30 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 500/2175/22 пров. № А/857/12589/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Судової-Хомюк Н. М., Шинкар Т. І.,
за участю секретаря судового засідання - Доморадової Р. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року, ухвалене головуючим суддею Осташем А. В. у м. Тернополі, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
10.05.2022 ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 20.12.2021 №4206/03-16, щодо відмови їй у підтвердженні пільгового стажу;
- зобов'язати відповідача зарахувати їй до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періоди роботи на заводі «Індуктор» з 03.07.1989 по 01.12.1989 та з 03.03.1992 по 01.03.1996, а також на ВАТ «Каскад» з 01.03.1996 по 02.12.2002 на посаді монтажника радіоапаратури і приладів, у які вона фактично виконувала роботу паяльника свинцю.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що має право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, оскільки досягла віку 50 років, має стаж більше 7 років 6 місяців на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці та більше 20 років страхового стажу. Звертає увагу, що у спірний період вона фактично виконувала роботу паяльника свинцю, яка відноситься до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників та надає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, незважаючи на те, що у трудовій книжці зазначена посада монтажника радіоапаратури і приладів.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 20.12.2021 №4206/03-16 щодо відмови ОСОБА_1 у підтвердженні пільгового стажу; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, наступні періоди роботи: на заводі "Індуктор" - з 03.07.1989 по 01.12.1989 та з 03.03.1992 по 01.03.1996 та на ВАТ "Каскад" - з 01.03.1996 по 02.12.2002 на посаді монтажника радіопаратури і приладів, що фактично відповідає посаді паяльника свинцю. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді судового збору за подання позову в сумі 992 ,40 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подало апеляційну скаргу, в якій, з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував, що підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, зокрема, наявність професії чи посади у Списках виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також підтвердження шкідливих умов праці робітника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць (при наявності пільгового стажу після 21.08.1992) та зайнятість повний робочий день на відповідних роботах. Натомість, підтверджена записами у трудовій книжці робота позивача на посаді монтажника радіоапаратури і приладів не передбачена ні Списком №1, ні Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Звертає увагу, що показаннями свідків може бути підтверджено трудовий стаж особи, а пільговий стаж - уточнюючими довідками підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
В судове засідання з апеляційного розгляду справи учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до частини четвертої статті 229, статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд ухвалив розгляд справи здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 08.07.2021 ОСОБА_1 звернулась до Монастириського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням від 15.07.2021 №192150002779 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило позивачу у призначенні пенсії та повідомлено, що до страхового стажу зараховано всі періоди її роботи (26 років 06 місяців 11 днів), однак, згідно з статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 28 років.
У грудні 2021 року позивач звернулась до Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, із заявою про підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, за результатами якої прийнято рішення від 20.12.2021 №4206/03-16 про відсутність підстав для підтвердження пільгового стажу ОСОБА_1 , оскільки документами, що були подані на розгляд, не підтверджено факт її роботи на посадах та роботах, які зараховуються до стажу роботи, які дають право на пенсію відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначено, що будь - яких документів, відповідно до яких можна було б визначити до якого розділу чи підрозділу списків слід віднести періоди роботи на заводі «Індуктор» та ВАТ «Індуктор» не надано. Розділами XVI «Електротехнічне виробництво», XVII «Радіотехнічне виробництво» Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173 (який чинний у період роботи до 31.12.1991 року), до яких можна віднести періоди роботи на заводі «Індуктор» та ВАТ «Індуктор», посади намотувальника та монтажника радіоапаратури і приладів, які виконувала позивач згідно із записами у трудовій книжці, не передбачені. Зазначено, що при призначенні пенсій за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річиого періоду роботи із шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації робочих місць, а на розгляд комісії представлено висновок щодо якості проведеної атестації ВАТ «Індуктор» від 29.07.1999 №192 згідно наказів по підприємству від 14.03.1994 №48, від 06.04.1994 №81 та від 24.05.1995 №120, відповідно до якого підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 тільки машиністам котельної цеху № 2.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка, працюючи монтажником радіоапаратури та приладів, фактично виконувала роботу паяльника свинцю зі шкідливими умовами праці в контексті вимог Списку № 1, що підтверджується записами в трудовій книжці, архівними довідками та поясненнями свідка, що надає їй право на пільгову пенсію за віком.
