА_3 передав, а він прийняв нежитлове приміщення (навіс) та асфальтовий тік. Однак, позивач не може зареєструвати своє право власності, оскільки видане йому свідоцтво не являється правовстановлюючим документом, який посвідчує таке право. Тому ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на вищевказане спірне майно.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечив та просив врахувати при ухваленні рішення, що позивачем не надано доказів щодо правонаступництва після КСП «1 Травня», щодо розпорядника майна колишнього КСП, списку власників майнових паїв та не надано доказів придбання позивачем майнових сертифікатів. Протокол загальних зборів співвласників колишнього КСП «1 Травня» та приймально-передавальний акт містять записи про їх реєстрацію за № № 11 та 12, але в реєстрі вчинення нотаріальних дій такі записи відсутні. Крім цього, представник звертає увагу й на те, що у нього маються сумніви стосовного того чи спірне майно дійсно є нерухомим майном. Тому просить у позові відмовити
Третя особа, ОСОБА_3 , до суду не з'явився, в наданій заяві просив справу розглядати без його участі, проти вимог ОСОБА_1 не заперечив.
Свідок ОСОБА_4 , допитаний у судовому засіданні, показав, що станом на 2020 він займав посаду голови Червленівської сільської ради. ОСОБА_1 на той час назбирав майнові сертифікати, в тому числі ті, що йому передали брати Машини, для оформлення права власності на навіс. Зазначена будівля частково вже була розібрана, але малася покрівля. Паювання майна проходить уже більше 20 років. Воно проводилося відповідно до наказу Мінагрополітики № 62, який діяв до 2013. Потім будь-яких нормативно-правових актів з цього приводу не було. Тому керувалися документами, які діяли до цього та напрацьованою практикою. Майже все майно товариства було розпайоване і жодне рішення з цього приводу не скасовувалося. Тому щодо ОСОБА_1 був саме такий порядок. Підставою для реєстрації майна за новим власником є сертифікат, який був виданий ОСОБА_1 , акт приймання передачі і протокол проведення загальних зборів. На всих цих документах були поставлені підписи відповідальних осіб. Чому майно не було зареєстроване за позивачем, сказати не може. Раніше при наявності даних документів реєстраційна служба завжди приймала відповідне рішення про реєстрацію. Щодо товариств, яким належало майно, то спочатку майном розпоряджався колгосп «1 Травня», який було реорганізовано в КСП «1 Травня». У 1997 КСП реорганізовано у СТОВ «1 Травня», а у 2012 останнє ліквідоване.
Свідок ОСОБА_5 , допитаний у судовому засіданні, показав, що станом на 2020 працював секретарем Червленівської сільської ради. Його стаж роботи на даній посаді приблизно 17 років. У березні 2020 до нього звернувся сільський голова з приводу вчинення засвідчувальних написів громадян на документах. В реєстр відповідні записи не вносили, бо за це треба було платити кошти.
Заслухавши позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що 18.03.2020 Червленівською сільською радою Лебединського району Сумської області ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на майновий пай СУ-VІІІ № 000639 (а.с. 5) на майно, до складу якого ввійшли: навіс для літнього зберігання зерна, вартістю 26118 грн.; тік асфальтований, вартістю 4413 грн.
Того ж дня на загальних зборах власників майнових паїв колишнього КСП «1 Травня» сіл Червлене, Новоселівка, Грушеве, Чижеве Червленівської сільської ради Лебединського району Сумської області прийнято рішення уповноважити ОСОБА_3 від імені власників майнових паїв передати майно ОСОБА_1 у зв'язку з придбанням останнім майнових сертифікатів СУ-VІІІ №000633, СУ-VІІІ №000634, СУ-VІІІ №000635, СУ-VІІІ №000637, СУ-VІІІ №000109, СУ-VІІІ №000185, СУ-VІІІ №000191, СУ-VІІІ №000242, СУ-VІІІ №000257, СУ-VІІІ №000291, СУ-VІІІ №000377, СУ-VІІІ №000403, СУ-VІІІ №000450, СУ-VІІІ №000474, СУ-VІІІ №000534 у пайовиків колишнього КСП «1 Травня», видачею позивачеві сертифікату СУ - VІІІ № 000639 від 18.03.2020, та прийняттям рішення про виділення йому майна в натурі, що доводиться протоколом загальних зборів (а.с. 7-8).
Згідно приймально-передавального акту від 20.03.2020 (а.с. 6) уповноважений по управлінню розпайованого майна колишнього КСП «1 Травня» ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_1 , як власник майнових паїв, прийняв майно: нежитлове приміщення (навіс); асфальтовий тік.
