30 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 140/3992/22 пров. № А/857/12776/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Хобор Р.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року (суддя Лозовський О.А., ухвалене в м. Луцьку) у справі № 140/3992/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача- Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у Волинській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, -
25.05.2022р. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - ВКДКА, відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Кваліфікаційно - дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області (далі - КДКА Волинської області), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення від 29.04.2021 №IV-017/2022.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, його оскаржив позивач - ОСОБА_1 подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, в якій покликаючись на неповне зясування судом обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 26 липня 2022 року та прийняти нове, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що скаржниця ОСОБА_2 двічі зверталась до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області щодо дій адвоката ОСОБА_1 з тих самих підстав, відповідно, 31 травня 2021 року та 25 жовтня 2021 року. Зазначає, що ОСОБА_2 , звертаючись зі скаргою від 25.10.2021 року на неправомірні дії адвоката та притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовувала її, в тому числі і тією обставиною, що рішеннями господарських судів № 903/654/20 (суддя Гарбар І.О.), № 903/565/20 (суддя ОСОБА_3 ) їй фактично було відмовлено в задоволенні позовних вимог, що стало підставою для звинувачення в цьому адвоката Романюк Л.С., хоча адвокат вже на момент прийняття рішень в судах не представляв її інтересів в судах, а відповідні дії вчиняв інший адвокат Філіпович В.Є., в тому числі в Північно-Західному апеляційному господарському суді. При цьому ОСОБА_2 в скарзі від 25.10.2022 року, в розумінні ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не наведено належних та допустимих доказів здійснення позивачем дисциплінарного проступку. Також апелянт зазначає, що ОСОБА_2 не зверталась ні до КДКА Волинської області , ні до ВКДКА із заявою про поважність пропуску строку подання скарги на дії позивача. Апелянт вважає, що оскаржуване рішення ВКДКА має безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки шляхом можливого позбавлення його реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку.
Відповідач - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, вважає їх необгрунтованими, а оскаржуване судове рішення таким що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.
Третя особа - ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу вважає таку необгрунтованою та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Волинської області відзиву на апеляційну скаргу не подавала.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзивів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції 27.10.2021 ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах ОСОБА_4 , звернулася до Дисциплінарної палати КДКА Волинської області із скаргою на неправомірні дії адвоката Романюка Л.С. та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, в якій просила порушити дисциплінарну справу та притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 із наступним позбавленням заняття адвокатською діяльністю та виключенням із єдиного реєстру.
25.11.2021 КДКА Волинської області, рішенням №149/21 відмовлено в порушенні дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , щодо дій/бездіяльності адвоката ОСОБА_1 .
В подальшому, 28.12.2021 ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах ОСОБА_4 , звернулася до ВКДКА із скаргою на рішення №149/21 дисциплінарної палати КДКА Волинської області від 25.11.2021 про відмову в порушенні дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_2 , що діяла в інтересах недієздатної особи ОСОБА_4 щодо дій адвоката ОСОБА_1 , в якій просила: скасувати рішення №149/21 дисциплінарної палати КДКА Волинської області від 25.11.2021; порушити дисциплінарну справу та повернути скаргу на неправомірні дії адвоката ОСОБА_1 та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності від 25.10.2021 до палати КДКА Волинської області для розгляду по суті.
КДКА рішенням №IV-017/2022 від 29.04.2022 вирішила задовольнити скаргу ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_4 ; скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Волинської області №149/21 від 25.11.2021 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 ; ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .
Позивач не погодившись із рішенням відповідача від 29.04.2022 звернувся в суд з даним адміністративним позовом.
Перевіряючи законність та обгрунтованість судового рішення колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Адвокату забороняється: використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом (частина друга статті 21 Закону №5076-VI).
Згідно статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Разом з тим, не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності (частина друга статті 36 Закону №5076-VI).
Як вірно зазначено судом першої інстанції, статтею 37 Закону №5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Порядок проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката врегульовано вимогами статті 38 Закону №5076-VI.
За результатами перевірки відомостей, зокрема, членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Частиною третьою статті 39 Закону №5076-VI визначено, що рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду .
Як вбачається з матеріалів справи, дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області 25.11.2021 прийнято рішення №149/21, яким відмовлено в порушенні дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , щодо дій/бездіяльності адвоката ОСОБА_1 . Зазначене рішення обґрунтоване тим, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області у справі № 158/1188/18 від 19.11.2018 ОСОБА_4 визнано недієздатним, строк дії, згідно чинного законодавства, встановлений 2 роки. 03.01.2019 у вищевказаній справі ухвалено рішення про встановлення опіки над недієздатним ОСОБА_4 та призначено опікуна - ОСОБА_2 . Відповідно до статті 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки і піклування. 15.09.2021 у справі № 158/1182/21 Луцьким міськрайонним судом Волинської області було визнано недієздатним ОСОБА_4 , проте судом не було призначено опікуна у порядку, передбаченому частиною першою статті 60 ЦК України, оскільки не було подання органу опіки і піклування. Відтак, Луцьким міськрайонним судом не визнано опікуном ОСОБА_2 . Таким чином, дисциплінарна палата вважає, що ОСОБА_2 не могла подавати скаргу на адвоката як представник недієздатного ОСОБА_4 .
Відповідно до пункту 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Враховуючи вищенаведене, оцінивши обставини та докази, вказані у скарзі, пояснення адвоката та інформацію, викладену в довідці, складеної за результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати КДКА Волинської області, дисциплінарна палата дійшла висновку про відсутність підстав для порушення дисциплінарного провадження стосовно адвоката ОСОБА_1 .
Як вірно зазначено судом першої інстанції, порядок оскарження рішення у дисциплінарної справі визначений статтею 42 Закону №5076-VI. Адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 28.12.2021 оскаржила рішення №149/21 до ВКДКА.
Відповідно до ч.5 ст. 52 Закону №5076-VI, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Згідно ст. 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 (далі - Положення №120), із змінами та доповненнями, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.
З матеріалів справи вбачається, що як підставу для відмови в порушенні дисциплінарної справи, КДКА Волинської області зазначила, що ОСОБА_2 відповідно до статті 66 ЦК України не має права захищати майнові інтереси свого батька, та подавати від його імені будь-які скарги, оскільки він перебуває у закладі охорони здоров'я і такі дії має право вчиняти цей заклад.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 19.11.2018 у справі №158/1188/18 заяву ОСОБА_2 задоволено частково, визнано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 - недієздатним. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Відповідно до частини шостої статті 300 ЦПК Укрпаїни визначено строк дії рішення - два роки з моменту набрання рішенням законної сили. ОСОБА_2 залишається законним представником (опікуном) свого батька ОСОБА_4 , згідно з ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 03.01.2019, копію якої було надано дисциплінарній палаті КДКА Волинської області, в силу вимог статті 42 Цивільного кодексу України та статті 300 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 42 ЦК України, за заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно ч.1 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Також відповідно до вимог ч.2 ст. 300 ЦПК України, лише суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.
Згідно ч.4 ст. 300 ЦПК України, скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім'ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.
Отже, цивільна дієздатність особи не поновлюється автоматично у зв'язку із закінченням строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, який визначається судом, а відбувається за відповідним рішенням суду, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення психічного стану особи у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2021 рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №158/1182/21 заяву ОСОБА_2 задоволено, визнано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває у Комунальному підприємстві “Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька” - недієздатним. У відповідності до вимог частини шостої статті 300 ЦПК України визначено строк дії рішення - два роки з моменту набрання рішенням законної сили.
Разом з тим, опіка над ОСОБА_4 , стан здоров'я якого не покращився і який є недієздатним на час розгляду справи судом першої інстанції, не припинена в передбаченому законом порядку. Крім цього, опікуна ОСОБА_2 не звільнено судовим рішенням від виконання повноважень опікуна відповідно до вимог частини другої статті 300 ЦПК України.
З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що КДКА Волинської області рішенням від 25.11.2021 №149/21 безпідставно відмовлено в порушенні дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , щодо дій/бездіяльності адвоката ОСОБА_1 , а рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури №IV-017/2021 від 29.04.2022 в частині скасування рішення КДКА Волинської області від 25.11.2021 №149/21 є правомірним, обґрунтованим та вмотивованим.
Разом з тим слід зазначити, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у рішенні №IV-017/2021 від 29.04.2022 встановила, що КДКА Волинської області неповно провела перевірку відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_2 , яка діяла в інтересах ОСОБА_4 , від 27.10.2021 на неправомірні дії адвоката ОСОБА_1 .
У скарзі до КДКА Волинської області зазначено, що адвокат Романюк Л.С. змусив скаржницю оплатити судовий збір - 8408 гривень. ОСОБА_2 є представником недієздатного ОСОБА_4 , який страждає психічними розладами та є інвалідом 2 групи, що у відповідності до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” є підставою для звільнення від сплати судового збору. Однак, адвокат не врахував цього і ОСОБА_2 безпідставно сплатила значну суму - 8408 гривень.
Адвокат Романюк Л.С у свої поясненнях зазначив, що не володів інформацією про інвалідність ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_2 не надала йому відповідних документів. Однак, це спростовується позовною заявою, яку готував, підписував і подавав до суду адвокат. У заяві зазначено, що “учасники товариства “Агрохім” - ОСОБА_2 - володіє 5,5% статутного фонду, ОСОБА_4 , в інтересах якого діє опікун ОСОБА_2 - володіє 22% статутного фонду”. У додатках до позовної заяви зазначено посвідчення ОСОБА_4 , рішення Ківерцівського райсуду від 19.11.2018, рішення Ківерцівського райсуду від 03.01.2019.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, стаття 11 Правил адвокатської етики ставить перед адвокатом вимогу високого рівня професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування. Адвокат зобов'язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, досконалість у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
Судом встановлено, що14.01.2021 адвокат Романюк Л.С. повідомив ОСОБА_2 про припинення дії договору про надання правової допомоги, тобто, про одностороннє розірвання адвокатом договору про надання правової допомоги.
В свою чергу ОСОБА_2 , 03.02.2021, скерувала адвокату заяву про надання письмового звіту про виконання зобов'язань за договором. Проте, лише 15.06.2021 адвокат Романюк Л.С. направив ОСОБА_2 письмовий звіт про виконану роботу, згідно договору про надання правової допомоги №10 від 22.07.2020, зазначивши при цьому, що у зв'язку із його хворобою та перебуванням на операційному лікуванні у другій клінічній лікарні м. Луцька (операція на нирках), письмовий звіт був даний із запізненням.
Разом з тим, з медичних довідок, наданих адвокатом вбачається, що з 20.01.2021 по 10.02.2021 він перебував на стаціонарному лікуванні у Луцькій міській клінічній лікарні, де був прооперований 26.01.2021 і в подальшому - з 16.06.2021 по 19.06.2021 перебував на стаціонарному лікуванні в урологічному відділенні Луцької міської клінічної лікарні.
Стаття 32 Правил адвокатської етики дає право адвокату в будь-який час достроково (до завершення доручення) розірвати договір з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, в односторонньому порядку на умовах, передбачених договором.
Відповідно до статті 35 Правил адвокатської етики адвокат зобов'язаний при розірванні договору повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення; поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (надання послуг) і передати клієнту копії процесуальних документів, наявних у адвоката.
Разом з титм, такий звіт адвокат Романюк Л.С. надав клієнту лише через пів року, на її заяву.
З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, про правомірність висновку Вищої Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, що в діях адвоката ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, а відтак рішення ВКДКА №IV-017/2021 від 29.04.2022 є правомірним.
Разом з тим судом першої інстанції вірно враховано позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Судом першої інстанції вірно зазначено, що оскаржуване рішення жодним чином не порушує права, свободи чи законні інтереси позивача, оскільки воно не є рішенням прийнятим по суті справи.
Так на етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з'ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину.
З огляду на мету дисциплінарного провадження та правовий статус КДКА у цих правовідносинах, з'ясувати чи дійсно є підстави для притягнення адвоката до відповідальності є обов'язком останньої, адже йдеться як про професійну діяльність адвоката, яка є публічною, так і про особу, яка звернулася зі скаргою і має підстави вважати, що її права були порушені у зв'язку (чи під час) надання правової допомоги таким адвокатом. Вказана правова позиція викладена у постанові від 12.07.2018, по справі №826/13442/15 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
Щодо посилання апелянта на ту обставину, що скаржниця ОСОБА_2 двічі зверталась до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області щодо дій адвоката ОСОБА_1 з тих самих підстав, відповідно, 31 травня 2021 року та 25 жовтня 2021 року то слід зазначити, що згідно п.16 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність повернення заяви (скарги) не перешкоджає повторному зверненню із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Скарга ОСОБА_2 , що діє в інтересах недієздатної особи ОСОБА_4 стосовно дій адвоката Романюка Леоніда Сергійовича на той момент не була розглянута по суті.
Щодо посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 не зверталась ні до КДКА Волинської області, ні до ВКДКА із заявою про поважність пропуску строку подання скарги на дії позивача слід зазначити що предметом розгляду скарги у провадженні ВКДКА було рішення ДП КДКА Волинської області №149/2021, яким було відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Романюка Л.С. та розглядаючи доводи скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідача-члена ВКДКА ОСОБА_5 , інших учасників засідання, рішенням ВКДКА № IV-017/2022 від 29.04.2021 встановлено, що строк на оскарження рішення, визначений ч.3 ст.39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» скаржником не пропущено. Разом з тим питання притягенення до дисциплінарної відповідальності розглядається кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури лише починаючи зі стадії розгляду дисциплінарної справи та закінчуються стадією прийняття рішення у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року у справі № 140/3992/22 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає крім випадків визначених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
Р. Б. Хобор