Справа № 591/3161/22
Провадження № 2/591/1836/22
2 грудня 2022 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Шелєхової Г.В.
за участю секретаря судового засідання - Сухонос Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу №591/3161/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
Позивач ставить питання про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики від 9 червня 2018 року у розмірі 6700 доларів США..
Свої вимоги мотивує тим, що між сторонами був укладений договір позики, згідно якого позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 10 000,00 доларів США, які останній зобов'язувався повернути до 9 червня 2019 року. Незважаючи на неодноразові звернення, кошти повернуті не в повному обсязі, лише в сумі 3300 доларів США.
Від представника позивача надійшла заяви про слухання справи в його відсутність, позов підтримав, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи сповіщався.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми від 4 серпня 2022 року у в даній справі відкрите провадження та справа призначена до судового засідання на 6 вересня 2022 року.
Протокольною ухвалою головуючого від 6 вересня 2022 року відкладено розгляд справи до 30 вересня 2022 року, у зв'язку з відсутністю доказів про сповіщення відповідача.
Протокольною ухвалою головуючого від 30 вересня 2022 року відкладено розгляд справи до 3 листопада 2022 року у зв'язку з відсутністю підтвердження сповіщення відповідача.
Протокольною ухвалою головуючого від 3 листопада 2022 року відкладено розгляд справи до 2 грудня 2022 року зобов'язано позивача надати оригінал розписки для огляду.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 9 червня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики, згідно якого позивач передав відповідачу 10 000, 00 дол.США., які останній зобов'язувався повернути до 9 червня 2019 року, що підтверджується розпискою (а.с.3).
Відповідачем повернута сума в розмірі 3300 доларів США, у встановлений термін (та на час розгляду справи - також) позика в повному обсязі не повернута.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргової розписки у позивача підтверджує наявність боргу (постанова Верховного Суду від 26.09.2018 року у справі № 483/1953/16-ц, провадження №61-33891св18).
У відповідності до частин першої і третьої ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Отже, письмова розписка є належним доказом, що свідчить про укладення сторонами договору позики. Безгрошовість договору може бути підтверджена лише належними і допустимими доказами.
За своєю юридичною природою договір позики є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.
При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України
Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 14-134цс18 та від 16 січня 2019 року № 373/2054/16-ц.
Таким чином судом встановлено, що право позивача порушене, відповідач належним чином не виконав умови договору, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2451 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики в розмірі 6700,00 доларів США та 2451 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Зарічним районним судом м. Суми за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Зарічного районного суду м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити рішення безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення виготовлене 2 грудня 2022 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя Г.В.Шелєхова