Відповідно до наданого позивачем технічного паспорту (а.с. 9-12) придбане ним майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та має таку наступну технічну характеристику:
- нежитлова будівля (навіс), 1964 року побудови (фундамент - з/б стовпи, стіни - шифер, покрівля- шифер, перекриття - з/б плити, підлога - асфальтобетон), під літ. «А»;
- асфальтовий тік, 1964 року побудови (підлога - асфальтобетон), під літ. «І».
Загальна площа приміщень складає 491,6 кв.м.
Посилаючись на своє порушене право, ОСОБА_1 зазначає, що з метою реєстрації в установленому законом порядку права власності на придбане нерухоме майно він звернувся до реєстраційного відділу виконавчого комітету Лебединської міської ради, але отримав усну відмову, мотивовану тим, що вчинення дій щодо державної реєстрація права власності на підставі свідоцтва НОМЕР_1 , виданого йому 18.03.2020 Червленівською сільською радою Лебединського району Сумської області, не є можливим у зв'язку з тим, що дане свідоцтво не являється правовстановлюючим документом, який посвідчує право власності.
У своїх первісних запереченнях представник відповідача звернув увагу на ту обставину, що у справі відсутнє рішення реєстратора про відмову у вчиненні вищевказаної реєстраційної дії, однак в подальшому представник міської ради не оспорив той факт, що ОСОБА_1 дійсно звертався до реєстраційного відділу, а саме до реєстратора ОСОБА_6 та не наполіг на допиті останнього, як свідка по справі. Тому суд визнає доведеним той факт, що ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні дій щодо державної реєстрація права власності на зазначені нежитлове приміщення (навіс) та асфальтовий тік.
Стосовно заперечень відповідача про те, що протокол загальних зборів (а.с. 7-8) та приймально-передавальний акт (а.с. 6) містять записи про їх реєстрацію за № № 11 та 12, але в реєстрі вчинення нотаріальних дій такі записи відсутні, то в цій частині суд зважає на покази свідка ОСОБА_5 , який зазначив, що записи в реєстр дійсно не вносили. Разом з цим, вважає, що хоча недоліки, на які звертає увагу сторона відповідача, й мають місце, але сам факт набуття ОСОБА_1 нерухомого майна вони на спростовують та не впливають на вирішення даного спору по суті, так само як і відсутність списку власників майнових паїв, сертифікати яких були придбані позивачем.
Щодо сумнівів представника відповідача про те чи є спірне майно дійсно нерухомим майном, то з даного приводу у справі мається технічний паспорт (а.с. 9-12), який виготовлено саме на нежитлові будівлі та споруди (навіс та асфальтовий тік) і з огляду на це суд вважає, що вони є нерухомими. На підтвердження ж протилежного міською радою докази надані не були і у справі відсутні, хоча згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При ухваленні рішення суд також враховує покази свідка ОСОБА_4 про те, що товариство, якому належало майно було ліквідоване у 2012 році, що також доводиться й ухвалою господарського суду (а.с. 62-64). На час придбання позивачем нежитлового приміщення (навісу) та асфальтового току дане майно було розпайоване, а співвласникам видані відповідні майнові сертифікати: СУ-VІІІ №000633, СУ-VІІІ №000634, СУ-VІІІ №000635, СУ-VІІІ №000637, СУ-VІІІ №000109, СУ-VІІІ №000185, СУ-VІІІ №000191, СУ-VІІІ №000242, СУ-VІІІ №000257, СУ-VІІІ №000291, СУ-VІІІ №000377, СУ-VІІІ №000403, СУ-VІІІ №000450, СУ-VІІІ №000474, СУ-VІІІ №000534, після викупу яких ОСОБА_1 18.03.2020 отримав нове свідоцтво (майновий сертифікат) СУ - VІІІ № 000639, яке підтверджує факт переходу до нього права власності на зазначене майно. Тому доводи сторони відповідача про відсутність доказів щодо правонаступництва та стосовно розпорядника майна колишнього КСП на увагу не заслуговують, оскільки на час набуття ОСОБА_1 спірного майна його розпорядниками були власники майнових паїв.
За змістом ст. 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 р. N952-IV встановлено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі і право власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 1 статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно зі ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Виходячи із встановлених обставин справи, положень чинного законодавства, зважаючи на те, що факт придбання позивачем нерухомого майна - нежитлового приміщення (навісу) та асфальтового току був підтверджений в ході судового розгляду належними та достатніми доказами, які стороною відповідача не спростовані, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2-5, 76-80, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 182, 317, 328, 392 ЦК України;
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю (навіс), 1964 року побудови (фундамент - з/б стовпи, стіни - шифер, покрівля - шифер, перекриття - з/б плити, підлога - асфальтобетон), під літ. «А»; асфальтовий тік, 1964 року побудови (підлога - асфальтобетон), під літ. «І», розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25.11.2022.
Суддя Олександр ЧХАЙЛО