30 листопада 2022 року ЛьвівСправа № 260/1052/22 пров. № А/857/13148/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кушнерика М.П.
суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові заяву представника ТОВ «Закарпатська будівельна компанія» - адвоката Ільницького Михайла Петровича про ухвалення додаткового рішення у справі № 260/1052/22, -
04 березня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатська будівельна компанія" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3749475/43220610 від 02.02.2022 р. ГУ ДПС України в Закарпатській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 2 від 24.01.2022р..
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року, яким позов задоволено повністю, залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року.
28.10.2022 представником позивача - адвокатом Ільницьким М.П. під час розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року у справі № 260/1052/22 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатська будівельна компанія» до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання вчинити дії, заявлено клопотання про розподіл судових витрат пов'язаних із апеляційним розглядом справи, а саме стягнути з ГУ ДПС України в Закарпатській області як відокремленого підрозділу ДПС України за рахунок бюджетних асигнувань такого суб'єкта владних повноважень та апелянта, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 гривень.
15.11.2022 року представником позивача, подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення.
Просить стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області та ДПС України на користь ТОВ "Закарпатська будівельна компанія" витрати на оплату професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 2000,0 грн. в зв'язку із апеляційним розглядом справи, покликаючись на те, що витрати є співмірними складності справи, переліку наданих послуг та робіт, обсягом останніх, а також значенню для позивача даної справи.
Головне управління ДПС у Закарпатській області подало заперечення на заяву про стягнення судових витрат та просить відмовити в задоволенні заяви, оскільки відзив на апеляційну скаргу у даній справі фактично повторює обгрунтування наведені у інших аналогічних справах №№ 260/1123/22, 260/2174/22, 260/1381/22, 260/1930/22, 260/1008/22, 260/2009/22, 260/1799/22, 260/1695/22, які відрізняються лише номерами та відповідними сумами, що додатково свідчить про значно менший проміжок часу, ніж зазначено в рахунках та акті виконаних робіт.
Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційний суд здійснює розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Згідно із ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/16.
На виконання вказаних вище положень та обов'язку доказування товариством надано: копію Договору № 39/1 від 02.03.2022 року про надання правової допомоги товариства з адвокатським бюро "Адвоката Ільницького", копію акту надання правової допомоги від 27.10.2022, копію платіжного доручення № 722 від 27.10.2022.
27 жовтня 2022 року між ТОВ "Закарпатська будівельна компанія" та адвокатським бюро "Адвоката Ільницького" складений та підписаний акт надання правової (правничої) допомоги, з якого убачається, що Адвокатське бюро передало (надало), а ТОВ "Закарпатська будівельна компанія" прийнято (отримано) правова (правнича допомога) зі представництва інтересів клієнта та складення відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 08.08.2022 по справі № 260/1052/22, обсягом (кількістю) в 2 робочі години, загальною вартістю 2000,00 грн..
Вартість однієї робочої години, за узгодженням сторін, становить 1000 гривень.
З аналізу наданих представником позивача документів на підтвердження обґрунтованості розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката (а саме у загальній сумі 2000 грн.), колегія суддів вбачає, що розмір таких витрат, хоч і документально підтверджений, однак є не співмірним складності справи та фактичному обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з огляду на таке.
Так, Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Також, Верховний Суд у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17 зазначив, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб'єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Положеннями ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, колегія суддів погоджується з твердженням ГУ ДПС у Закарпатській області, що ними не заперечується факт надання такої правової допомоги ТОВ «Адвокатським бюро «Адвоката Ільницького», зважаючи на заперечення відповідача щодо суми заявлених судових витрат, складності справи та виконаних адвокатом робіт, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень Головного управління ДПС у Закарпатській області та ДПС України в користь позивача слід стягнути солідарно 1000 грн витрат на професійну правничу допомогу, замість заявлених 2000 грн за послуги, що надані в суді апеляційної інстанції, оскільки ТОВ «Адвокатським бюро «Адвоката Ільницького» складено та подано відзив на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Закарпатській області, який хоч і на 8 аркушах, одна містить лише покликання на законодавчу базу та враховуючи те, що в провадженні суду апеляційної інстанції перебували аналогічні справи.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу, визначивши їх у розмірі 1 000 гривень.
Керуючись ст. 139, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Заяву представника ТОВ «Закарпатська будівельна компанія» - адвоката Ільницького Михайла Петровича про ухвалення додаткового рішення у справі № 260/1052/22, - задоволити частково.
Ухвалити додаткову постанову щодо розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи № 260/1052/22 у суді апеляційної інстанції.
Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 44106694) та Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м.Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатська будівельна компанія» (пл. Б. Хмельницького, 2А, кв. 6, м. Ужгород, 88000, ЄДРПОУ 43220610) понесені під час апеляційного розгляду у справі № 260/1052/22 витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
В решті заяви - відмовити.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Головуючий суддя М. П. Кушнерик
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула