24 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 140/11963/20 пров. № А/857/10534/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (суддя Плахтій Н.Б., ухвалене в м. Луцьку о 12:56, повний текст складено 27.06.2022) у справі № 140/11963/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області про: визнання незаконним та скасування наказу ГУНП у Волинській області від 13.07.2020 №1326/в “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області” в частині, яким ОСОБА_1 начальника сектору превенції Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області звільнено зі служби в поліції; визнання незаконним та скасування наказу ГУНП у Волинській області від 14.07.2020 №210 о/с “По особовому складу” про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , начальника сектору превенції Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області зі служби з 14.07.2020 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію”; поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектору превенції Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області з 14.07.2020 та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2020, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В подальшому 18.05.2022 від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2022 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, його оскаржив ОСОБА_1 подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року та призначити справу до нового судового розгляду з підстав наведених в апеляційній скарзі.
Представник заявника у клопотанні, яке надійшло на адресу суду 17.11.2022 просить розгляд справи проводити без його участі.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, явки уповноваженого представника не забезпечив, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі.
Протокольною ухвалою суду від 24.11.2022 продовжено строк розгляду справи на 15 днів.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Частинами 1,2,4 статті 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Слід зазначити, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані. Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Проаналізувавши наведені норм процесуального права суд першої інстанції вірно зазначив, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуте на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що Істотне значення для справи мають обставини, які пов'язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об'єктивного розгляду спору. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази. Зокрема, ними можуть бути скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення під час прийняття рішення судом; факти, встановлені вироком суду, що набрав законної сили; завідомо неправдиві показання свідка в судовій справі; завідомо неправильний висновок експерта; фальшиві документи або речові докази тощо.
Разом з тим, нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення. Не можуть визнаватися нововиявленими обставинами і обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону. Надання правової оцінки аналогічним правовідносинам в іншому судовому рішенні також не може вважатися нововиявленими обставинами.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності, проте перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою й саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду, при цьому особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що у неї не було можливості представити цей доказ під час судового розгляду справи до винесення судового рішення, а також те, що цей доказ має суттєве значення.
У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник вказує, що після спілкування з ОСОБА_2 йому стало відомо про наказ від 10.07.2020 №1302/в “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області”, яким його попереджено про неповну службову відповідність.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, на даний наказ іде посилання в рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 у справі №140/11962/20.
Незаконність вказаного наказу встановлена Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 18.05.2021 у справі №140/11964/20 за позовом ОСОБА_2 до ГУНП у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи за час до поновлення на посаді, починаючи з дати звільнення і до фактичного поновлення на посаді.
Суд першої інстанції вірно не прийняв вказані посилання заявника до уваги, оскільки у висновку службового розслідування від 10.07.2020, з яким позивач був ознайомлений під особистий підпис та отримав його копію, міститься інформація про притягнення його до відповідальності відповідно до наказу ГУНП у Волинській області від 10.07.2020 №1302/в у виді попередження про неповну службову відповідність.
Відтак, з дати ознайомлення з висновком службового розслідування від 10.07.2020 позивач повинен був дізнатись про існування даного наказу.
Окрім цього, як вірно зазначив суд першої інстанції, наказ ГУНП у Волинській області від 10.07.2020 №1302/в “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області” позивач в межах даної справи не оскаржував, а тому обставини щодо правомірності його видання, які встановлені в іншому судовому рішенні, в даному випадку не можуть братись до уваги.
Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вищевказані обставини не можуть бути підставою для перегляду рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2021, оскільки не є нововиявленими в розумінні вимог пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.
Окрім того, як зазначає позивач, 05.07.2021 в ході спілкування з ОСОБА_2 йому стало відомо, що вона мала бесіду на початку липня 2021 з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які пояснили, що 07.07.2020 працівники ГУНП у Волинській області, які проводили службове розслідування по факту відсутності ОСОБА_1 04.07.2020 на робочому місці, прибули до них в КНП “ЦПМСД Любешівської селищної ради” та здійснювали відбирання письмових пояснень у них.
В подальшому цими ж працівниками поліції, які здійснювали службове розслідування, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 додатково були викликані до Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області для дачі додаткових пояснень по вказаному вище факту. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ще додали, що опитаною також була і головний лікар КНП “ЦПМСД Любешівської селищної ради” - ОСОБА_5 . Позивач посилається, що ним письмових пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час підготовки позовної заяви та апеляційної скарги, а також під час їх розгляду судами до матеріалів справи не додано, оскільки про їх існування він не знав, а це є істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути йому відомі, на час розгляду справи. Також зазначає, що наведений факт свідчить про вибірковість доказів та упередженість при проведенні службового розслідування працівниками Головного управління Національної поліції у Волинській області, наявне зловживання владою та службовим становищем працівників, які проводили службове розслідування, та свідчить про фальсифікацію та підробку службового розслідування від 10.07.2020.
Разом з тим, в матеріалах службового розслідування, які долучені до матеріалів справи, відсутні посилання на пояснення вищевказаних осіб, а тому вказані обставини не могли та не повинні були бути досліджені судом під час розгляду справи по суті.
Окрім цього, як вірно зазначив суд першої інстанції факт звернення ОСОБА_1 до лікаря 04.07.2020 був предметом дослідження судом, даній обставині суд надав оцінку в рішенні суду.
Відповідно до частини 4 статті 361 КАС України не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи.
Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вищевикладені у заяві ОСОБА_1 обставини про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, не є підставами для перегляду рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 у цій справі.
Окрім цього слід зазначити, що ухвалою суду від 10.11.2021 у даній справі заяву ОСОБА_6 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, які описано вище, повернуто без розгляду з огляду на пропуск строку для подання такої заяви (т.2, а.с.89-90). Дану ухвалу позивач не оскаржував, отже погодився з висновками суду, викладеними у ній.
Стосовно обставин визнання позивача потерпілим у кримінальному провадженні №62021140020000224 від 30.12.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.366 КК України, то суд першої інстанції вірно зазначив, що як вбачається з матеріалів справи, другим слідчим відділом (з дислокацією у м.Луцьку) ТУ ДБР, розташованого у м.Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62021140020000224 від 30.12.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.366 КК України.
Постановою старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальний провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Волинської обласної прокуратури від 14.04.2022 ОСОБА_1 визнано потерпілим у кримінальному провадженні №62021140020000224 від 30.12.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.366 КК України.
З даної постанови вбачається, що кримінальне провадження стосується службових осіб ГУНП у Волинській області, які грубо порушили трудове законодавство та здійснили підробку офіційних документів під час проведення перевірки Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області в період з 17 по 19 червня 2020 року.
Разом з тим суд першої інстанції вірно зазначив, що дане кримінальне провадження стосується проведення перевірки Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області, наслідком якої стало притягнення посадових осіб Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області до відповідальності згідно з наказом від 10.07.2020 №1302/в “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції ГУНП у Волинській області”, який не був предметом розгляду в межах даної справи.
Окрім цього, позивачем не надано доказів того, що є такі, що набрали законної сили, вирок суду або ухвала про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, якими встановлено завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.
Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наведена позивачем обставина визнання його потерпілим в межах кримінального провадження №62021140020000224 від 30.12.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.366 КК України, не є нововиявленою.
Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки наведені у заяві ОСОБА_1 обставини про перегляд судового рішення, в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, не є нововиявленими обставинами та підставою для перегляду рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 у цій справі, відтак в задоволенні заяви вірно відмовлено судом першої інстанції.
Також як встановлено судом апеляційної інстанції згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 02.11.2022 №37371432, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер . Оскільки ухвала від 22.06.2022 не є рішення яким закінчено розгляд справи, а тому підстави для застосування положень ст. 319 КАС України відсутні.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 22 червня 2022 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №140/11963/20 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга
Повне судове рішення складено 01.12.2022