30 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 300/2113/22 пров. № А/857/12789/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Коваля Р.Й., Гуляка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року (судді Могили А.Б., ухвалене у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Івано-Франківськ) у справі №300/2113/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінстал Івано-Франківськ» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
ТзОВ «Укрінстал Івано-Франківськ» 24.05.2022 звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №3740588/41236351 та №3740589/41236351 від 01.02.2022 та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки №172 від 21.12.2021 та №173 від 28.12.2021 фактичною датою їх подання.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року задоволено позов повністю.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, Державна податкова служби України подали апеляційну скаргу, яку обґрунтовують тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просять скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказують, що платником податку не було надано копії всіх необхідних документів, що підтверджують реальність вчинення господарської операції, а саме акти звірок взаєморозрахунків та сальдово-оборотні відомості по взаєморозрахунках з покупцем, а також ТТН на реалізацію товару відсутні дані щодо автомобільного перевізника.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Згідно із частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ «Укрінстал Івано-Франківськ» пройшло процедуру державної реєстрації 27.03.2017, перебуває на обліку в органі податкової служби, є платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності платника податків є: код КВЕД 4674 - оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього.
Між позивачем як постачальником та ТзОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» як покупцем 02.04.2018 укладено договір № 180401, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити й передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити товари - обладнання, залізні вироби, водопровідне і опалювальне устаткування, матеріали та інструмент для монтажу систем опалення, водопостачання, водовідведення, каналізації (а.с.11-13).
Реалізація товару відбулося в два етапи згідно видаткових накладних №2029 від 21.12.2021 та №2078 від 28.12.2021 (а.с.9-10, 34-40). Факт оплати товару покупцем підтверджується платіжними дорученнями №261 від 22.12.2021 та №548 від 28.12.2021 (а.с.14, 41).
Як видно з матеріалів справи, покупець товар відвантажив зі складу позивача, що знаходиться по вул. Й. Сліпого, 26, м. Івано-Франківськ, який позивачем використовується на правах оренди згідно договору від 09.06.2020 (а.с.15-17), також наявні копії товарно-транспортних накладних від 21.12.2021 №Р2029 та від 28.12.2021 №Р2078, які містять всі необхідні відомості про вантаж, що придбаний контрагентом позивача (а.с.22-23, 42-43).
За наслідками зазначеної господарської операції позивачем 21.12.2021 складено податкові накладні №172, а 28.12.2021 №173 (а.с.27-30, 47-64).
Вказані податкові накладні були надіслані контролюючому органу в електронному вигляді для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Після отримання квитанцій від 14.01.2022, позивач 26.01.2022 до контролюючого органу в електронній формі засобами електронного зв'язку подав письмові пояснення та копії документів в кількості 22 шт., що підтверджують реальність здійснення операцій по податкових накладних (а.с.24).
За результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, контролюючим органом прийнято рішення №3740588/41236351 від 01.02.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №172 в зв'язку із неподанням актів звірок взаєморозрахунків та сальодово-оборотних відомостей по взаєморозрахунках з покупцем, а також у ТТН на реалізацію товару відсутні дані щодо автомобільного перевізника. До повідомлення долучені нечитабельні документи, а саме договір поставки з ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» (а.с.31-32).
Цього ж дня, контролюючим органом прийнято рішення №3740589/41236351 про відмову в реєстрації податкової накладної №173 в зв'язку з неподання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У графі «Додаткова інформація» вказано про неподання актів звірок взаєморозрахунків та сальдово-оборотних відомостей по взаєморозрахунках з покупцем, а також у ТТН на реалізацію товару відсутні дані щодо автомобільного перевізника. До повідомлення долучені нечитабельні документи, а саме договір поставки з ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» та видаткова накладна від 28.12.2021 (а.с.67-68).
Рішенням комісії з питань розгляду скарги від 18.02.2022 №9407/41236351/2, скаргу позивача на рішення контролюючого органу №3740588/41236351 від 01.02.2022 залишено без задоволення, а рішення без змін (а.с.33).
Не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 (далі - ПК України) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За правилами пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
За приписами пункту 201.10. статті 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
За приписами пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
При цьому, Критерії ризикованості здійснення операцій визначені в додатку 3 до Порядку № 1165.
Так, пунктом 1 Критерії ризикованості здійснення операцій передбачено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Відповідно до матеріалів справи, а саме після отримання квитанцій від 14.01.2022, позивач 26.01.2022 до контролюючого органу в електронній формі засобами електронного зв'язку подав письмові пояснення та копії документів в кількості 22 шт., що підтверджують реальність здійснення операцій по податкових накладних (а.с.24).
