01 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/1297/21 пров. № А/857/13789/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Носа С.П., Шинкар Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області на окрему ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року (постановлену головуючим-суддею Щербаковим В.В. в порядку письмового провадження у м. Рівне) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі,
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог просив визнати протиправним та скасувати п.2 наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - ГУ НП, відповідач) №1083 від 29.12.2020, визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП №32 о/с від 10.03.2021, поновити його на посаді начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУ НП з 10.03.2021, рішення суду в частинні поновлення на роботі допустити до негайного виконання.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 позовні вимоги були задоволені повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021 апеляційну скаргу ГУ НП було задоволено частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 скасовано в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування п.2 наказу ГУ НП про притягнення до дисциплінарної відповідальності №1083 від 29.12.2020 та прийнято в цій частині постанову, якою відмовлено у задоволенні цієї позовної вимоги. У решті рішення Рівненського окружного адміністративного суду 18.05.2021 залишено без змін.
Представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України, в якій просила визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття наказу ГУ НП №76 о/с від 28.05.2021 та визнати протиправним цей наказ, зобов'язати Національну поліцію України призначити щодо начальника ГУ НП ОСОБА_3 службове розслідування стосовно прийняття ним завідомо неправомірного наказу №32 о/с від 10.03.2021 в частині призначення підполковника поліції ОСОБА_1 (0052388) дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Рівненського районного управління поліції ГУ НП, про результати службового розслідування повідомити Рівненський окружний адміністративний суд у місячний термін, зобов'язати Національну поліцію України вжити заходів для поновлення прав підполковника поліції ОСОБА_1 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі №460/1297/21 та зобов'язати Національну поліцію України про вжиті заходи щодо поновлення права на працю підполковника поліції ОСОБА_1 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі №460/1297/21 повідомити Рівненський окружний адміністративний суд у місячний термін.
В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначає, що ГУ НП не було належним чином виконано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.05.2021 по справі №460/1297/21 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУ НП з 10.03.2021. На виконання рішення суду, 28.05.2021 начальником ГУ НП було прийнято наказ №76 о/с про поновлення ОСОБА_1 на посаду начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУ НП з 10.03.2021. Разом з тим, попри винесення наказу про поновлення позивача на посаді, відповідачем вчинено ряд дій з метою ухилення від реального виконання рішення суду, зокрема, посилаючись на скорочення посади, на якій позивач ніс службу ще 01.01.2021 відповідач, одночасно з поновленням позивача на посаді, повторно попередив його про наступне вивільнення у зв'язку із скороченням займаної посади, проте під час розгляду справи №460/1297/21, відповідач про вказані обставини суд не повідомляв. Також, прийняття наказу №76 о/с від 28.05.2021 не поновило порушених прав позивача, оскільки він не був допущений до роботи та не отримав можливості виконувати попередні обов'язки згідно раніше укладеного контракту. З позивачем не було належним чином проведено розрахунок з різниці по втраченому заробітку та не відновлено право на отримання грошового забезпечення в належному розмірі.
Окремою ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 заяву представника позивача задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ НП в частині виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 по справі №460/1190/19, яка виразилась в ухиленні від допущення ОСОБА_1 до роботи (проходження служби), створення робочого місця, визначення розміру заробітної плати доплат та допомог з 10.03.2021, рівнозначних грошовому забезпеченню, яке отримував ОСОБА_1 під час фактичного виконання трудових функцій (виконання роботи) на посаді начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУ НП, зобов'язано ГУ НП вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме незабезпечення реального виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 по справі №460/1190/19 та зобов'язано ГУ НП протягом тридцяти календарних днів з дня отримання окремої ухвали подати звіт до Рівненського окружного адміністративного суду про вжиті заходи щодо усунення встановлених судом порушень. В решті заяву залишено без задоволення.
Не погодившись з окремою ухвалою суду першої інстанції, ГУ НП подало апеляційну скаргу, в якій через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та відмовити у задоволені заяви представника позивача.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити її без задоволення, а окрему ухвалу суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а окрему ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково заяву представника позивача, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття роботодавцем рішення щодо поновлення незаконно звільненого працівника на роботі без виконання вимог ст.29 КЗпП України та без фактичного допуску такого працівника до виконання попередніх обов'язків за посадою підтверджує, що трудові правовідносини між таким працівником та роботодавцем не виникли, оскільки працівник до виконання своєї трудової функції не приступив. Таким чином, відповідачем не виконано у повному обсязі судове рішення, яке набрало законної сили.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (ч.6 ст.383 КАС України).
Відповідно до ст.249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, статтею 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, в свою чергу, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05.02.2020 по справі №640/10843/19, від 28.04.2020 по справі №611/26/17.
Відповідно до ст.14 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковими до виконання, тоді як невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Оскільки резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції та містить чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову, тому виконання рішення суду, яке набрало законної сили, повинно реалізовуватись у визначений судом спосіб.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції.
У рішенні ЄСПЛ від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Як зазначив ЄСПЛ у рішенні від 06.09.1978 у справі «Класс та інші проти Німеччини», із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Статтею 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення суду, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином колегія суддів зазначає, що у відповідача виник обов'язок виконати таке судове рішення, зокрема, в частині поновлення позивача на посаді, зазначеній в судовому рішенні, оскільки в цій частині рішення суду належало виконати негайно.
Проте, як слідує з матеріалів справи, на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду, в частині, що підлягала до негайного виконання, відповідачем вчинено наступні дії.
Наказом ГУ НП №76 о/с від 28.05.2021 скасовано пункт наказу ГУ НП №32 о/с від 10.03.2021 в частині призначення підполковника поліції ОСОБА_1 (0052388) дільничним офіцером поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Рівненського районного управління поліції ГУ НП та поновлено на посаді начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУ НП з 10.03.2021.
Водночас, 28.05.2021 персональним письмовим попередженням про можливе наступне звільнення зі служби (роботи) в поліції №3515/116/05-2021 позивача повідомили про наступне звільнення у зв'язку із скороченням посади, яке мало місце ще 01.01.2021 на підставі наказу Національної поліції України №978 від 15.12.2020 «Про організаційно-штатні зміни в ГУ НП».
12.07.2021 наказом ГУ НП №103 о/с на ОСОБА_1 було покладено виконання обов'язків за посадою заступника начальника відділення поліції №2 Вараського РВП ГУ НП з превентивної діяльності.
23.07.2021 наказом ГУ НП №116 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 встановлено розмір місячної премії 0,000 % за березень, квітень, червень та липень 2021 року.
Поряд з цим, з листа ГУ НП №3516/116/05/12-2021 від 28.05.2021 вбачається, що згідно наказу Національної поліції України №978 від 15.12.2020 «Про організаційно-штатні зміни в ГУ НП» в Острозькому відділі поліції, до якого входило Гощанське відділення поліції, було скорочено всі посади, в тому числі посаду начальника Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУ НП.
З наказу Національної поліції України №978 від 15.12.2020 «Про організаційно-штатні зміни в ГУ НП» вбачається, що замість Гощанського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУ НП, було утворено відділення поліції №5 Рівненського районного управління поліції ГУ НП.
17.12.2021 позивач надав згоду на призначення його на посаду начальника відділення поліції №5 Рівненського районного управління поліції ГУ НП, тобто ще перед організаційно-штатними змінами, які відбулись в ГУ НП.
При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, оцінка вказаним обставинам була надана судом по справі №460/1297/21, у якій суд звернув увагу на відсутність факту скорочення посад у ГУ НП.
Суд першої інстанції вірно врахував позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08.04.2020 по справі №808/2741/16, у якій зазначено, що у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установа реорганізовано рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником.
Таким чином, у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен був поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розпису ввести скорочену посаду, що і було би належним виконанням рішення суду про поновлення працівника на роботі.
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку наведеним заявником обставинам, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем допущено порушення норм чинного законодавства та не враховано висновки, викладені у рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 18.05.2021, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись ст.ст.249, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 370, 383 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області залишити без задоволення, а окрему ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року по справі №460/1297/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
Т. І. Шинкар