22 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 460/14503/21 пров. № А/857/11106/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Матковської З.М., Улицького В.З.,
за участю секретаря Пославського Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року (постановлену головуючим - суддею Нор У.М. у м. Рівне) у справі № 460/14503/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними дій , зобов'язання вчинення певних дій,
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2022 позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Рівненській області щодо нарахування та виплати грошового забезпечення (в тому числі посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, відпускних та лікарняних, матеріальної допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги при звільненні) ОСОБА_1 за період з 01.09.2020 і по день звільнення - 30.10.2020, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017. Зобов'язано Головне управління ДФС у Рівненській області провести перерахунок ОСОБА_1 його грошового забезпечення (в тому числі посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, відпускних та лікарняних, матеріальної допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги при звільненні) за період з 01.09.2020 по 30.10.2020 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, шляхом множення на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017.
03.06.2022 позивачі звернувся до суду першої інстанції із заявою про зміну відповідача його правонаступником.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 клопотання позивача про заміну відповідача правонаступником - задоволено. Допущено процесуальне правонаступництво відповідача у справі № 460/14503/21 Головного управління ДФС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39394217) на Головне управління ДПС у Рівненській області як відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44070166).
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що наказом ДПС № 14 від 12.07.2019 затверджено Положення про Головне управління ДПС у Рівненській області, відповідно до пункту 1 якого, ГУ ДПС є правонаступником усіх прав та обов'язків ГУ ДФС у Рівненській області.
Наказом ДПС України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 30.09.2020 № 529 утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, включено Головне управління ДПС у Рівненській області.
30.09.2020 проведено державну реєстрацію створення Головного управління ДПС у Рівненській області як відокремленого підрозділу (код ЄДРПОУ ВП 44070166) юридичної особи - ДПС України (код ЄДРПОУ 43005393), про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за №1000741030008085321.
Наказом ДПС України «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» від 12.11.2020 № 643 затверджено Положення про Головне управління ДПС у Рівненській області.
Відповідно до абз.3 ч.1 вказаного Положення Головне управління ДПС у Рівненській області як відокремлений підрозділ ДПС України є правонаступником майна, прав та обов'язків Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142419).
Наказом ДПС України «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» від 24.12.2020 № 755 з 01.01.2021 розпочато здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи, повноважень і функцій територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що Головне управління ДПС у Рівненській області, як юридична особа не ліквідоване, проте його функціональні обов'язки передані до Головного управління ДПС у Рівненській області як територіального органу ДПС на правах відокремленого підрозділу.
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального права з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконним, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та в задоволенні заяви про заміну відповідача правонаступником - відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
22.11.2022 на електронну адресу суду надійшла заява представник позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції, однак на переконання суду така задоволенню не підлягає, оскільки подана поза межами п'ятиденного строку до судового засідання.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 195 КАС України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою
Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У такому разі також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2019 (справа № 905/1956/15), також вона відображена у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 2а-23895/09/1270, від 13.03.2019 у справі № 524/4478/17, від 20.02.2019 у справі № 826/16659/15.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень.
Також згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 09.11.2020 в справі № 826/14670/16, під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно-правові відносини нового суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) на місце суб'єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.
Судом встановлено, що згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» Головне управління ДФС у Рівненській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Рівненській області.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019 передано Державній податковій службі функції з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.
У пункті 4 постанови Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» зазначено, що пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» доповнюється абзацом такого змісту: Підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Отже, вказаними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік функцій та завдань, які передані до Головного управління ДПС у Рівненській області.
Разом з цим, зазначеними актами не передбачено правонаступництва Головного управління ДПС у Рівненській області з кадрових питань, питаннях заробітної плати, а також питань діяльності податкової міліції.
Враховуючи наведене, вказані питання відносяться до повноважень та компетенції Головного управління ДФС у Рівненській області.
Відтак, постанова Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018 та розпорядження Кабінету Міністрів України України № 682-р від 21.08.2019 свідчать про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво ДПС України, тобто, про перехід до ДПС України функцій ДФС України лише у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску.
Керуючись наведеним вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну відповідача правонаступником.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з ч. 1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу належить задовольнити, а рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення заяви.
Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 229, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити.
Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі № 460/14503/21 скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні ОСОБА_1 про заміну відповідача правонаступником - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич
судді З. М. Матковська
В. З. Улицький
Повне судове рішення складено 01 грудня 2022 року