За результатом розгляду письмових пояснень та копій документів, контролюючим органом прийнято рішення №3740588/41236351 від 01.02.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №172 в зв'язку із неподанням актів звірок взаєморозрахунків та сальодово-оборотних відомостей по взаєморозрахунках з покупцем, а також у ТТН на реалізацію товару відсутні дані щодо автомобільного перевізника. До повідомлення долучені нечитабельні документи, а саме договір поставки з ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» (а.с.31-32) та прийнято рішення №3740589/41236351 про відмову в реєстрації податкової накладної №173 в зв'язку з неподання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У графі «Додаткова інформація» вказано про неподання актів звірок взаєморозрахунків та сальдово-оборотних відомостей по взаєморозрахунках з покупцем, а також у ТТН на реалізацію товару відсутні дані щодо автомобільного перевізника. До повідомлення долучені нечитабельні документи, а саме договір поставки з ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» та видаткова накладна від 28.12.2021 (а.с.67-68).
Рішенням комісії з питань розгляду скарги від 18.02.2022 №9407/41236351/2, скаргу позивача на рішення контролюючого органу №3740588/41236351 від 01.02.2022 залишено без задоволення, а рішення без змін (а.с.33).
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Згідно пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Пунктом 4 Порядку № 520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Пунктом 11 Порядку № 520 встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як вбачається, у квитанціях від 14.01.2022 про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3920, 4009, 7318 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Водночас дані квитанції не містять конкретизованого переліку документів, які запропоновано подати платнику податків, а містять загальні пропозиції надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в податкових накладних. Відсутні в них також повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.
В подальшому, у рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних зазначено про ненадання актів звірок взаєморозрахунків та сальодово-оборотних відомостей по взаєморозрахунках з покупцем, а також у ТТН на реалізацію товару відсутні дані щодо автомобільного перевізника, також міститься посилання про подання позивачем нечитабельних копій договору поставки з ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» та видаткової накладної від 28.12.2021, що є необґрунтованим, оскільки у квитанціях такі документи не вимагалися, а пропонувалося надати копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в податкових накладних, що і було вчинено позивачем.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що у квитанції не містять посилань на те, у чому саме полягає недостовірність поданої податкової звітності позивача, а поданими ним доказами підтверджено, що на пропозицію контролюючого органу він надав відповіді в межах запитуваної інформації, яка була йому зрозумілою.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
При цьому, зміст оскаржуваних в цій справі рішень дає підстави стверджувати, що комісія Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з'ясовувала специфіку проведеної господарської операції та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності такої господарської операції з урахуванням їх змісту і обсягу.
Так, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього є одним із зареєстрованих напрямків діяльності Товариства.
Реалізація товару (обладнання, залізні вироби, водопровідне і опалювальне устаткування, матеріали та інструмент для монтажу систем опалення, водопостачання, водовідведення, каналізації) підтверджується укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД» договором № 180401 від 02.04.2018.
На виконання умов договору покупець переказав на рахунок Товариства кошти згідно з платіжними дорученнями №261 від 22.12.2021 та №548 від 28.12.2021 на суми 624785,52 грн. та 693478,30 грн. (а.с.14,41). Підтвердженням виконання умов цього договору, оплати товару контрагентом є також сформований акт звірки взаємних розрахунків за 2021 рік (а.с.8) та оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за 2021 рік (а.с.20).
Як видно з матеріалів справи, покупець товар відвантажив зі складу позивача, що знаходиться по вул.Й.Сліпого, 26, м.Івано-Франківськ, який позивачем використовується на правах оренди згідно договору від 09.06.2020, також наявні копії товарно-транспортних накладних від 21.12.2021 №Р2029 та від 28.12.2021 №Р2078, які містять всі необхідні відомості, в тому числі про вантаж, що придбаний контрагентом позивача, дані щодо автомобільного перевізника, навантаження, розвантаження товару.
На думку суду, сукупність наданих позивачем контролюючому органу та суду первинних документів не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарської операції з ТОВ «РЕНОМЕ-ЄВРОБУД», а наданий позивачем пакет документів був достатнім для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних за №172 та №173 від 21.12.2021 та 28.12.2021 відповідно.
Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачами, суд зазначає, що Головне управління ДПС в Івано-Франківській області не мало правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.
Щодо доводів відповідачів стосовно того, що позивачем долучено до позовної заяви копії документів, які не були подані комісії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, то суд зазначає, що первинні документи, подані платником податків, згідно повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, контролюючому органу на його вимогу в об'ємі, який був розумним та достатнім для реєстрації податкових накладних.
При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №822/1886/18, відповідно до яких у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд (вказана правова позиція підтримана у постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №140/4162/21).
У постановах від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Саме лише зазначення про відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
Ненаведення мотивів прийнятих рішення не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що слід визнати протиправним та скасувати рішення №3740588/41236351 та №3740589/41236351 від 01.02.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №172 від 21.12.2021 та №173 від 28.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені позивачем податкові накладні, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.
Так, згідно із нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, з наступними змінами та доповненнями, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарської операції по поданих податкових накладних. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.
Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 02.02.2021 по справі №805/3956/18-а, від 18.06.2019 по справі № 0740/804/18, від 23.10.2018 по справі № 822/1817/18, від 05.01.2021 по справі № 640/11321/20, від 16.09.2022 по справі №380/7736/21, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, суд приймає до уваги твердження позивача, що контролюючий орган, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, а доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі №300/2113/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді Р.Й. Коваль
В.В. Гуляк