01 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/4457/22 пров. № А/857/12178/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Гінди О.М., Пліша М.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року про залишення позову без розгляду (суддя -Волдінер Ф.А., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_2 у червні 2022 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 27.09.2019№60176258. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що виконавчий збір пов'язаний з наявністю виконавчого документа і визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню унеможливлює стягнення виконавчого збору та припиняє підстави для стягнення виконавчого збору.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби в місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови.
Не погодившись із прийнятою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судом першої інстанції невірно визначено строку звернення до суду та зроблено помилковий висновок про пропуск даного строку звернення. Також вказує, що необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що обставини воєнного стану та участь позивача у складі Збройних Сил України не є поважним причинами пропуску строку звернення до суду.
Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Враховуючи те, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 21.11.2018 Луцьким міськрайонним судом було видано виконавчий лист у справі № 161/2111/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» процентів за користування кредитними коштами по кредитному договору від 06.06.2008 № 84/08-1/02 в сумі 5811,14 доларів США, пеню в розмірі 10000 грн., судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1762 грн. (далі - виконавчий лист № 161/2111/18 від 21.11.2018).
Державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби в місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 27.09.2019 було винесено постанову ВП № 60176258 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 161/2111/18 від 21.11.2018.
В той же день (27.09.2019) державним виконавцем було винесено постанову № 60176258 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 581,11 доларів США та 1176,20 грн., що є предметом оскарження у даній справі. Постановою ВП № 60176258 від 21.09.2021 виконавчий лист № 161/2111/18 від 21.11.2018 було повернуто стягувачу за його заявою.
Державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби в місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 22.09.2021 було винесено постанову ВП № 66900439 про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови № 60176258 від 27.09.2019 про стягнення виконавчого збору.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.12.2021 у справі №161/2111/18 визнано виконавчий лист Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.08.2019 у справі №161/2111/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» процентів за користування кредитними коштами по кредитному договору від 06.06.2008 № 84/08-1/02 в сумі 5811,14 доларів США, пеню в розмірі 10000 грн., судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1762 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Представник позивача листом від 18.03.2022 звернувся до відповідача із проханням вирішити питання про закінчення виконавчого провадження № 66900439 з підстав визнання Луцьким міськрайонним судом виконавчого листа № 161/2111/18 від 21.11.2018, таким що не підлягає виконанню. Листом від 25.03.2022 за № 17 відповідач відмовив представнику позивача в зв'язку з відсутністю правових підстав для закінчення виконавчого провадження № 66900439 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору. Лист відповідача від 25.03.2022 за № 17 представник позивача отримав 28.03.2022, що підтверджується власноручною розпискою представника позивача на листі.
Не погоджуючись із такою поведінкою відповідача представником позивача було подано даний позов.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що оголошення воєнного стану та мобілізація позивача не є тими об'єктивними та непереборними обставинами, які унеможливили чи ускладнили звернення до суду з даним позовом, а відтак не є поважними причинами для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до частини першої та абзацу першого частини другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилом частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із статтею 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Норма статті 122 КАС України встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах.
Однак відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з частиною другою статті 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22, скорочені строки звернення до суду не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету як найскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача.
Згідно штрихового коду на конверті, в якому було відправлено позов до суду, представник позивача подав позов до відділення Укрпошти 20.06.2022.
Відповідно до матеріалів справи, листом від 25.03.2022 за № 17 відповідачем було надано відповідь представнику позивача на його заяву від 18.03.2022 про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження № 66900439 з примусового виконання постанови № 60176258 від 27.09.2019 в зв'язку із визнанням таким, що не підлягає до виконання, виконавчого листа Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.08.2019 у справі №161/2111/18.
Лист відповідача від 25.03.2022 за № 17 представник позивача отримав 28.03.2022, про що свідчить його власноручна розписка на листі.
Виходячи із встановлених фактичних обставин, представник позивача дізнався про порушення прав позивача 28.03.2022, але звернувся із позовною заяву про відновлення прав позивача лише 20.06.2022, тобто з істотним порушенням строку на звернення до суду із відповідним позовом.
В зв'язку з встановленням вказаних обставин, судом першої інстанції було надано можливість подати до суду заяву про поновлення строку на звернення до суду.
Представником позивача 25.07.2022 подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яка обґрунтована наступним.
В зв'язку з подіями пов'язаними з введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022, прийняттям Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» було зміно звичний режиму роботи офіційних установ. На початковому етапі воєнного стану робота офіційних установ була практично зупинена, а політична ситуація в країні з бомбардуваннями, обстрілами, повітряними тривогами ставили основним завданням безпеку громадян.
Крім того, відповідно до копії військового квитка ОСОБА_1 з 05.03.2022 мобілізований згідно Указу Президента України №69/2022 про загальну мобілізацію, а 07.03.2022 включений до списку військової частини.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 код 24976272 Міністерства оборони України від 30.06.2022р. №12/2462 солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 відповідно до наказу від 07.03.2022 №51 (копія довідки додається).
Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому законами України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, від 21 квітня 2022 року № 02212-ІХ та від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено відповідні укази Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022 та від 17 травня 2022 року № 341/2022, якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, а потім з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22.
В даному випадку, як на підставу поновлення строку апелянт покликався на відповідно до копії військового квитка ОСОБА_1 з 05.03.2022 мобілізований згідно Указу Президента України №69/2022 про загальну мобілізацію, а 07.03.2022 включений до списку військової частини. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 код 24976272 Міністерства оборони України від 30.06.2022р. №12/2462 солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 відповідно до наказу від 07.03.2022 №51 (копія довідки додається).
Суд першої інстанції виходив з того, що всі юридично значимі дії у спірних правовідносинах були вчинені безпосередньо представником позивача адвокатом Пащуком В.С. Дійсно, саме представником позивача адвокатом Пащуком В.С. вчинялись дії у спірних правовідносинах, а саме звернення до відповідача із заявою про закінчення виконавчого провадження 18.03.2022 та отримання відмови на цю заяву 28.03.2022, а також звернення до суду із позовом з істотним порушенням строку.
Більше того, що представник позивача здійснює представництво позивача на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 23.02.2022, яким визначено коло обов'язків адвоката, а саме: представляти інтереси замовника (позивача) в усіх судових установах та в Другому відділі державної виконавчої служби в місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів); посвідчувати від імені та в інтересах замовника (позивача) копії документів, подавати та отримувати в його інтересах копії та оригінали документів; в інтересах замовника (позивача) брати участь у судових засіданнях та інших процесуальних діях, передбачених КАС України; в інтересах замовника (позивача) подавати заяви, клопотання, скарги, письмові та усні пояснення.
Наведені обов'язки представника позивача не обумовлені жодними застереженнями та передбачають повний обсяг повноважень необхідних для звернення до суду з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оголошення воєнного стану та мобілізація позивача не є тими об'єктивними та непереборними обставинами, які унеможливили чи ускладнили звернення до суду з даним позовом, а відтак не є поважними причинами для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Отже, на думку суду апеляційної інстанції, лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин.
За таких обставин апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року про залишення позову без розгляду у справі №140/4457/22- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
М. А. Пліш