Апеляційний суд, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Частиною першою статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 114 Закон №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII.
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Кабінетом Міністрів України постановою від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Пунктом 1 цього Порядку визначено, що він регулює застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону №1788-XII.
Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2).
Зміст зазначених норм права свідчить, що право на пільгову пенсію мають особи, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, чинними у період такої роботи.
Згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ та організацій або їх правонаступників, в яких має бути вказано період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як встановлено із трудової книжки ОСОБА_1 , вона, зокрема, 03.07.1989 прийнята учнем монтажника радіоапаратури і приладів у заводі «Індуктор», 01.08.1989 - присвоєно 2 розряд монтажника радіоелектронної апаратури і приладів, 01.12.1989- звільнена з роботи по переводу в кооператив «Універсал» при заводі «Індуктор», 02.12.1989 - прийнята на роботу в кооператив «Універсал» по переводу із заводу «Індуктор» монтажницею радіоапаратури і приборів 2-го розряду, 02.03.1992 - звільнена по переводу на завод «Індуктор», 03.03.1992 - прийнята по переводу монтажником радіоапаратури і приладів по 2 розряду на завод «Індуктор», 01.03.1996 - звільнена з роботи по переводу на завод «Каскад», 01.03.1996 - прийнята на роботу монтажником радіоапаратури і приладів по 2 розряду у ВАТ «Каскад», 02.12.2002 - звільнена з роботи у ВАТ «Каскад»;.
Одночасно в трудовій книжці зазначено, що згідно наказу «Мінмашпрому» від 30.05.1994 №806 завод «Індуктор» перейменовано на ВАТ «Індуктор».
Довідкою Головного управління статистики в Івано-Франківській області від 10.12.2021 №03.2-11/2098-21 підтверджено історію перереєстрації заводу «Індуктор» в ПАТ «Індуктор»
З 17.12.2018 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості щодо припинення юридичної особи ПАТ «Індуктор» у зв'язку з визнанням банкрутом, з 25.05.2011 - щодо припинення ВАТ «Каскад».
Відомості щодо періоду роботи позивача, зазначені у трудовій книжці, відповідачем під сумнів не ставляться та повністю зараховані до трудового стажу.
Що стосується пільгового стажу, слід зазначити, що у спірний період позивач працювала на посаді монтажника радіоапаратури та приладів на заводі «Індуктор», у ВАТ «Індуктор» та ВАТ «Каскад», однак, чинними на період її роботи Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах такої посади не передбачено.
Апеляційний суд вважає безпідставними доводи позивача про фактичне виконання нею роботи паяльника свинцю зі шкідливими умовами праці займаючи посаду монтажника радіоапаратури та приладів, оскільки вказана обставина не підтверджена належними та достатніми доказами (уточнюючі довідки підприємств, установ та організацій або їх правонаступників) та суперечить записам у її трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
Також не заслуговують на увагу і не спростовують зробленого вище висновку пояснення свідка ОСОБА_2 , надані в судовому засіданні суду першої інстанції, так як показаннями свідків може бути підтверджений лише трудовий стаж, а не пільговий, і для підтвердження такого стажу роботи є необхідними показання не менше двох свідків (пункт 17 Порядку № 637).
Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції, що позивач, працюючи монтажником радіоапаратури та приладів, фактично виконувала роботу паяльника свинцю зі шкідливими умовами праці, що дає їй право на пільгову пенсію, не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить наведеним вище нормам права.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області обґрунтовано прийняло рішення від 20.12.2021 №4206/03-16 про відмову ОСОБА_1 у підтвердженні пільгового стажу, що свідчить про безпідставність її позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
За наведених обставин, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, то відповідно до пункту 3 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України це є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно з приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в задоволенні позову відмовлено, підстав для стягнення судових витрат на користь позивача немає.
Керуючись статтями 310, 315, 317, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року у справі № 500/2175/22 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді Н. М. Судова-Хомюк
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 30.11.2022