29 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 500/2437/22 пров. № А/857/12327/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року в справі №500/2437/22 (головуюча суддя Чепенюк О.В., м. Тернопіль) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просив: а) визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії з 01.03.2022;
б) зобов'язати ГУ ПФУ в Тернопільській області проводити з 01.03.2022 виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром.
Рішенням від 13 липня 2022 року Тернопільський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково.
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року максимальним розміром.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області проводити з 01 березня 2022 року виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тим обставинам, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.12.2021 у справі № 500/6633/21 ОСОБА_1 встановлена пенсія без обмеження її максимального розміру станом на дату, з якої судом зобов'язано провести перерахунок пенсії.
Оскільки пенсійна виплата позивача відповідно до рішення суду встановлена у розмірі 31166,43 грн та перевищує максимальний розмір пенсії, визначений законом, тому виплата індексації відповідно до Постанови №118 не проводиться.
Відтак, підстави для виплати позивачу підвищення відповідно до Постанови №118 та проведення перерахунків надбавок (підвищень) до пенсії в зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму відсутні.
Відтак, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
На підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та з 23.04.2014 отримує пенсію за вислугу років, яка йому призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ (а.с.6).
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.12.2021 у справі № 500/6633/21, яке набрало законної сили 26.04.2022 відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду (а.с.22-27), задоволено позов ОСОБА_1 та визнана протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо застосування з 01.12.2019 обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, зобов'язано ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та проводити виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність (https://reestr.court.gov.ua/Review/101601302).
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.12.2021 у справі №500/6634/21, яке набрало законної сили 05.01.2022, задоволено позов ОСОБА_1 та визнана протиправною бездіяльність ГУПФУ в Тернопільській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 у розмірі 70% сум грошового забезпечення, зобов'язано ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення (https://reestr.court.gov.ua/Review/101601296).
Так, згідно з перерахунком пенсії на підставі рішення суду підсумок пенсії позивача склав 31166,43 грн (а.с.7), водночас останньому не виплачено індексації на підставі Постанови №118.
Не погоджуючись із такою виплатою пенсії, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Листом від 16.06.2022 ГУ ПФУ в Тернопільській області повідомило позивача про виконання рішення суду про перерахунок пенсії з 01.12.2019 з урахуванням грошового забезпечення 80 %, без обмеження максимальним розміром.
Також у листі-відповіді зазначено, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали, законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Судові рішення, що набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України відповідно до покладених зобов'язань в установленому чинним законодавством порядку.
В разі, якщо виплати за рішеннями судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, такі виплати продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача.
На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.12.2021 у справі №500/6633/21 пенсію заявнику встановлено без обмеження її максимального розміру (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги) станом на дату, з якої судом зобов'язано провести перерахунок пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України ,,Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” від 16.02.2022 №118 встановлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Як підсумок, відповідач у листі від 16.06.2022 зазначив, що враховуючи, що пенсійна виплата ОСОБА_1 відповідно до рішення суду встановлена в розмірі 31166,43 грн та перевищує максимальний розмір, визначений законом, тому виплата індексації не проводиться (а.с.8).
Вважаючи бездіяльність ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії з 01.03.2022 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з протиправності дій відповідача щодо застосування з 01.03.2022 обмеження максимального розміру пенсії позивача з урахуванням індексації, встановленої постановою КМ України ,,Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році”, оскільки встановлене ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ обмеження пенсії максимальним розміром визнано неконституційним.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Закон України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини п'ятої статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI ,,Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 ,,Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 р. відповідно до Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та перерахунку пенсії відповідно до Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 1 січня 2021 р. до 28 лютого 2022 р. за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
З наведених вище правових слідує, що умовою для проведення індексації пенсійних виплат є, зокрема призначення пенсій відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення, однак в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що на виконання рішення суду у справі №500/6633/21 пенсійний орган провів перерахунок пенсії позивача без обмеження її максимального розміру та така становить 31166,43 грн. Пенсійний орган не виплатив позивачу індексацію пенсії відповідно до Постанови №118, оскільки, на переконання відповідача, пенсія позивача перевищує максимальний розмір, визначений законом.
З огляду на вказані обставини, спірним є питання наявності підстав для виплати позивачу індексації за умови отримання ним пенсії в розмірі 31166, 43 грн, а не обмеження такої максимальним розміром.
Апеляційний суд зауважує, що право позивача на обрахунок пенсії без застосування обмеження максимальним розміром було встановлено судовим рішенням у справі № 500/6633/21.
Так, відповідно до статті 2 Закону України ,,Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим же Законом викладено в новій редакції частину п'яту статті 43 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, якою встановлено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI ,,Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який набрав чинності з 01 січня 2016 року (зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”), доповнено частину п'яту статті 43 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” наступним положенням: ,,Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень”.
Згідно з пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII, дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Крім того, Конституційним Судом України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення законодавства, якими був обмежений максимальний розмір пенсії. Внесення в подальшому змін до Закону шляхом зазначення іншого часового періоду, протягом якого діють обмеження максимального розміру пенсії, за аналогією є неконституційними, оскільки вирішальне значення має не період дії обмеження, а сам факт обмеження прав особи на отримання пенсії у відповідному розмірі.
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни є нереалізованими.
Тобто, протягом спірного періоду стаття 43 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17 та від 03 жовтня 2018 року у справі №753/1216917.
У постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Наведені вище висновки Верховного Суду колегія суддів враховує при розгляді цієї справи та погоджується з судом першої інстанції, що пенсія позивача не може бути обмежена максимальним розміром.
При цьому зауважує, що спірним у межах даного спору є не питання обмеження пенсії позивача максимальним розміром, а підвищення пенсії за рахунок її індексації як «найбільш вразливим верствам населення».
Отримуючи на підставі рішення суду пенсію в розмірі 31166, 43 грн, позивача, на переконання суду, не можна віднести до «найбільш вразливих верств населення», пенсія яких підлягає індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України ,,Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” від 16.02.2022 №118.
А тому колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про протиправність дій пенсійного органу щодо невиплати позивачу такої індексації. Адже відповідач не обмежив з 01.03.2022 пенсію позивача максимальним розміром, а залишив її в сумі, перерахованій на виконання рішення суду, без обмеження максимальним розміром.
Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, не надав їм належної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний, дійшов помилкових висновків, а тому за таких обставин колегія суддів вважає правильним скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні таких вимог відмовити.
Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 329 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити.
Скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 липня 2022 року в справі №500/2437/22 та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В. В. Святецький
судді О. М. Довгополов
Р. Й. Коваль
Повне судове рішення складено 30.11.2022.