30 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 380/8195/22 пров. № А/857/13458/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Шевчук С.М.,
суддів - Кухтея Р.В., Носа С.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року (рішення ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у м.Львові судом у складі головуючого судді Брильовського Р.М., дата складення повного тексту рішення суду не зазначена) у справі №380/8195/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіжук" до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, суд -
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мобіжук" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просило:
визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області № 00037850901 від 19.05.2022, яким позивачу нараховано штрафну санкцію у розмірі 17242,09 (сімнадцять тисяч двісті сорок дві гривні 09 копійок).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 19.05.2022 №00037850901.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіжук» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На обґрунтування апеляційних вимог відповідач посилається на те, що довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом семи календарних днів від дня подання заяви. 22 квітня 2022 року до Головного управління ДПС у Львівській області позивач подав заяву про внесення місць зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру. При цьому, судом не враховано, що заява датована 14.04.2022, а подана до податкового органу лише 22.04.2022, що засвідчено штампом вхідної кореспонденції. Відтак, оскільки, на час проведення фактичної перевірки, місце зберігання тютюнових виробів ТзОВ «Мобіжук», а саме: м.Львів, вул. Кульпарківська, буд.59, не було внесено до Єдиного реєстру, що є порушенням ч.56 ст.15 Закону №481, відповідачем правомірно винесено оскаржуване податкове-повідомлення рішення.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання копій ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на електронну адресу відповідача та на поштову адресу позивача, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи обставини, що 24 травня 2022 року ТОВ «Мобіжук» отримало податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 19 травня 2022 року за №00037850901 форми «ПС», яким застосовано штрафну санкцію за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 17242 грн 09 коп.
Податкове повідомлення - рішення винесене на підставі Акту Головного управління ДПС у Львівській області від 29 квітня 2022 року за №2795/13-01-03-01/37741113 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі та зберігання алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Актом від 29 квітня 2022 року за № 2795/13-01-03-01/37741113 встановлено порушення ТОВ «Мобіжук» вимоги ч. 56 ст. 15 Закону України від 18.12.1995р. №481/35-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального». Підставою для зазначеного висновку стало виявлення під час перевірки факту зберігання тютюнових виробів за відсутності довідки з Єдиного реєстру на право зберігання тютюнових виробів.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Мобіжук» 14.04.2022 подало заяву про внесення місць зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру, отже Головне управління ДПС у Львівській області неправомірно прийняло податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2022 року №00037850901.
При цьому, штамп про реєстрацію заяви ТОВ «Мобіжук» з датою « 22.04» судом першої інстанції до уваги не взято, оскільки відповідач не надав докази про те, що вказана заява надійшла до податкового органу 22.04.2022 та не спростував твердження позивача про те, що така заява надійшла 14.04.2022. Крім того, з візуального огляду заяви та штампа вбачається ознаки виправлення дати « 22.04».
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995 (далі - Закон № 481/95-ВР).
У статті 1 Закону № 481/95-ВР наводяться такі поняття:
оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва);
місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання;
Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться податковими органами і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Статтею 15 Закону № 481/95-ВР, зокрема передбачено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.
До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.
Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом семи календарних днів від дня подання заяви. Ведення Єдиного реєстру та видача довідок про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Органи влади забезпечують вільний доступ до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі.
Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру затверджено Наказом ДПА України №251 від 28.05.2002 (далі - Наказ № 251)
Згідно п. 1.1 розділу 1 Наказу № 251 Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
До Єдиного реєстру вносяться:
відомості про заявника - ідентифікаційний код (номер), найменування (прізвище, ім'я, по батькові), місцезнаходження або місце проживання (поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку), серія та номер ліцензії, виданої заявнику на відповідний вид діяльності;
відомості про місце зберігання - місцезнаходження (поштовий індекс, область, район, місто, вулиця, номер будинку), площа місця зберігання (місткість місця зберігання спирту), вид продукції, що зберігається;
дата включення місця зберігання до Єдиного реєстру;
серія, номер та дата видачі довідки про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру;
підстави та дата виключення місця зберігання з Єдиного реєстру.
Відповідно до п.2.2 розділу 2 Наказу №251, заява про внесення місця зберігання спирту до Єдиного реєстру подається за формою згідно з додатком 1, а заява про внесення місця зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру подається за формою згідно з додатком 2.
До заяви додаються:
документ, що підтверджує право користування цим приміщенням, та довідка про відповідність місця зберігання спирту установленим вимогам, видана Департаментом або його регіональними управліннями, -у разі реєстрації місця зберігання спирту;
нотаріально посвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, копія документа, що підтверджує право користування приміщенням (договір оренди, свідоцтво на право власності та інше).
Частиною 1 ст. 17 Закону № 481/95-ВР визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.
Аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, а саме у разі відсутності довідки з Єдиного реєстру на право зберігання товару. При цьому, вказаному передує подання заяви суб'єктом господарювання про видачу довідки про місце зберігання товару, яка видається податковим органом суб'єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви.
Як вбачається із матеріалів справи, 14 квітня 2022 року через електронний кабінет платника податків була подана заява ТОВ «Мобіжук» про внесення місця зберігання до ЄДР за новим місцем розташування складу та розміщення в ньому підакцизних товарів. Проте, з порушенням вищевказаного терміну Головне управління ДПС у Львівській області видало довідку про місце зберігання тютюнових виробів лише 02 травня 2022 року.
Посилання апелянта на те, що заява позивача надійшла до податкового органу лише 22.04.2022 не спростовує факту того, що така подана позивачем 14.04.2022, що підтверджується копією вказаної заяви із електронного кабінету платника податку (а.с.22).
Доводи скаржника про те, що ТОВ «Мобіжук» двічі (14.04.2022 та 20.04.2022) зверталося з заявою до ГУ ДПС у Львівській області про залишення без розгляду раніше поданої заяви про внесення місць зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки із вказаних заяв не можливо встановити які саме заяви заявник просить залишити без розгляду, без зазначення відповідних реквізитів.
Крім цього, у матеріалах справи наявна довідка про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру серії АП №143541 (а.с.21), яка очевидно видана на виконання заяви ТОВ «Мобіжук», що суперечить вказаним вище твердженням апелянта про залишення заяви позивача без розгляду.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Головне управління ДПС у Львівській області неправомірно прийняло податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2022 року №00037850901.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення названого адміністративного позову.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини” передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги, в силу викладеного вище, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року у справі № 380/8195/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос